Технологія парфумерно-косметичних продуктів
2.4. Засоби по догляду за шкірою обличчя, рук і ніг. Їхня характеристика та технологія отримання
2.4.1. Загальна характеристика продукції
До засобів догляду за шкірою належать креми та лосьйони. «Крем» у перекладі з англійської мови означає «вершки», і хоча сучасні креми не завжди мають сметаноподібну консистенцію, назва «креми» залишилася, збереглась і використовується для всіх кремів.
«Лосьйон» має французьке походження — там це слово означає «відмивати», «змочувати». Креми та лосьйони забезпечують очищення, живлення та зволоження шкіри, захист від шкідливого впливу зовнішнього середовища.
Креми — найпоширеніший косметичний препарат, що використовується для захисту шкіри від висихання та знежирення під дією негативних факторів зовнішнього середовища.
Креми класифікують за такими ознаками:
—за консистенцією — густі (мазеподібні), рідкі (містять до 90 % води), тверді;
—за складом (емульсійні, жирові та безжирові, лосьйони);
—за призначенням (захисні, живильні та спеціальні);
—за тією частиною шкіри людини, яка обробляється цим кремом: для рук, для ніг, для тіла, масажні, для обличчя, для повік, для губ, для нігтів і т.д.).
2.4.2. Лосьйони (тоніки) для очищення шкіри
Лосьйони (тоніки) для обличчя й тіла призначені для видалення бруду разом із залишками кремів та макіяжу.
Їх додатковою функцією є освіження, зволоження, тонізування та регуляція кислотного балансу шкіри.
Як зволожувальні компоненти в лосьйонах використовують пантенол, глюкол, бетаїн тощо. Як заспокійливі — екстракти ромашки лікарської, троянди, волошки та інших рослин.
Для освіження та поліпшення кольору обличчя використовують лосьйони з фруктовими кислотами. У росіян — це лосьйони
«Чистая линия», «Огуречный», «Сувенир», «Женьшеневый», «Черный жемчуг» та ін.
164
Розділ ІІ. Косметичне виробництво
Лосьйон для обличчя «Лукоморье» використовують для шкіри з вугровою висипкою; він містить екстракти ромашки та календули. Лосьйон «Галатея» — тонік для сухої та нормальної шкіри обличчя, він зволожує, тонізує, знімає подразнення. Він містить такі активні компоненти: фруктово-молочні кислоти, екстракти березових бруньок та квіток липи. «Диво» — лосьйон та тонік для щоденного очищення шкіри обличчя, зняття макіяжу та забруднень. Лосьйон використовують при жирній шкірі, а тонік — при сухій. Активні компоненти — екстракти смородини та прополісу, сапоніни, фруктові кислоти та гліцерин.
Лосьйон-тонік «Очищающий» (Білорусь) використовують для очищення проблемної шкіри. Містить активні компоненти: вітаміни А, В, С та Е, екстракти арніки, тирличу, шишок хмелю, олію паростків пшениці.
Українська парфумерно-косметична фабрика «Алые паруса» (м. Миколаїв), виробляє лосьйон-тоніки серії «Алое вера», для вмивання — «Ассоль» та «Алые паруса», які містять у своєму складі екстракти цілющих рослин та фруктові кислоти.
Нове в асортименті лосьйонів — це термальна вода Віші (Франція) в аерозольній упаковці для всіх типів шкіри. Вона містить у своєму складі 17 мінералів та 13 мікроелементів і здатна стимулювати захисні функції шкіри, знімати подразнення та пом’якшувати її. Цю воду використовують також для закріплення макіяжу (воду розпилюють на лице з відстані руки). Вода проявляє тонізуючу дію та добре закріплює косметику на обличчі.
Але повернемося безпосередньо до кремів.
2.4.3. Креми косметичні: жирові, емульсійні, безжирові
Жирові креми. Жирові креми у останні роки застосовують значно рідше, ніж емульсійні. Вони мають густу консистенцію, не містять води, тому погано всмоктуються у шкіру і не зволожують її. Основа їх — жири та воски з різними добавками. За призначенням вони частіше захисні, захищають шкіру від обмороження та обвітрювання. Друге їх призначення — вони живильні для сухої, старіючої шкіри.
