Розділ ІІ. Косметичне виробництво

2.6. Засоби по догляду за волоссям

2.6.1. Будова та типи волосся

Волосся — придаток шкіри, воно займає 95 % її поверхні, виключаючи підошви ніг, долоні рук, соски та статеві органи. Волосся дуже різне за довжиною, формою, кольором. Найбільше його на волосистій частині голови, найгустіше воно на маківці. Волосся поділяється на довге (на волосистій частині голови, в чоловіків також на підборідді та щоках, під пахвами та на лобку), щетинисте (брови, вії, волосся в ніздрях та зовнішніх слухових проходах) та пушкове (розповсюджене по всьому тілу, крім 5 % його поверхні). Коріння пушкового волосся розташоване на глибині 1520–2120 мікронів, а довгого — значно глибше — 2850–5050 мікронів.

Товщина волосся на голові залежить від його кольору: у блондинів вона близька до 50 мк, у брюнетів — майже 75 мк, у рудих — до 100 мк.

Росте волосся з фолікулів (рис. 35). Волосина складається з ороговілої частини, або стрижня 12, який піднімається над шкірою, та кореня, який схований у волосяний мішечок — цибулину.

З’єднувальна оболонка — фолікул складається із колагенових, еластичних волокон та аморфної міжклітинної речовини, яка має кровоносні судини та нерви. З’єднувальна оболонка в глибині утворює сосочок волосини, на котрому знаходиться волосяна цибулина. До сосочка підходять судини та нерви.

До волосяного фолікулу (крім брів, вій, носа та волосся навколо губ) підходить під гострим кутом м’яз 13, який піднімає волосину. Сальна залоза знаходиться в трикутнику між м’язом, який піднімає волосину, та фолікулом. Скорочування м’яза приводить до спорожнювання сальної залози і виходу секрета. Шкіряне сало змащує шкіру та волосину і цим надає їм еластичності, оберігає від вологи, висушування, механічних та інших шкідливих впливів.

Кожна волосина від кореня до зовнішнього кінця утворена із трьох шарів: кутикули, коркової та мозкової речовини (рис. 36).

Кутикула — зовнішня оболонка волосини являє собою ороговілі клітини, які прилягають одна до одної, як черепиця. На здоровому волоссі клітини кутикули щільно прилягають одна до

205

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Рис. 35. Будова волосини (нижньої частини):

1 — фолікулярний канал; 2 — внутрішня епітеліальна піхва; 3 — межа внутрішньої епітеліальної піхви; 4 — піхва із сполучної тканини; 5 — шар Генле; 6 — шар Гекслі; 7 — кутикула піхви; 8 — кутикула волосини; 9 — медула; 10 — матрикс; 11 — сальна залоза; 12 — ороговіла частина волосини; 13 — м’яз, який піднімає волосину; 14 — кератогенна зона; 15 — перекератинізаційна зона; 16 — надцибулинна зона; 17 — критичний рівень

206

Розділ ІІ. Косметичне виробництво

Рис. 36. Будова волосини (верхньої частини)

одної. Але якщо вони з яких-небудь причин починають настовбурчуватися, то волосся стає тьмяним, ламким, починає сіктися, зачіска втрачає об’єм.

Коркова речовина — головна частина волосини. Клітини цього шару в основному забезпечують виростання волосся. У корковому шарі містяться також пігментні клітини — меланоцити, які відповідають за колір та відтінок волосся.

Мозкова речовина займає середину стрижня волосини. Особливо його багато в сивому та дуже світлому волоссі. Числені пустоти в мозковому просторі забезпечують теплозахист.

Розвиток волосся проходить три фази. У першій фазі, яка триває від двох до семи років, воно швидко росте (взимку швидкість росту збільшується). У другій фазі протягом декількох тижнів ріст

207

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

волосся припиняється. В останню, третю, фазу, яка триває в середньому три місяці, волосина може випасти сама або може бути видалена з мінімальним зусиллям. Без стороннього втручання волосина випаде тоді, коли під нею починає рости нова. Протягом життя людини з кожного фолікула може вирости 20–30 нових волосин. Випадіння — це не трагедія, а частина процесу заміни старого волосся новим. Строк життя волосся становить в середньому 2–7 років. Це залежить від здоров’я людини, від того, як харчується і як вона дбає про своє волосся. У волосся, яке вибілювалося, піддавалося хімічній завивці, часто розчісувалося від кінців до коріння, лусочки не будуть лежати рівно, волосся зтьмяніє, втратить пружність. Сальні залози не зможуть після такого оброблення змащувати усе волосся до кінця, тому волосини на кінцях робляться ламкими і посіченими.

