- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» 2011-2012 навчальний рік (Згідно останніх змін №4416-VI ( 4416-17 ) від 21.02.2012)
- •94. Спеціальні види зберігання.
- •105. Порядок та форми розрахунків за зобов’язаннями.
- •109. Загальна характеристика недоговірних зобов’язань.
- •Основні поняття і терміни
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Предмет і метод цивільного права.
- •2. Принципи та функції цивільного права.
- •3. Джерела цивільного права.
- •4. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •5. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •6. Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •7. Цивільна дієздатність фізичної особи та її види.
- •8. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •11. Оголошення фізичної особи померлою.
- •12. Поняття та ознаки юридичної особи приватного права. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •13. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •14. Створення та припинення юридичних осіб приватного права.
- •15. Загальна характеристика та види підприємницьких товариств.
- •16. Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •17. Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •18. Речі як об’єкти цивільних прав.
- •19. Цінні папери як об’єкти цивільних прав (поняття, види, групи).
- •20. Поняття та види правочинів.
- •21. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •22. Форма правочину та правові наслідки недодержання.
- •23. Поняття та види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.
- •24. Підстави оспорюваності правочинів.
- •25. Підстави нікчемності правочинів.
- •26. Поняття та види представництва.
- •27. Представництво за довіреністю.
- •28. Поняття строків і термінів. Порядок обчислення строків.
- •29. Позовна давність (поняття, сфера застосування, види).
- •30. Початок перебігу позовної давності та наслідки її спливу.
- •31. Зупинення і переривання перебігу позовної давності.
- •32. Здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання та виконання цивільних обов’язків.
- •33. Загальні засади захисту цивільних прав та інтересів.
- •34. Цивільно-правова відповідальність (поняття, умови, форми та види).
- •35. Загальна характеристика речового права.
- •36. Право власності (поняття, суб’єкти та об’єкти).
- •37. Зміст права власності. Обмеження права власності.
- •38. Первісні та похідні підстави виникнення права власності.
- •39. Підстави припинення права власності.
- •40. Загальна характеристика та види права спільної власності.
- •41. Припинення права спільної власності.
- •42. Цивільно-правові засоби захисту права власності.
- •43. Віндекаційний та негаторний позови.
- •44. Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.
- •45. Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
- •46. Відкриття спадщини. Час і місце.
- •47. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •48. Заповіт (поняття, умови дійсності, форма, скасування і зміна, визнання заповіту недійсним).
- •49. Права заповідача.
- •50. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
- •51. Виконання заповіту.
- •52. Спадкування за законом.
- •53. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини. Відумерлість спадщини.
- •54. Спадковий договір.
- •55. Поняття права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності. Захист права інтелектуальної власності судом.
- •56. Суб’єкти та об’єкти авторського права.
- •1) Літературні та художні твори, зокрема:
- •2) Комп’ютерні програми;
- •3) Компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
- •4) Інші твори.
- •57. Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки спливу строків.
- •58. Загальна характеристика суміжних прав.
- •Глава 37 цку, розділ 3 зу «Про авторське право та суміжні права»
- •59. Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
- •Глава 39 цку, зу «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» у ред. Від 01.06.2000 р., зу «Про охорону на промислові зразки» від 15.12.1993 р.
- •60. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування і торговельну марку.
- •61. Поняття і підстави виникнення зобов’язань. Види зобов’язань у цивільному праві.
- •62. Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •63. Забезпечення виконання зобов’язання. Поняття та види.
- •66. Застава та притримання, як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •67. Припинення зобов’язань.
- •68. Правові наслідки порушення зобов’язання.
- •70. Цивільно-правовий договір (поняття, види, значення)
- •72. Зміна та розірвання договору.
- •73. Загальна характеристика та види договору купівлі-продажу.
- •74. Договір роздрібної купівлі-продажу та його види.
- •75. Договір поставки.
- •79. Договір довічного утримання (догляду).
- •81. Договір прокату.
- •85. Договір позички.
- •86. Поняття та види договір підряду.
- •87. Договір побутового підряду.
- •89. Договір про надання послуг. Загальні положення.
- •92. Договір зберігання. Загальні положення.
- •93. Договір зберігання на товарному складі.
- •94. Спеціальні види зберігання.
- •95. Поняття страхування. Форми та види страхування.
- •96. Договір страхування.
- •97. Договір доручення.
- •98. Договір комісії.
- •99. Договір управління майном.
- •101. Кредитний договір.
- •105. Порядок та форми розрахунків за зобов’язаннями.
- •106. Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •107. Договір комерційної концесії.
- •109. Загальна характеристика не договірних зобов’язань.
- •110. Зобов’язання, що виникають з публічної обіцянки винагороди (за результатами конкурсу, без оголошення конкурсу).
- •111. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •112. Зобов’язання, що виникають з вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •113. Зобов’язання, що виникають з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •114. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •115. Відшкодування моральної шкоди.
