Наш обов'язок – приходити на допомогу бідним душам у чистилищі

Побожний М. Будон, архидиякон з Евро, говорить у своєму писанні „Прославлення Найсвятішої Трійці душами в чистилищі": „Чим бідніша особа, тим більший наш обов'язок допомагати їй. Але хто може бути біднішим за того, хто нічого не має, зате важко заборгував, і не може ані працювати, ані відробляти, ані навіть бажати нічого не може, а тільки змушений у страшенних муках чекати, поки не заплатить останнього гроша? Закон приходити на допомогу тим, хто в скруті, має загальну силу і розповсюджується навіть на чужих і незнайомих; ось тут виявляється ще одна сувора взаємопов'язаність, бо там, у тому очисному вогні, знаходяться також і ті, котрі з нами перед тим були у добрих стосунках і до страждань чиїх і ми, можливо, чимало спричинилися. Там знемагають наші брати, сестри, батьки, матері – багато знемагає там. Який же то біль для них бачити, що у цьому пекучому вогні про них забули, їх покинули ті, про щастя котрих вони колись так турбувались і котрі тепер марно тратять залишене ними майно, і жоден гріш не йде на їхній порятунок, на полегшення їхніх страждань! Справді, це подиву гідне, я колись не розумів цього. Якби в огні горів звір, то це викликало б співчуття - так невже можна бути нечутливим до батька, матері, мужа чи дружини, до всіх тих, котрі мучаться у страшному полум'ї чистилища?! Чи ж то ми люди без віри? Якби комусь із них довелося на цьому світі навіть меншої біди зазнати, або якби ми побачили, що на котрогось із них упала бодай би іскорка вогню, то ми б усе зробили, щоб погасити цю біду. Чому ж тоді ми такі негідні, такі сліпі, що залишаємо бідні душі серед мук, болючості, яких не може відчути жодна людина?"

Така воля Божа, що ми можемо приходити на допомогу бідним душам у чистилищі

У небесних одкровеннях св. Брігітти, що були неодноразово потверджені Церквою, але остаточно схвалені лише після достеменної перевірки на Базельському Соборі, читаємо, що ангел, який показував їй три місця чистилища, промовляв до неї: „Усім душам, які перебувають у цих місцях, належаться молитви і добрі діла святої Церкви, що чиняться на світі, передовсім ті молитви і діла, що їх вони самі здійснювали ще за життя, а також ті, що їх друзі для них чинять. Знай також: як багато є різних гріхів, так і покар багато є різних. Як голодному – їжа, спраглому – вода, сумному – веселість, нагому – убрання, а хворому ліжко приносить радість, так і душі радіють усьому тому, що для них робиться на світі. Благословенний нехай буде кожен, хто у своєму житті допомагав душам своїми молитвами і добрими ділами, а також працею своїх рук, бо непомильна Божа справедливість хоче, щоб вони або крізь вогонь очистились, або через добрі діла вірних швидше досягли спасення". Тут чулися поклики багатьох голосів із чистилища: „Господи, Ісусе Христе, Ти справедливий суддя! Всели дух любові Твоєї в серця священиків, ченців, усіх тих, хто має на землі духовну владу, бо тільки тоді і нам належатиме більше з їхніх співів, молитов і жертв". І з іншого місця лунало багато голосів: „Боже, на городи кожного, хто нам у нашій недолі приносить полегшу!" Нарешті роздавався ще один сильний голос: „Господи Боже! Своєю неохопною владою тисячократ нагороди всіх тих, котрі своїми добрими ділами нас до світла Твого Божества і до споглядання Твого Лику підносять".