Сила покаяння за померлих

Відомо, що святі якнайдоцільніше користають з різнорідних покаянь, що їх дотримується також і вселенська Церква, для того, щоб для себе і для інших зажити милості Божої. Не доводиться сумніватись, і багато прикладів свідчать про це, що покаяння володіє цілющою силою, особливо для померлих. Будон каже: якщо воно так чудесно діє, то ми, коли б хоч трохи мали віри, дотримувалися посту, бичування, і частіше каялися, могли б приносити значну поміч бідним душам. Але ревно та щиро дотримуватись цього не кожен може. Та й нема нікого, хто б заради цього відмовився від кращої їжі, питва чи якоїсь іншої приємності, хто б притупив свої чуття, особливо очі, вуха та язик, щоб мовчки все спостерігати, хто б терпеливо страждав, терпів хвороби, холод, спеку та інші невигоди, хто б стримував свій норов і свої бажання, – одне слово, нема нікого, хто міг би все послушно витерпіти з покірною вдячністю до Бога. Але селяни, ремісники, прислужники та й усі ті, хто терпить тілом і душею, відчувають у своїх власних муках могутню силу благословення, якщо вони самі можуть щось пожертвувати на благо тих душ, виявляючи при цьому свою християнську любов до них. Будон розказує, що люди, котрі приносили пожертви Богові заради бідних душ, коли вирушали у мандрівку і потрапляли у велику біду, вирятовувалися чудесним способом з усіх небезпек, бо саме так Бог силою свого провидіння нагороджував їх за їхню любов.

Молитва та каяття під час посту дають силу бідним душам

У книзі Юдити (4,13) читаємо: „Почув Господь їхній голос і зглянувся над їхнім горем, бо по всій Юдеї та Єрусалимі народ постив чимало днів, обернувшись обличчям до храму Господа Вседержителя". Ці слова потверджує також такий зворушливий приклад: Король Санціо, котрий правив у Ліоні, помер від руки зрадника, котрий отруїв його. Тоці королева Гуда, котра ніжно любила свого мужа, зняла свої королівські шати і пішла в монастир, щоб там служити Богові і з більшою користю допомагати душі вбитого короля. Вдень і вночі молилась вона ревно, а щосуботи постила, прославляючи Матір Божу. І ось однієї суботи, коли вона молилася за Санціо, він з'явився їй у жалобі, з виразом страшенного болю. Він дякував їй за її молитви і просив її і надалі молитися за нього ще більше. „Ах, – сказав він, – якби я міг сказати тобі, моя вірна дружино, які то страшні страждання мучать мене в чистилищі, тоді б серце твоє наповнилося ще більшим співчуттям до твого Санціо! Заради Божої милості, допоможи мені, Гудо, допоможи мені!" Після цієї з'яви посвятилася королева сорок днів безперервній молитві та посту, а коли перебіг цей час, вона знову побачила його, тепер уже в небесному сяйві, і він сказав їй: „Тепер я звільнений від своїх мук. Це сталося завдяки тобі, побожна королево! Нехай тебе за це Господь вічно благословить! Живи і далі так свято! Гляди на покари в іншому житті, але пам'ятай також і про велич небес, куди я піднявся, щоб там чекати на тебе і бути твоїм могутнім заступником".

Померлим допомагає, якщо ми терпеливо страждаємо за них

У „Хроніці" монастиря св. Трудона читаємо: одна добра жінка дуже часто безневинно зазнавала наруги від свого п'яного чоловіка, який не тільки обзивав її поганими словами, але також і жорстоко бив. Якось вона поскаржилась про свою біду одному побожному абатові, котрий порадив їй, щоб вона всі свої муки дуже терпеливо переносила і при цьому приносила жертви Господеві Богу заради бідних душ, бо саме це незабаром, очевидно, і її саму зможе розрадити. Вона послухалась цієї доброї ради і жертвувала всі свої печалі одній душі в чистилищі. Після цього з'явилась якось ця душа тому абатові, щоб подякувати йому за ту слушну пораду, яку він дав щиросердній рятівниці, котра допомогла душі позбутися своїх мук і тепер одержати вічну радість. Коли абат сповістив цю новину тій жінці, вона невимовно була втішена і не переставала і далі в усіх своїх стражданнях виявляти любов і щирість, і це спасло не одну бідну душу. Абатові навіть з'явився один брат з того монастиря незадовго після своєї смерті і сказав, що йому найбільше допомогло каяття тієї жінки. Коли ж абат розказав їй про це і пожертвував її заслуги для того брата, то наступної ночі той брат з'явився сказати, що він спасенний.