Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
технол парфум-косм вироб (пешук).pdf
Скачиваний:
1187
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
8.66 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій

Л. В. Пешук, Л. І. Бавіка, І. М. Демідов

ТЕХНОЛОГІЯ ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ПРОДУКТІВ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ — 2007

1

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

УДК 665(075.8) ББК 24.6я73

П 31

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18–Г–29 від 12.01.2007 р.)

Рецензенти:

Лисюк Г. М. — доктор техн. наук, професор (Харківський державний університет харчування і торгівлі Міністерства освіти і науки України).

Петік П. Ф. — к.т.н., директор Українського НДІ олій та жирів. Голодняк В. О. — заст. директора з науки Українського НДІ олій та жирів. Теплицький В. Б. — к.т.н., головний технолог приватної виробничо-

технологічної фірми «ЮСІ».

Пешук Л. В.,Бавіка Л. І., Демідов І. М.

П31 Технологіяпарфумерно-косметичнихпродуктів.—К.:Центручбової літератури, 2007. — 376 c.

ISBN 978-966-364-484-4

Наведено сучаснукласифікацію,номенклатуру,властивостіпарфумерних та косметичних продуктів і туалетного мила, вимоги до їхньої якості, основніпринципитаособливості складаннярецептури,теоретичнітаінженерніосновиїхотримання,упакування,транспортування,зберіганняй використання,подано технологічні схемивиробництва парфумерно-косме- тичнихпродуктів різногоагрегатного станутаперспективиїхвиробництва.

Для студентів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації напряму 6.051701 «Харчова технологія та інженерія» спеціальності «Технологія жирів та жирозамінників» та спеціалізації «Технологія парфумер- но-косметичних продуктів».

Беручи до уваги, що сучасна економічна політика в Україні спрямована на створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і вітчизняного виробництва, а також недостатність навчальної літератури, цей навчальний посібник стане корисним для фахівців, що займаються даною проблемою, а також для широкого кола читачів.

ISBN 978 966 364 484 4

© Пешук Л. В., Бавіка Л. І., Демідов І. М., 2007

© Центр учбової літератури, 2007

2

Передмова

ПЕРЕДМОВА

Парфумерія. Дату народження парфумерії встановити неможливо, бо це було дуже давно, декілька тисячоліть тому. Також неможливо встановити, де це було раніше — в Аравії, Єгипті, Індії чи Китаї, але відомо, що вона з’явилася у вигляді диму. Латинська назва «парфумерія» — «perfumum» підтверджує це: «per» — через, «fumum» — дим, — ароматизація повітря через задимлення. Для задимлення духмяну сировину (гілки, сушені трави, квіти або смоли) спалювали або підігрівали в спеціальних горщиках, на дні яких було гаряче вугілля.

В античні часи торгівля ароматами (корицею, сандалом, бензойною смолою, камфорою, геранню, мускусним горіхом) упродовж тривалого часу знаходилися в руках вавилонян. Це було одним із джерел багатства й могутності Вавилону. Пізніше (у середні віки) цю функцію взяли на себе араби. Фактична монополія на торгівлю ароматичними речовинами — з одного боку, з іншого — повна монополія храмів на духмяні речовини, які використовувалися з релігійною метою, були причиною того, що араби не були зацікавлені в розповсюджені знань про духмяні речовини.

Батьківщиною парфумерії є Стародавній Схід, Єгипет, Індія, які виготовляли значну кількість різних пахощів. Аравія була постачальником бальзамічних речовин і прянощів. У Греції, на острові Кіпр, у середні віки були створені духи «Шипр», які існують і нині, і до недавнього часу вважалися кращими духами для чоловіків. Ще в стародавні часи через Грецію парфумерія проникла в Рим, а пізніше з Італії — до Франції та Німеччини.

Усі знають, що найкращі духи — французькі, але історія їхнього сходження на Олімп парфумерії почалася значно пізніше, ніж у Греції та Римській імперії, — тільки у XVII–XVIII ст. Римські завойовники на початку першого тисячоліття вже мали ароматну пудру та ароматичні олії, якими змочували лапи голубам, і птахи, літаючи, розбризкували духмяні речовини на голови патриціїв під час оргій. До французів вони дійшли тільки в XIII ст., бо до цього церква мала монополію на духмяні речовини і суворо карали тих,

3

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

хто їх використовував. Але часті хрестові походи лицарів Людовика Святого поклали цьому край, бо ніжні серця суворих чоловіків не могли встояти перед чарівними красунями, які запитували: «А що ж ти мені привіз, милий, зі Сходу?». У знатних людей «свій» запах став «гербовою» ознакою. В готичних соборах знатні дами пахли значно сильніше, ніж церковні ароматні куріння, хоробрим лицарям дами дарували духмяну рукавичку або вуаль, щоб вони їх не забували.