Волосся складається в основному із кератину — особливої білкової речовини, яка містить у собі 4–5 % сірки, 20 % азоту, 17 % цистину, а також фосфор, цинк, натрій, кальцій, магній, залізо, марганець та мідь. Пігмент меланін міститься в двох формах — дифузній та у вигляді дрібних зернят різного розміру. Від кольору та кількості, головним чином дифузного, а також від співвідношення цих форм залежить колір волосся.

У житті волосся розрізняють такі три стадії: стадія росту (анагена), стадія перехідна (катагена), стадія спокою (телогена). Нормально, якщо 85–90 % волосся знаходиться в стадії анагену, 9–14 % — телогену і лише 1 % — у стадії катагену. У підлітковому та зрілому віці волосся знаходиться в стані фізіологічної зміни. У жінок волосся на голові росте швидше, ніж у чоловіків; період змін довгого волосся в чоловіків значно коротше, ніж у жінок (від шести місяців до двох років), тому вони втрачають його раніше і в більшій кількості, ніж жінки.

Крім того, волосся в чоловіків регенерується швидше, ніж у жінок (90–100 та 144–147 днів відповідно). Швидкість росту волосся значно зменшується між 50 та 60 роками.

Волосся на голові більше випадає, ніж на інших ділянках тіла, тому що частіше знаходиться в аногенній фазі та більш щільного розповсюдження (до 600 фолікулів на 1 см2). Найшвидше відростає волосся брів (64 доби після вищипування до появи на поверхні шкіри) та бороди (92 доби).

208

Розділ ІІ. Косметичне виробництво

У здорових чоловіків інтенсивність росту волосся на маківці (там, де з’являється лисина) слабкіша — це є наслідок того, що в цьому місці анагенова фаза волосся коротша.

До основних механічних властивостей волосся відносять їх пружність, жорсткість та еластичність.

Маючи пружність, волосся може витримувати дії, які спрямовані на зміну його форми, об’єму та довжини і відновлюватися, коли дія сили закінчується. На пружність волосся впливають — вологість, температура та УФ-випромінювання.

Жорсткість волосся — це його опір вигину. При підвищенні вологості діаметр волосся зростає. Поступовим розтяжінням сухе волосся може бути подовжено на 20–30 %, а змочене в холодній воді — навіть на 100 %, але при цьому його товщина та міцність зменшуються.

Волосся має також еластичність і тому швидко відновлює довжину та товщину.

Клітини кутикули волосся не з’єднані між собою, тому можуть легко переміщуватися одна відносно одної. Груба поверхня цих клітин робить волосся стійким до тертя.

За колір волосся відповідає пігмент меланін, який виробляється в спеціальних клітинах цибулини — меланоцитах, а поруч клітини кераноцити синтезують білок — основний будівельний матеріал волосся. Потім пігмент з’єднується з білком, і волосина народжується на світ уже пофарбованою. Це відбувається в плоді ще в утробі матері на четвертому-п’ятому місяці вагітності. А потім у дорослої людини налічується від 100 тисяч до 1 мільйона волосин.

Колір нашого волосся залежить від того, яку саме різновидність меланіну виробляє наш організм. Варіантів тільки два: якщо це сумеланін, волосся буде чорного або каштанового кольору; феомеланін забезпечить руді або світло-жовті, блондинисті відтінки. Інтенсивність кольору залежить від кількості пігментів.

Посивіння волосся найчастіше є ознакою та прямим наслідком старіння організму. У біологічному ж понятті втрата кольору — це зниження функції меланоцитів. Поступово зменшується, а потім зовсім втрачається активність ферменту тирозинази — незамінного учасника процесу вироблення меланіну. Час початку цього процесу закладено генетично: в європейців воно вперше з’являється у віці 34 10 років, у азіатів — у 30–34 роки, а в негроїдної раси у 43 10 років.

209