Технологія парфумерно-косметичних продуктів

1.2. Загальна характеристика та класифікація запахів

Значення запахів у житті людини

З давнини до нас дійшла така «антологія» цілющих властивостей квітів та рослин. Запах, наприклад, жасмину, лаванди, троянди, бергамоту стимулює розумову діяльність. М’ята і конвалія підтримують стійку увагу, що важливо в роботі та навчанні. Аромат моря (йоду та солі) створює прекрасну атмосферу для ділових переговорів.

Головна і найхарактерніша особливість парфумерії — це її запахи; від якості запахів залежить цінність виробу.

Відчування запахів виникає за допомогою органів нюху. Нюх зв’язує людину із зовнішнім середовищем. Запахи оточують нас повсюди. Вони стоять на сторожі здоров’я: попереджують про неможливість вживання зіпсованої їжі або вдихання зіпсованого повітря.

У житті людини запахи мають дуже велике значення. Впливом на людину через його нюх користувалися ще в давні часи при виконанні різних релігійних обрядів, магії, чаклуванні. Отже, коріння використання парфумерії дуже глибоке.

Запахи через нюх людини впливають на слинні залози, а потім і на органи травлення. Особливу роль відіграє нюх при визначенні якості харчових продуктів.

Найбільш позитивне фізіологічне діяння на людину чинять приємні, нерізкі запахи невеликої концентрації. Саме такими є ароматичні речовини, якими насичене повітря садів, полів, луків, степу, узбережжя морів, соснових, дубових та березових лісів. Це повітряні вітаміни, вони надзвичайно корисні, вони вкарбовані в пам’яті більшості людей. Хто не пам’ятає запаху свіжого сіна, вечірнього вогнища…

Духмяні речовини впливають на працездатність, мускульну силу (збільшують її солодкі та гіркі запахи, аміак), змінюють ритм дихання та пульсу (учащає та поглиблює ориганова олія, зворотню дію має олія троянди, ванілін). Неприємні запахи підвищують внутрішньочерепний тиск, а приємні — зменшують. Ефірна олія бергамоту поліпшує зір у сутінках.

Аромотерапія — це лікування запахами, використання та діяння цілющих властивостей запахів на здоров’я та самовідчуття

14

Розділ І. Парфумерне виробництво

людини. Аромотерапія знімає стреси, на які страждає більшість населення.

Японські науковці вивчили вплив запахів на біотоки мозку, результатом чого були рекомендації, використані багатьма фірмами та офісами, де стимулювальні та антистресові запахи розсіюють у повітрі за допомогою кондиціонерів. У готелях клієнтам пропонують номери з різними ароматами від безсоння, стресів, роздратування. У магазинах є відділи аромотерапії, де фахівці підберуть для Вас спеціальний аромат, змішуючи ефірні сполуки із багатьох флаконів.

Духи для жінки, як і гарний одеколон чи туалетна вода для чоловіків — це та сама аромотерапія. Є декілька фірм, які спеціально розробляють парфумерію для лікування здоров’я (вегетосудинні, простудні захворювання, стомлення та стрес).

Нюх поряд із органами слуху та зору відіграє важливу роль у житті людини. Запах (характер, тип, сила, стійкість) парфумерних товарів — це їх основні функціональні властивості. Але інтенсивність запахів з часом змінюється.

Розрізняють три стадії, або ноти, запаху — початкову (головну), основну (ноту серця) та остаточну (кінцеву).

Початкова нота утворює перше враження про духи. Початковий запах з’являється в період випаровування етилового спирту та найбільш летючих духмяних речовин. Парфумери називають його призапахом спирту, тому за цим першим враженням судити про запах парфумерії не можна.

Нота серця — ядро, серцевина духів розкривається тільки через 15–20 хв після нанесення на шкіру, тканину або волосся. Це основний, серединний запах. Він тримається довго і до нього ставлять найвищі вимоги.

Кінцева нота — на завершенні процесу випаровування, бо це випаровуються компоненти, які забезпечують силу та стійкість основного запаху. Він теж повинен бути приємним, але іншого ніж нота серця, аромату (приклади наведені в табл. 2).

Ще одна важлива характеристика парфумерних засобів — їхня стійкість. Згідно з діючим міждержавним стандартом країн СНД — ГОСТ 17237-93, стійкість запаху вимірюється в годинах. Для цього шматок чистої білої марлі розміром 5 10 см змочують у 1,0 см3 парфумерної рідини, потім виймають пінцетом і

15

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Таблиця 2

Приклади запаху парфумерних виробів

витримують при температурі 15–20 °С. Стійкість запаху перевіряють через кожні 5–10 год.

За кордоном стійкість запаху — це час повного відчуття запаху, а саме — ноти серця. Це інколи приводить до непорозумінь в оцінці стійкості парфумів. Наприклад, за російськими та україн-

16

Розділ І. Парфумерне виробництво

ськими стандартами, стійкість запаху духів групи Екстра вітчизняного виробництва — не менше ніж 60 год (2,5 доби), а в імпортних — тільки 7–8 год. У той же час запах цих духів тримається декілька діб, бо ще пахнуть серединна та кінцеві ноти.

