99. Договір управління майном.

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Правова мета – надання послуги з управління майном однією особою в інтересах іншої.

Юр. хар.: Оплатний – за послуги з управління майном установник управління сплачує управителеві винагороду. Реальний – вважається укладеним з моменту передачі майна в управління. Двосторонній – права та обов’язки виникають у обох сторін договору.

Істотні умови: Предмет перелік майна, що передається в управління (п.1. ч. 1 ст. 1035 ЦКУ): підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно, крім грошових коштів, – ст. 1030 ЦКУ. Ціна – розмір і форма плати за управління майном. Строк договору управління майном може стати істотною умовою, якщо на цьому наполягає хоча б одна зі сторін та визначає період часу, протягом якого управитель здійснює управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на 5 років.

Форма: договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації

Сторони: Управитель – фіз./юр. особа – суб’єкт підприємницької діяльності. Обов’язки: 1) управляти майном в інтересах установника управління й відповідно до умов договору; 2) особисто управляти майном, яке передане в управління; 3) відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління; 4) повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. Права: вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

Установник управління – фіз./юр. особа – власник майна; іноді – орган опіки та піклування, піклувальник. Обов’язки: 1) сплачувати за управління майном управителеві встановлену плату, а також витрати, пов’язані з управлінням цим майном; 2) попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави. Права: 1) вимагати виконання іншою стороною обов’язків, встановлених договором, законом.

100. Договір позики.За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Юр. хар.: Реальний – вважається укладеним з моменту передачі грошей або речей, що визначені родовими ознаками. Односторонній – права за договором виникають лише у позикодавця, у позичальника виникають лише обов’язки. Відплатний – позикодавець одержує від позичальника % від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом / Безвідплатний – якщо договором або законом встановлено, що позикодавець не одержує від позичальника % від суми позики.

Істотні умови: Предмет – гроші або інші речі, визначені родовими ознаками. Ціна – % за договором позики, що може бути істотною умовою, якщо на цьому наполягає хоча б одна із сторін, якщо договором не встановлено розмір %, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін % виплачуються щомісячно. Строк – є істотною умовою, якщо на цьому наполягає хоча б одна із сторін, якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.