- •118. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.
- •119. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
70. Цивільно-правовий договір (поняття, види, значення)
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Ознаки: 1) у договорі виявляється і збігається воля двох чи декількох осіб; 2) д-р – це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: набуття, зміни, припинення цивільно-правових обов’язків; 3) д-р – це юридичний факт, головна підстава виникнення зобов’язальних правовідносин; 4) д-р розглядається як форма згоди сторін, тобто документ, що фіксує права і обов’язки сторін. Договірні відносини суб’єктів засновані на їх юридичній рівності, що виключає владне підпорядкування однієї сторони іншій, тобто укладення д-ру, формування його умов за загальним правилом носить добровільний характер, на цій основі формується принцип свободи д-ру.
Класифікація: загальна і спеціальна. Загальна класифікація – д-р є різновидом правочину, на нього поширюється класифікація правочинів на реальні і консенсуальні, відплатні і безвідплатні, абстрактні і каузальні, умовні, строкові, фідуціарні та біржові.
Спеціальна класифікація д-рів:
1) залежно від розподілу прав та обов’язків: односторонні – одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони; двосторонні – правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.
2) за ступенем закінченості: попередні – домовленість про укладення договору в майбутньому; основні – безпосередньо породжує права та обов’язки; додатковий – договір, який доповнює основний договір.
3) залежно від підстав укладення: вільні (укладення їх залежить виключно від розсуду сторін) та обов’язкові (обмежує договірну свободу сторін – наприклад публічний д-р);
4) залежно від способу укладення: взаємоузгоджені д-ри (умови встановлюються усіма його сторонами) та д-ри приєднання (приєднання однієї сторони до запропонованого іншою стороною договору);
5) Залежно від наявності зустрічного надання: оплатні – в яких замість переданої речі, наданої послуги, виконаної роботи друга сторона сплачує гроші або здійснює інше майнове надання; мінові (еквівалентні) – в яких надання однієї сторони відповідає за вартістью наданню, що здійснюється іншою стороною; ризикові (алеаторні) – у яких на момент їх укладення невідомо, що буде більш цінним: надання однієї сторони або зустрічне надання іншої; безоплатні – в яких одна сторона передає другій річ, надає послугу, виконує роботу, а друга сторона не повинна здійснювати зустрічне майнове надання (напр., договір дарування).
6) Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним: реальний – вважається укладеним з моменту передачі речі за умови досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами; консенсуальний – вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору.
7) Залежно від учасників: за участю контрагентів – боржник виконує зобов’язання на користь кредитора; за участю третіх осіб – виконання за договором опосередковується участю третьої особи, яка не є стороною договору.
71. Зміст і стадії укладення цивільно-правового договору. Форма договору.
Укладення д-ру – досягнення сторонами в належній формі угоди за всіма істотними умовами д-ру в порядку передбаченому законом.
Стадії укладення д-ру: 1) передоговірні контакти сторін (переговори) – коли така стадія безпосередньо передбачена сторонами або з-м; 2) оферта; 3) розгляд оферти; 4) акцепт.
Оферта – пропозиція укласти договір, яка: а) адресована певній особі (певним особам); б) містить вказівку на істотні умови договору; в) виражає твердий намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття. Особа, яка зробила оферту, називається оферентом. Оферта може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Якщо адресат одержав оферту, вона не може бути відкликана протягом строку для відповіді. Виняток – якщо в оферті зазначена можливість її відкликання, і це випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Види оферти: 1) Особиста – адресована певній особі. 2) Публічна – адресована всім, хто її прийме (реклама). 3) Зі строком для відповіді – договір є укладеним, якщо оферент одержав відповідь про прийняття пропозиції протягом строку для відповіді. 4) Без зазначення строку для відповіді – договір є укладеним негайно чи з моменту одержання відповіді на пропозицію протягом строку, встановленого законом, а якщо він не встановлений – протягом часу, необхідного для цього. 5) Письмова – викладена в письмовій формі (у т.ч. за допомогою факсу, електронне повідомлення). 6) Усна – викладена вербально. Якщо усна оферта викладена без зазначення строку для відповіді, то вона має зв’язок з оферентом лише якщо особа, якій вона адресована негайно прийме пропозицію.
Акцепт – відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт має бути: а) повним, тобто погодженням з офертою в цілому; б) безумовним, тобто не містити нових умов (пропозиція укласти договір на нових умовах є неприйняттям оферти й одночасно новою, зустрічною офертою). Особа, що зробила акцепт, називається акцептантом. Прийняття оферти викладається: письмово, усно, конклюдентними діями (фактичними діями, що свідчать про згоду з офертою та її прийняття, напр., початок відвантаження товару), мовчанням (коли це передбачено законом або звичаями ділового обороту). Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Момент укладення:
1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Форма договору (ст. 639 ЦКУ): 1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. 3. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. 4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до ЗУ «Про здійснення державних закупівель», на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.