А в XIV ст. трапилася нова парфумерна революція. Королева Єлизавета Угорська у сімдесятирічному віці виготовила духи на спиртовій основі, і ця рідина існує ось уже понад сімсот років, підкорюючи слабкі серця жінок та чоловіків. З того часу ім’я цієї похилої, але чудової жінки золотими літерами вписано в історію парфумерії.

Другою жінкою, яка внесла великий вклад у розвиток парфумів, була знатна італійка з Флоренції Катерина Медичі. Вона, ставши дружиною французького короля Генріха II, не могла та й не хотіла обходитися без духів, пудри та помади, до яких так звикла і котрі вже століття до того вироблялися в Італії. Вона не тільки збільшила знання французів у галузі косметики та парфумерії, а й сама користувалася нею безмірно. У місті Парижі особистий парфумер Катерини Рене на мосту Менял відкрив першу в Європі лавку, де торгували парфумами та косметикою і де зранку до пізнього вечора натовпи дам та кавалерів Франції постійно поповнювали запаси «ароматної зброї».

Ще один грандіозний винахід — одеколон також народився не у Франції. Про це свідчить і назва «О-де», що по-французьки означає «вода», а «Kolon» — назва відомого в світі німецького міста Кельн. І перший одеколон був виготовлений саме в Кельні, хоча рецепт скоріше має також італійське походження, оскільки був викрадений із старого італійського монастиря. Рецепт не такий уже й складний: із квітів, листя та шкірки помаранча, а також ефірних олій розмарину, лимона та бергамоту. Цей винахід миттєво прижився і почав свою переможну ходу по всіх країнах Європи, а згодом і всього світу.

Аромати стали супутниками людини як у радощах, так і в її трагічні часи. Наполеон у військових походах використовував не менше ніж 60 флаконів одеколону за місяць, бо не любив митися;

4

Передмова

в часи Великої французької революції її вожді використовували популярні одеколони із страшною назвою «Гільйотина».

УXVIII ст. виготовлення одеколонів, парфумерних та туалетних вод було поставлено на промислову основу. З’явилися нові технології видобування спирту та ароматичних речовин, перегінні куби різних модифікацій, парфумерні фабрики з’являються всюди. У столиці Франції їх було 120, у Лондоні — 60. Парфумерні фабрики з’являються в столицях Німеччини, Іспанії, Росії та інших держав.

На виробництво парфумерії починають працювати цілі міста,

апотім — і райони. Міста Грасс, Ніцца та Канни — це ніби містамузеї, де все населення було зайнято збиранням пелюстків троянд, плодів та квітів помаранча, жасминових дерев, духмяних квітів шавлії, лаванди. Хтось працює на виробництві, а хтось «чаклує» над ретортами, нюхаючи паперові смужки. Багатьом туристам пропонують безпосередньо на виробництві по слушній ціні парфуми, одеколони.

УXIX ст. Франція вже нікому не віддає пальму першості — престиж Франції зміцнюють Роже і Галле, а потім Герлен — його аромати найчудовіші та найдорожчі, їх обожнювала сама імператриця Євгенія — вона вінчалася з цими духами «Eau de Cologne Imperiale». У XX ст. подальший розквіт парфумів Франції став можливим тільки завдяки стрімкому розвитку хімії. З’явився синтез, завдяки якому стало можливим зробити аромат, не схожий на аромат конкретної рослини. На замовлення Великої Мадемуазель парфумер Ернест Бо ще в 1921 р. створив Chanel № 5 — класичні духи Франції. Ці духи і зараз випускаються для найвитонченішої публіки. Потім з’явились аристократичні духи Joy (Жан Пату) та «Духи часу» від Ніни Річчі, де був використаний флакон з кришталю від кращого митця — Лапліка.

Звичай використовувати духмяні речовини в мешканців Київської Русі зародився ще в VI–VIII ст. нової ери завдяки торговим зв’язкам з Візантією. Після прийняття християнства ароматичні речовини отримали ширше розповсюдження спочатку в церковних обрядах, а потім і в побуті. Перші духи українців — м’ята, лаванда, ромашка, чебрець. Настій цих трав давав стійкий при-

ємний аромат.

