3. Джерела цивільного права.

Джерело ЦП – форма, в якій знаходять вираження норми права: 1) акти ЦЗ; 2) звичай; 3) ЦП договори; 4) МНД.

Акти ЦЗ – нормативні акти, що закріплюють норми, які регулюють ОНВ та МВ. Система актів ЦЗ: КУ, ЦКУ, ЗУ, акти ПУ, постанови КМУ, акти інших органів. Цивільні договори – домовленість 2 або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення ЦП та ЦО. МНД – укладений в письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом незалежно від того міститься договір в 1 або декількох пов’язаних між собою документах і незалежно від його конкретною назви (договір, угода тощо). Звичай – правило поведінки, яке не встановлено АЗ, але є усталеним у певній сфері ЦВ (фіксованим чи нефіксованим). Судова практика – діяльність судів і господарських судів за однаковим застосуванням норм права при вирішенні ОМ та ОНМ спорів. Судова практика не є джередом ЦП.

4. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.

ЦПВ – особисте немайнове або майнове відношення, врегульоване нормами ЦП, що виникає між автономними і рівноправними суб’єктами, наділеними суб’єктивними правами та обов’язками.

Ознаки: 1) регулюються нормами права; 2) регулюються диспозитивними методом юридичної рівності сторін; 3) учасники цих відносин мають автономію; 4) учасники здійснюють права за власним розсудом; 5) захищаються спеціальними ЦП способами захисту, які як правило мають майновий характер; 6) учасники мають суб’єктивні цивільні права та обов’язки.

Елементи: суб’єкт, об’єкт, зміст. Суб’єкт – активний(якому належить право)/пасивний (який несе обов’язок). ФО/ЮО – суб’єкти приватного права. Держава, АРК, територіальні громади тощо – суб’єкти публічного права. Об’єкт – те, з приводу чого виникають і здійснюються цив. права та обов’язки (є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. 2 групи: майнові/немайнові). Зміст – фактичний /юридичний. Фактичний зміст – вольові дії, поведінка учасників. Юридичний зміст – суб’єктивні цивільні права та цивільні обов’язки учасників ЦВ у їх сукупності.

Види ЦПВ: 1) за суб’єктним складом – абсолютні/відносні; 2) за об’єктом: особисті немайнові (невідємні від особи), особисті майнові (з приводу благ); 3) за характером вимог, що належать управомоченій особі: речові(об’єкт права – річ)/зобов’язальні (об’єктом є діяння зобов’язаного суб’єкта); 4) за підставами виникнення ЦВ: регулятивні(нормальний розвиток)/охоронні(виникають внаслідок здійснення 1 з учасників правопорушення).

5. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків (ст. 11 ЦКУ): 1. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.