106. Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності – це група договорів у сфері інтелектуальної власності, спрямованих на набуття, зміну або припинення майнових прав на обєкти інтелектуальної власності. Здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Цей перелік не є вичерпним. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним. Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно. Державна реєстрація не є обов’язковою. Сторони: фіз./юр. особа – особа, яка має майнові права на результат творчої діяльності, особа, яка наділяється такими правами.

107. Договір комерційної концесії.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Правова мета – передача від правоволодільця користування комплексом належних йому прав користувачеві.

Юр. хар.: Оплатний – користувач за використання комплексу належних правоволодільцю прав сплачує останньому винагороду. Консенсуальний – є укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору. Двосторонній – права за договором виникають у обох сторін

Істотні умови: Предмет – право на використання об’єктів права інтелектуальної власності: торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо, а також комерційного досвіду (із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту). Ціна – плата за користування комплексом прав згідно з договором комерційної концесії. Строк договору – період часу, протягом якого користувач користується комплексом прав згідно з договором комерційної концесії. Є істотною умовою, якщо на цьому наполягає хоча б одна із сторін. Кожна із сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором. Користувач, який належним чином виконував свої обов’язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новий строк на тих саме умовах (крім випадків, передбачених законом)

Форма – договір комерційної концесії укладається у письмовій формі (інакше він є нікчемним) і підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.

Сторони: Правоволоділець – фіз./юр. особа – СПД. Обов’язки: передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних із здійсненням цих прав; забезпечити державну реєстрацію договору; надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників; контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії; не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території; виконувати інші обов’язки, передбачені договором, законом. Права: Вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

Користувач – фіз./юр. особа – СПД. Обов’язки: використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом; забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем; дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав щодо використання цих прав правоволодільцем; надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця; інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії; не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію; виконувати інші обов’язки, передбачені договором, законом та згідно зі ст. 1122 ЦКУ України. Права: Вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

108. Договір про спільну діяльність. Договір простого товариства.За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Види – спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.

Юр. хар.: Консенсуальним. Двостороннім/Багатостороннім, Відплатним. Фідуціарним (відносини між учасниками засновані на взаємній довірі).

Істотні умови: Предметом є спільне ведення діяльності спрямованої на досягнення спільної для всіх учасників мети (юридичний обєкт) і вклади учасників (матеріальний обєкт). Спільна мета – усвідомлений підприємницький або непідприємницький результат, на досягнення якого спрямовані узгоджені спільні зусилля учасників спільної діяльності.

Форма – договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі з державною реєстрацією.

Сторони (права і обов’язки): умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Договір простого товариства.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Правова мета – спільна діяльність учасників, що об’єднали свої вклади з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Юр. хар.: Оплатний, якщо учасники в процесі спільної діяльності, об’єднавши свої вклади, отримують від цієї діяльності вигоди матеріального характеру, або безоплатний, якщо це об’єднання не має на меті отримання прибутку, а ставить іншу мету: благодійну, освітню, наукову, духовну тощо. Консенсуальний – вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору. Багатосторонній – права та обов’язки за договором виникають у кожної із сторін, і вони підпорядковані спільній меті.

Істотні умови: Предмет – спільна діяльність, спрямована на досягнення певної мети. Вклади учасників – усе те, що кожен з учасників вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками. Мета спільної діяльності – проведення наукових досліджень, культурної діяльності, певної підприємницької діяльності тощо; строк договору залежить від мети, яка має бути досягнута, та договір припиняється з її досягненням.

Форма – договір простого товариства укладається у письмовій формі.

Сторони: Учасники – фіз./юр. особи, з достатнім обсягом дієздатності. Обов’язки: внести вклад учасника; вести діяльність спільно з іншими учасниками; покривати в установленому порядку витрати, що виникли у зв’язку із спільною діяльністю; виконувати інші обов’язки, передбачені договором, законом. Права: брати участь у веденні спільних справ; отримувати відомості і знайомитися з документами щодо ведення спільних справ учасників; кожен з учасників має право діяти від імені всіх учасників, якщо інше не встановлено договором; отримувати доходи від спільної діяльності пропорційно від вкладу учасника.