Косметика. Батьківщиною косметики прийнято вважати Схід. Збереглися найдавніші письмові документи — папіруси Еберса,

5

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

в яких були поради, як умиватися оливковою, миртовою або кунжутовою олією. Перший довідник з косметології склала єгипетська цариця Клеопатра. Першими людьми, які займалися косметикою, були жерці, а колискою косметики як науки був Єгипет. Там за 500 років до н.е. були розроблені та описані косметичні процедури по догляду за шкірою, обличчям, тілом, волоссям, нігтями, щодо фарбування волосся. Вони винайшли особливі рум’яна та білила, які змінювали темний колір їхнього обличчя на світло-жовтий, а нігті фарбували в зелений колір. Фарбування волосся було розповсюджене в Персії (нині — Іран), їхні фарби хна та басма використовуються й зараз; більше того, вони не тільки не руйнують волосся, але зміцнюють його, на відміну від сучасних хімічних барвників.

Та найбільшого розвитку косметика досягла в Стародавньому Римі. Римлянки крейдою фарбували обличчя, сажею чорнили брови, щоки рум’янили карміном. На ніч накладали маски, а вранці змивали їх ослиним молоком. У давні часи жінки використовували здебільшого декоративну косметику. В епоху Відродження косметика із Флоренції була занесена у Францію, Німеччину та інші країни Європи, потім — у Росію та Україну.

УРосії промислове виробництво парфумерно-косметичних товарів розпочалося в першій половині XIX ст. Ручна праця, відсутність необхідного обладнання та власної сировини обмежували випуск парфумерно-косметичних товарів, тому для більшості населення вони вважалися розкішшю. Виробництво ґрунтувалося на імпортованій сировині та обладнанні із-за кордону. Завозилося все, навіть флакони та етикетки.

Але вже в другій половині XIX ст. на фабриці «Новая заря» створювалися одеколони та духи «Букет імператриці», котрими з великим задоволенням користувалися знатні дами у кращих домах Європи. Ці духи протрималися ціле століття, а після Жовтневої революції вони стали називатися «Красная Москва».

У1908 р. в Україні засновано перший парфумерно-косметич- ний комбінат у місті корабелів — Миколаєві. Спочатку це була лабораторія Кушка, яка займалася виготовленням лікарських препаратів. Потім вона швидко перетворилася на фабрику «Астра», яка виготовляла хіміко-фармацевтичні, господарські і кос- метико-парфумерні вироби. Потім вона об’єдналася із заводом

6

Передмова

з виготовлення скла та скляних виробів і в 1944 р. мала назву Миколаївський скляно-парфумерний завод. Своє романтичне ім’я «Алые паруса» підприємство отримало в 1965 р., коли воно вже було відомим і одним із кращих підприємств в СРСР.

На той час воно було не єдине в Україні. Уже були фабрики з виробництва парфумерії та косметики у Львові, Києві, Сімферополі, Одесі, Донецьку, Ужгороді, Дніпропетровську, Золотоноші.

Після розпаду Радянського Союзу кількість малих та середніх підприємств значно збільшилась і в 2005 р. досягла 110 (для порівняння: у Росії — понад 300). Окрім підприємств з виробництва готової продукції, з’явилося декілька фірм з виготовлення скляної та пластикової упаковки, гофрокартону та паперових етикеток, обладнання по розливу та фасуванню готової продукції. З’явилися фірми-постачальники, що з-за кордону доставляють нам сировину, яка необхідна для виготовлення косметичної та парфумерної продукції. Продукцію, вироблену на вітчизняних підприємствах, почали продавати в сусідні країни: Росію, Азербайджан, Молдову, Казахстан та ін.

Парфумерія та косметика користується великим попитом у населення. Її продукція завдяки широкому використанню екстрактів цілющих рослин, ефірних олій, рафінованих жирних олій, вітамінів має неабиякі профілактично-лікувальні властивості і все більше зближується з фармацевтикою та медициною. Все більша частка її продукції реалізується через аптеки, кількість яких неймовірно зростає. Збуту продукції допомагає реклама на радіо, телебаченні, в метро, пресі, на бігбордах. Цьому ж сприяє швидке зростання кількості спеціалізованих магазинів, супермаркетів та гігамаркетів. Косметично-парфумерний ринок нашої країни разом з ринками Росії, Білорусі, Польщі та Чехії стрімко зростає. Це видно за даними, наведеними в журналах «Косметический рынок сегодня». У 2003 р. він оцінювався в мільярдах доларів: Росія — 5,4, Польща – 1,9, Україна — 1,6, Чехія — 0,7, Угорщина — 0,7, Румунія — 0,4, Словаччина — 0,4, Болгарія — 0,2.

