Технологія парфумерно-косметичних продуктів

РОЗДІЛ І

ПАРФУМЕРНЕ ВИРОБНИЦТВО

1.1. Сприйняття запахів. Теорія та особливості нюху людини

Органом нюху у людини є верхня частина його носової порожнини (рис. 1).

Рис. 1. Сагітальний перетин голови людини на рівні перегородки носа (схема). Великим штрихом обведена зона локалізації нюхового епітелію у верхній частині носової перегородки.

1 — вомероназальний орган; 2 — волокна вомероназального і термінального нервів; 3 — передня гілка термінального нерва; 4 — волокна нюхового нерва; 5 — внутрішні носові гілки решіткового нерва; 6 — носопіднебінний нерв; 7 — піднебінний нерв; 8 — носопіднебінний (Стенсонів) канал; 9 — хоана; 10 — передній мозок; 11 — основна нюхова цибулинка; 12 — додаткова нюхова цибулинка

10

Розділ І. Парфумерне виробництво

Саме вомероназальний орган 1 зв’язаний волокнами 2, з гілочками переднього термінального нерва 3, решіткового нерва 5, та носопіднебінного нерва 6, передає безпосередньо в мозок людини інформацію незалежно від основної цибулинки нюху 11 та додаткової цибулинки 12. Цей додатковий вомероназальний, або якобсонів, орган (далі — ВО), відрізняється від головного (11– 12) не тільки розміщенням та будовою рецепторних клітин, а також сприймаючими запахами і тим, у які структури мозку він направляє отриману інформацію. Це зовсім не запасний варіант, якщо не спрацює основний нюх; ВО — це автономна система зі своїми особливостями та завданням.

Науковці та широкий загал людей були шоковані, коли зрозуміли, що ВО не тільки існує, а й активно функціонує і може управляти нашою поведінкою без нашої волі. Запахи, котрі сприймаються за його допомогою, як правило, не усвідомлюються. Вони діють безпосередньо в передній мозок, а потім у проміжний та середній — саме в ті центри, які відповідають за статеву, батьківську (материнську) та соціальну поведінку. При тому, що людина про це нічого не знає і нічого на помічає. Під впливом таких «запахів-невидимок» людина може проявляти збудженість, підвищену активність до людей як своєї, так і протилежної статі, поводитися як агресивно, так і навпаки; неадекватно оцінювати чиїсь здібності або привабливість. Ушкодження ВО на перегородці носа може призвести навіть до імпотенції. Це стало відомо лише в 90-х роках XX ст., хоча ВО був відкритий у 1703 р. Дослідження проводяться, таємниця допоміжного органа нюху поки що не розкрита до кінця. Але те, що ВО є в людини і функціонує незалежно від її розуму, свідчить про те, що інколи вона може реагувати на феромоноподібні речовини так, як це відбувається в тварин. Вомероназальний орган у чоловіків та жінок працює по-різному: якщо запах є сильним стимулом для чоловіків, то для жінок він байдужий і навпаки. Якщо вомероназальний орган працює у 70 % дорослого населення Землі і виконує значну частину функцій у тварин, то це не можна не враховувати.

Сприйняття запаху — це відчуття, яке виникає при збудженні нюхових клітин носової або ротової порожнини молекулами запашної речовини.

11

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Для того щоб відбулося відчуття, необхідні три умови:

1)наявність у повітрі пари духмяних речовин;

2)незвичність запахів для людини;

3)концентрація пари духмяних речовин повинна бути вища від порогової.

Процес нюху відбувається в такій послідовності:

1)потік повітря з молекулами духмяних речовин проходить у носову та ротову порожнини і підходить до поверхні рецепторів на відстані взаємодії;

2)взаємодія (або адсорбція) молекул духмяних речовин з рецепторами приводять до утворення збудження;

3)збудження по нервових клітинах надходить у центр клітин головного мозку і перетворює його на відчуття запаху.