Стійкість запаху визначається випаровуванням духмяних речовин, її можливо підвищити введенням фіксаторів, які зменшуватимуть їх летючість. Це вигідніше, ніж підвищення змісту парфумерної композиції в духах; та й запах їх стає грубішим, втрачається тонкість та ніжність аромату. Менш стійкі квіткові духи з великим вмістом лимона, бергамоту та цитрону. Аромати східні (амброві та пряні) більш стійкі. Чим більше в парфумерній композиції нот тваринного та деревинного походження, тим краще утримується запах.

За стійкістю утримування запаху тканини одягу розкладаються в такий ряд: шерстяні > лляні > бавовняні > шовкові. Для одеколонів та духмяних вод висока стійкість запаху не потрібна, бо вони відносяться до гігієнічної парфумерії і їх основне призначення — забезпечити достатнє освіжаюче та дезинфікуюче діяння.

Запахи можна поділити на три умовні групи: приємні, неприємні і байдужі. Є запахи приємні одним людям і неприємні іншим. Так, одним подобається запах дьогтю, іншим — цибулі та часнику, гнилий запах у сирі Рокфор. Без сумніву, позитивну дію на організм викликають приємні, нерізкі запахи і в невеликій концентрації в повітрі. Загальновідомо, що заважають зосередитися в роботі неприємні різкі запахи: диму від поганого тютюну, запах поту. Позитивно впливають приємні, теплі, ніжні запахи на працездатність і настрій людини. Байдужі запахи — це ті, котрих ми не сприймаємо і до яких настільки звикли, що перестали їх помічати (це звичайний запах повітря, запах свого житла). Ступінь сприйняття запахів, як і музики та живопису, не в усіх однаковий; багатство сприйняття почуттів, хвилювань і уявлень — необхідна умова високо і різнобічно розвиненої людини.

У кожного народу в різні часи формувався смак до певних запахів, і смак цей проявився настільки яскраво, що ми можемо говорити про суттєві розбіжності в парфумерії різних країн.

Індійські духи або взагалі східні — екзотичні, італійські — темпераментні, німецькі — суворі, французькі — чуттєві та веселі, мексиканські — яскраві й прямі, англійські — манірні й сухі. У балтійських країнах переважають прохолодні запахи, дещо суворі,

17

Технологія парфумерно-косметичних продуктів

характерні для вологого та досить прохолодного клімату країн і виготовлені на основі лаванди та бузку. На Кавказі запахи із вмістом дубового моху, фіалки, ірису, мускусу, з домішками цитрусових олій і гвоздики. Середньоазіатські — на основі гвоздики

здодаванням фіалки й жасмину.

УЄвропі найбільш поширені дві класифікації запахів: одну з них запропоновано в 1990 р. Французьким парфумерним товариством, друга — класифікація фірми «Живодан».

За класифікацією Французького парфумерного товариства всі

наявні типи запахів поділяються на сім груп.

Квіткові. Найбільш поширена і популярна група з великим розмаїттям запахів. Парфумери створюють або запах певної

квітки, або запах, що нагадує букет різних квітів.

Шипрові. Ця група характерна класичним поєднанням ароматів дерев, моху, що надає парфумерним виробам теплоти,

глибини і свіжості.

Цитрусові. Створена на основі ефірних олій лимону, апель-

сину, помаранчу, бергамоту та інших цитрусових плодів.

Із запахом деревини. У цій групі поєднуються теплі запахи сандалового дерева і пачулі з більш ніжним запахом кедра і ветивера, а також бадьорих ароматів лаванди і цитрусових. До цієї

групи належить більшість чоловічих ароматів.

Папороті, або «фужере». Це група запахів, у якій поєднуються запахи лаванди, кумарину, бергамоту з ароматом «нот»

дерев і дубового моху.

Шкіряні. В цій групі зібрані дуже незвичайні аромати. Вони поєднують «сухий тютюновий» аромат (що імітує запах свіжовиробленої шкіри) з ніжним квітковим запахом, і це створює у «головно-

му акорді» оригінальну гармонію з типово чоловічим «акцентом».

Амброві, ще їх називають «орієнтальні», або східні. Це аромати п’янкі, м’які, «пудрові», що включають запахи ладаннику, ванілі, ладанної камеді з яскраво вираженими «тваринними нотами», що створюють «палкий», вкрадливий запах.

Ще одна поширена класифікація запахів запропонована відомою у світі фірмою «Живодан» (Франція). Згідно з класифікацією

фірми «Живодан», виділяють такі напрямки запахів.

Альдегід. Це енергійні, ароматичні запахи, що відтворюють гармонію лісу, ірису та шляхетних квітів.

18