Але вже в 2004 р. він збільшився в Росії до 6,2, в Україні — до 2,0 і продовжує стрімко зростати: у Росії — на 15, в Україні — на 19–20 %. Якщо такі темпи зростання збережуться, то косметичний ринок України буде ще привабливіший для вітчизняних та іноземних інвесторів.

7

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Сумарний ринок країн Східної Європи значно поступається Західній Європі, який уже на початку 2000 р. оцінювався в 50 млрд євро (за тогорічним курсом у доларах, — не менше ніж 60 млрд). Ринок п’яти найбільш розвинутих країн Західної Європи оцінюється в 79 % від загальноєвропейського і становить: Німеччина — 10,1 млрд євро, Франція — 8,8, Велика Британія — 7,6, Італія — 7,0, Іспанія — 4,6 млрд євро. Середньорічний приріст — 5 %. За виробництвом парфумерно-косметичної продукції Німеччина займає третю позицію після США та Японії. Але за використанням парфумерно-косметичних товарів на людину на першому місці знаходиться Швейцарія, на другому — Франція, на третьому — Норвегія.

У табл. 1 приведені дані по об’ємам продаж парфумерно-кос- метичних товарів за 2002–2003 роки (у мільйонах доларів) по Україні, вони також характеризують ринок по сегментам продукції.

Таблиця 1

Об’єми українського та російського парфумерно-косме- тичного ринку за 2002–2003 рр. за сегментами продукції, млн дол. (євромонітор)

Косметика, парфумерія та

Україна

Росія

гігієнічні засоби

 

 

 

2002

2003

2003

 

Засоби по догляду за шкірою

136,8

178,2

601

Засоби по догляду за волоссям

193,7

446,6

1055

Декоративна косметика

185,6

400,9

941

Для прийняття ванни та душу

153,1

174,1

616

Косметика для чоловіків

71,7

84,8

354

Парфумерія

74,2

96,6

645

Засоби по догляду за ротовою

68,0

108,5

749

порожниною

 

 

 

Косметика для дітей

35,5

40,2

107

Дезодоранти

49,0

54,1

332

Депілятори

2,1

2,3

14

Сонцезахисна косметика

5,6

6,9

28

Усього

960,8

1575,8

5442,0

Примітка. Незначні відхилення суми сегментів та всього пов’язані з тим, що косметика для чоловіків входить до парфумерії та інших сегментів.

8

Передмова

Висновок. Українська парфумерно-косметична галузь останніми роками динамічно зростає і вже зараз займає значний сегмент на ринку України, але потребує державної підтримки та подальшого розвитку суміжних галузей — нафтопереробної й хімічної промисловості, сільського господарства та машинобудування, науки та освіти, поліграфічної бази та торгівлі.

Головні світові тенденції та напрямки розвитку парфумернокосметичних товарів:

зростає швидкість нововведень та технологій;

старіння населення, зростання продукції проти старіння;

розвиток зручностей та послуг — косметичні кабінети, фітнес, продукція для SPA;

нові інгредієнти, тара та упаковка товарів, рішення екологічних проблем;

інформаційні технології та комунікації — мобільність суспільства та Інтернету;

глобалізація конкурентності та зростаюча конкуренція в торгівлі та виробництві.

В Україні, в Києві, щорічно, починаючи з 2003 р. в лютому проходить Міжнародна конференція парфумерії і косметики; кожного року популярність її зростає. На IV Міжнародній виставці, яка проходила 9–11 лютого 2006 р., було 428 експонентів з 25 країн світу. На території виставки проходили: II Міжнародна конференція «Нові інгредієнти та технології для парфумерно-косме- тичного виробництва»; IV Міжнародна конференція «Косметична індустрія України»; IV Міжнародна конференція з прикладної естетики; майстер-класи; SPA-форум; Міжнародна конференція «Управління салонним бізнесом»; студія нігтьового сервісу тощо.

Такі Міжнародні конференції в країнах Східної Європи щорічно проходять лише в Москві та Варшаві, вони конче необхідні враховуючи стрімкі темпи зростання вітчизняного виробництва парфумерно-косметичної продукції та її значення для населення. Також необхідно посилити наукові дослідження в цій галузі та організувати навчання — випуск фахівців цієї галузі в кращих університетах України.

9