Нюх у людини надзвичайно розвинений. Людина може відчути запах 1/25 мільйонної частинки грама олії троянди. Це не може зробити ніякий хімічний аналіз. Парфумер «від Бога» може відрізнити до 10 тисяч відтінків запаху, але є багато людей, котрі не можуть відрізнити запах м’яти від запаху бузку, квіток акації від лаванди.

Запах речовини екзальтоліду, що широко використовується у парфумерії, відчувають тільки жінки. Є таке поняття, як запахова сліпота, коли людина не відчуває запаху мускусу, тимолу, але добре відчуває і відрізняє інші запахи.

Підвищена чутливість до запахів — гіперосмія характерна для людей нервових, з нюховою галюцинацією, вони можуть почути неіснуючі запахи. У хворих на гіпосмію знижена чутливість до більшості запахів, у них є нюх, але він має незвичний спектр. Повна втрата нюху — аносмія, ці люди часто страждають від споживання несвіжої їжі.

Чим сильніший запах духмяної речовини, тим менша кількість

їїмолекул викликає відчуття запаху, і навпаки. Наприклад, запах фіалки в десять разів сильніший від запаху лимону, запах ваніліну в сто разів сильніший від запаху цитралю, тому для відчуття запаху цитралю потрібно, як мінімум, у сто разів більше молекул, ніж для ваніліну.

Коли ми деякий час вдихатимемо який-небудь запах, то перестанемо його відчувати. Таке становище називається адаптацією. Якщо ми заходимо з вулиці в погано провітрену кімнату, то

12

Розділ І. Парфумерне виробництво

на мить дуже різко відчуваємо запах, але вже через декілька хвилин перестаємо його відчувати. При користуванні парфумерією роль адаптації дуже велика, іноді з нею пов’язана несправедлива оцінка споживачем парфумерних виробів. Адаптація настає тим швидше, чим сильніший та різкіший запах. Так, до йоду вона настає за 1 хв, сиру — за 5–10 хв. Щоб установити чутливість нашого нюху, потрібен відпочинок. Якщо ви користуєтеся духами чи одеколоном, слід через деякий час змінювати їх запах.

Парфумерія — це водночас наука і мистецтво. Як наукова дисципліна парфумерія вивчає головні принципи поєднання різноманітних ароматів і закономірностей створення парфумерних композицій та засобів. Як мистецтво парфумерія дає змогу, спираючись на наукові дані та досвід і здібності людини, створювати найбільш гармонійні та приємні за запахом суміші духмяних речовин — парфумерні композиції.

Об’єктом вивчення парфумерії є парфумерні засоби, які складаються із суміші духмяних речовин (композиції), етилового спирту, води, а інколи до їх складу входять ще барвники та антиоксиданти; останні не впливають на запах парфумерного засобу. Крім того, парфумерія вивчає й інші засоби, призначення яких — надавати приємного запаху різним об’єктам (приміщенням, білизні та ін).

Як же впливає запах на фізіологію людини? Відомо, що люди по-різному відчувають той чи інший запах, оскільки нервова система в людей може виробляти різносторонні реакції. Одна людина відчуває запах фіалки, а інші — ні і т.п. Ступінь відчуття та якість запахів, а відповідно і смак — індивідуальні і залежать від кліматичних умов, віку, статі, інтелекту людини та її емоціональності. Відомо, що у Франції населення більш чутливе до запахів, ніж у США. Тому парфумерні вироби у США випускаються з більш концентрованим запахом. З віком відчуття запаху знижуються приблизно на 50 %. Жінки, на відміну від чоловіків, відчувають більш тонкі, ніжні запахи. У відношенні запахів смаки різні. Одні надають перевагу сильним і різким запахам. Інші — тонким і ніжним, свіжим, квітковим. Смак є наслідком реакції, що дає поштовх до збудження думки, яка розвивається в людини в мозку і стає часткою її життя.

13