85. Договір позички.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Правова мета – перехід майна у тимчасове користування.

Юр. хар.: Безоплатний – позичкодавець передає користувачеві річ без одержання зустрічного майнового надання від користувача. Консенсуальний – коли майно буде передано у тимчасове користування після укладення договору, або реальний, коли майно передається у тимчасове користування в момент укладання договору. Двосторонній – правами і обов’язками наділені обидві сторони договору.

Істотні умови: Предмет – не вилучена з цивільного обороту рухома або нерухома неспоживана річ. Строк користування майном. Договір позички укладається на строк, встановлений договором, якщо строк користування річчю не встановлено, він визначається відповідно до мети користування нею.

Форма: 1) Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. 2) Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. 3) Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а строком не менш одного року – підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 4) Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Сторони: Позичкодавець – фіз./юр. особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника. Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю. Обов’язки: 1) передати майно користувачеві негайно або в строк, встановлений договором; 2) попередити користувача про відомі позичкодавцю недоліки майна; 3) повідомити користувача про права третіх осіб на майно. Права: 1) вимагати від користувача використання речі відповідно до призначення або мети, встановленої у договорі; 2) вимагати повернення речі після закінчення договору від користувача у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; 3) вимагати від користувача виконання інших обов’язків, встановлених договором, законом.

Користувач – фіз./юр. особа, яка має необхідну для укладання договору дієздатність. Обов’язки: 1) користуватися річчю відповідно до призначення або до мети, встановленої у договорі; 2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 3) повернути річ після закінчення договору у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Права: 1) вимагати передачі майна позичкодавцем у стані, обумовленому призначенням майна або умовами договору; 2) вимагати від позичкодавця виконання інших обов’язків, встановлених договором, законом.

Припинення: 1) у разі смерті фізичної особини – користувача, якщо інше не встановлено договором; 2) у разі ліквідації юридичної особи, що була користувачем, якщо інше не встановлено договором.

Розірвання: 1) зв’язку з непередбаченими (у момент укладання договору) обставинами річ стала потрібною позичкодавцю; 2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 3) річ без згоди з позичкодавцем та всупереч договору передана користувачем у користування іншій особі; 4) у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена; 5) якщо річ, що перебуває у безстроковій позичці, перейшла у власність іншої особи, новий власник вправі вимагати розірвання такого договору, повідомивши користувача у строк, що відповідає меті позички.