- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» 2011-2012 навчальний рік (Згідно останніх змін №4416-VI ( 4416-17 ) від 21.02.2012)
- •94. Спеціальні види зберігання.
- •105. Порядок та форми розрахунків за зобов’язаннями.
- •109. Загальна характеристика недоговірних зобов’язань.
- •Основні поняття і терміни
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Предмет і метод цивільного права.
- •2. Принципи та функції цивільного права.
- •3. Джерела цивільного права.
- •4. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •5. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •6. Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •7. Цивільна дієздатність фізичної особи та її види.
- •8. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •11. Оголошення фізичної особи померлою.
- •12. Поняття та ознаки юридичної особи приватного права. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •13. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •14. Створення та припинення юридичних осіб приватного права.
- •15. Загальна характеристика та види підприємницьких товариств.
- •16. Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •17. Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •18. Речі як об’єкти цивільних прав.
- •19. Цінні папери як об’єкти цивільних прав (поняття, види, групи).
- •20. Поняття та види правочинів.
- •21. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •22. Форма правочину та правові наслідки недодержання.
- •23. Поняття та види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.
- •24. Підстави оспорюваності правочинів.
- •25. Підстави нікчемності правочинів.
- •26. Поняття та види представництва.
- •27. Представництво за довіреністю.
- •28. Поняття строків і термінів. Порядок обчислення строків.
- •29. Позовна давність (поняття, сфера застосування, види).
- •30. Початок перебігу позовної давності та наслідки її спливу.
- •31. Зупинення і переривання перебігу позовної давності.
- •32. Здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання та виконання цивільних обов’язків.
- •33. Загальні засади захисту цивільних прав та інтересів.
- •34. Цивільно-правова відповідальність (поняття, умови, форми та види).
- •35. Загальна характеристика речового права.
- •36. Право власності (поняття, суб’єкти та об’єкти).
- •37. Зміст права власності. Обмеження права власності.
- •38. Первісні та похідні підстави виникнення права власності.
- •39. Підстави припинення права власності.
- •40. Загальна характеристика та види права спільної власності.
- •41. Припинення права спільної власності.
- •42. Цивільно-правові засоби захисту права власності.
- •43. Віндекаційний та негаторний позови.
- •44. Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.
- •45. Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
- •46. Відкриття спадщини. Час і місце.
- •47. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •48. Заповіт (поняття, умови дійсності, форма, скасування і зміна, визнання заповіту недійсним).
- •49. Права заповідача.
- •50. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
- •51. Виконання заповіту.
- •52. Спадкування за законом.
- •53. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини. Відумерлість спадщини.
- •54. Спадковий договір.
- •55. Поняття права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності. Захист права інтелектуальної власності судом.
- •56. Суб’єкти та об’єкти авторського права.
- •1) Літературні та художні твори, зокрема:
- •2) Комп’ютерні програми;
- •3) Компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
- •4) Інші твори.
- •57. Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки спливу строків.
- •58. Загальна характеристика суміжних прав.
- •Глава 37 цку, розділ 3 зу «Про авторське право та суміжні права»
- •59. Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
- •Глава 39 цку, зу «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» у ред. Від 01.06.2000 р., зу «Про охорону на промислові зразки» від 15.12.1993 р.
- •60. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування і торговельну марку.
- •61. Поняття і підстави виникнення зобов’язань. Види зобов’язань у цивільному праві.
- •62. Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •63. Забезпечення виконання зобов’язання. Поняття та види.
- •66. Застава та притримання, як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •67. Припинення зобов’язань.
- •68. Правові наслідки порушення зобов’язання.
- •70. Цивільно-правовий договір (поняття, види, значення)
- •72. Зміна та розірвання договору.
- •73. Загальна характеристика та види договору купівлі-продажу.
- •74. Договір роздрібної купівлі-продажу та його види.
- •75. Договір поставки.
- •79. Договір довічного утримання (догляду).
- •81. Договір прокату.
- •85. Договір позички.
- •86. Поняття та види договір підряду.
- •87. Договір побутового підряду.
- •89. Договір про надання послуг. Загальні положення.
- •92. Договір зберігання. Загальні положення.
- •93. Договір зберігання на товарному складі.
- •94. Спеціальні види зберігання.
- •95. Поняття страхування. Форми та види страхування.
- •96. Договір страхування.
- •97. Договір доручення.
- •98. Договір комісії.
- •99. Договір управління майном.
- •101. Кредитний договір.
- •105. Порядок та форми розрахунків за зобов’язаннями.
- •106. Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •107. Договір комерційної концесії.
- •109. Загальна характеристика не договірних зобов’язань.
- •110. Зобов’язання, що виникають з публічної обіцянки винагороди (за результатами конкурсу, без оголошення конкурсу).
- •111. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •112. Зобов’язання, що виникають з вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •113. Зобов’язання, що виникають з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •114. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •115. Відшкодування моральної шкоди.
- •118. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.
- •119. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
46. Відкриття спадщини. Час і місце.
Відкриття спадщини є підставою виникнення спадкового права. У своєму розвитку спадкове право відношення проходить 2 етап: 1) з моменту відкриття спадщини і до реалізації права на прийняття спадщини. Скликається коло осіб які мають право прийняти спадщину або відмовити. 2) з моменту прийняття спадщини і продовжується до визначення долі спадкового майна і оформлення спадкових прав. спадкоємець набуває прав і обов’язків. Підстави відкриття спадщини ч. 1 ст. 1220 ЦКУ: смерть ФО або оголошення ФО померлою. Час відкриття спадщини (ч. 2-4 ст. 1220 ЦКУ): день смерті ФО або день з якого ФО оголошуються померлою (ч. 3 ст. 46 ЦКУ); якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них; Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.
На час відкриття спадщини визначається: склад спадщин (ст. 1218 ЦКУ); коло спадкоємців (ст. 1222 ЦКУ); початок строку для прийняття чи відмови від спадщини (ст.1270 ЦКУ); Місце відкриття спадщини ст. 1221 ЦКУ є: останнє місце проживання спадкодавця (загальне правило); якщо не можливо встановити то це місце знаходження нерухомого майна або основної його частини; якщо нерухомого майна не має то це місце знаходження основного рухомого майна.
За місцем відкриття спадщини: за цим місцем встановлюється законодавство яке застосовується до регулювання спадкових відносин; за цим місцем спадкоємці реалізують своє спадкове право (ст. 1269, 1273 ЦКУ); за цим місцем нот. вживається заходи по охороні спадкового майна (ст. 1283 ЦКУ); за цим місцем пред’являються вимоги кредиторів спадкодавця (ст. 1281 ЦКУ); за цим місцем нот. видає свідоцтво про право на спадщини (ст. 1296 ЦКУ).
47. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
Спадкоємці (ст. 1222 ЦКУ): 1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування (ст. 1223 ЦКУ): 1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. 2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. 3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Усунення від права на спадкування (ст. 1224 ЦКУ): 1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. 2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. 3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. 4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу. 5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. 6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.