97. Договір доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Правова мета – надання послуг з виконання доручення довірителя.

Юр. хар.: Оплатний – замість наданої повіреним послуги з виконання доручення довіритель сплачує встановлену плату (якщо інше не встановлене договором або законом, що робить його безоплатним). Консенсуальний – вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору. Двосторонній – права та обов’язки виникають у обох сторін договору.

Істотні умови: Предмет – юридичні дії, які повинен вчинити повірений. Ці дії мають бути чітко визначені у договорі або виданій на його підставі довіреності. Послуга з виконання доручення довірителя виявляється в юридично значущих діях повіреного при вчиненні ним правочинів, переданні грошей, наданні товару, здійсненні інших дій від імені довірителя. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Ціна – плата повіреному за виконання обов’язків згідно з договором доручення (якщо інше не встановлене договором або законом). Якщо у договорі доручення не визначений розмір плати повіреного або порядок її сплати, вона сплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Форма – може бути як усною, так і письмовою.

Сторони: Повірений – юридична або фізична особа. Комерційний представник повинен бути зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Обов’язки: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та підтверджуючі документи, якщо це вимагається згідно з умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення. Права: 1) вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

Довіритель – фізична або юридична особа з достатнім обсягом дієздатності. Обов’язки: 1) видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, якщо інше не встановлено договором; 2) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 3) відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення; 4) негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з виконанням доручення; 5) виплатити повіреному плату, за виконання доручення, якщо вона йому має бути сплачена. Права: 1) вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

98. Договір комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Правова мета – надання послуг, сутність яких полягає у здійсненні комісіонером певних юридичних дій – вчиненні певних правочинів за дорученням комітента.

Юр. хар.: Оплатний – за виконану комісіонером послугу комітент сплачує комісійну винагороду. Консенсуальний – вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору. Двосторонній – права та обов’язки виникають у обох сторін договору.

Істотні умови: Предмет – юридичні дії, а саме – вчинення певних правочинів за дорученням комітента. Якщо комісіонер зобов’язується продати або купити майно, обумовлюється склад та ціна продажу (купівлі) цього майна. Ціна – комісійна винагорода, що має бути сплачена комітентом комісіонерові за надану послугу. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою (взяв на себе делькредере), він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона сплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії. Строк договору комісії визначає період часу, протягом якого комісіонер уповноважений на вчинення певних правочинів за дорученням комітента та може стати істотною умовою, якщо на цьому наполягає хоча б одна зі сторін.

Формна – визначається загальними правилами про форму правочинів. Як правило, договір комісії укладається у письмовій формі.

Сторони: Комітент – фіз./юр. особа достатнім обсягом дієздатності. Обов’язки: 1) сплатити комісіонерові комісійну винагороду; 2) забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою; 3) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; 4) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки. Права: 1) вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

Комісіонер – фіз./юр. особа з достатнім обсягом дієздатності. Обов’язки: 1) вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок; 2) зберігати майно комітента, яке з’явилося в нього у зв’язку з укладенням договору комісії; 3) негайно повідомити комітенту про порушення третьою особою договору, вчиненого з ним комісіонером, та забезпечити необхідні докази; 4) надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії після вчинення правочину з третьою особою. Права: 1) вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.