Вміст жиру в жирових захисних кремах становить до 80 % від загальної маси, у живильних — дещо нижчий і обов’язково
165
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
з’являється заемульгована у вигляді дрібненьких краплинок вода. У цьому головна різниця між захисними та живильними кремами: перші — це жирова суміш, другі — емульсія типу «вода в жирі».
З рідких олій у жирових кремах переважно використовують ніжні м’які кісточкові олії (мигдалева, персикова, абрикосова), а серед твердих жирів — гідрогенізований кашалотів жир (саломас), в якому міститься до 30 % складних ефірів жирних кислот, у тому числі до 20 % спермацету, цінного компоненту всіх кремів. Частину кісточкових олій можна замінити рициновою олією, яка містить до 80 % від маси 12-гідроксил-9-октадеценової кислоти. Жирові захисні та масажні креми можуть бути виготовлені повністю або частково на основі нафтопродуктів — вазелінового або парфумерного масла, вазеліну, церезину, парафіну.
Вазелін — це суміш парфумерного масла 70–80 %, церезину 15–16 % та 5–10 % парафіну. Використовують для пом’якшення шкіри обличчя, рук, запобігаючи негативному впливу атмосфери, для зняття гриму, а також як замінник жирової основи в деяких злущувальних кремах для масажу.
Приклад рецептури жирового захисного крему — «Березка», який випускають у Росії: парафін — 16 %, парфумерне масло — 55 %, оксид цинку — 10 %, церезин — 12 %, тальк — 6 %, віддушка — до 1 %.
Жирові креми використовують при сухій шкірі, вранці після вмивання, не рекомендується використовувати їх на ніч.
До спеціальних жирових відносяться креми, котрі залежно від складу можуть бути від ластовиння та пігментних плям, для профілактики шкіри з вугровою висипкою, для засмаги та від
засмаги.
Безжирові креми — це креми, які не містять олій та жирів, а виробляються на медово-гліцериновій або іншій основі. Наприклад — гелеподібний крем для жирної шкіри, «Бархатные ручки» —
гель для рук, спеціальний крем «Карина».
Емульсійні креми. Емульсійні креми значно ширше застосовуються і майже повністю витіснили жирові креми. Наявність у кремах води збільшує їх зволожувальні властивості, тому вони швидко поглинаються роговим шаром шкіри, мертві орговілі клітини якого зазвичай містять 10 % вологи, в той час як «живі» — 70–80 %.
166
Розділ ІІ. Косметичне виробництво
Існує два типи емульсійних кремів: «олія у воді» (її ще називають «пряма» емульсія) і «вода в олії» («зворотня» емульсія).
У прямій емульсії безперервною фазою (середовищем) виступає вода, в якій зважені крапельки олії (дисперсна фаза). У зворотній емульсії дисперсним середовищем є олія (безперервна фаза), а вода у вигляді маленьких краплин є дисперсною фазою. При додаванні до прямої емульсії значної кількості олії при перемішуванні може трапитись обертання фаз, і емульсія стане зворотною (загальна кількість води та олії близька до співвідношення 1:1). Те саме можна зробити із зворотною емульсією, додаючи до неї воду.
Емульгування здійснюється двома етапами: отримання краплин дисперсної фази невеликих розмірів і стабілізацією утворених крапельок у дисперсному (безперервному) середовищі.
Подрібнення рідини, яка емульгується, досягається: інтенсивним перемішуванням, гомогенізацією рідини шляхом оброблення її на колоїдних млинах або ультразвуком. Таким чином можна досягти частинок олії або води розміром 0,2–2,2 мкм. Стабілізація краплинок у дисперсному середовищі досягається використанням емульгаторів або синтетичних органічних полімерів (поліакрилатів та інших). Емульгатори поділяються на розчинні у воді (гідрофільні) і розчинні в олії (гідрофобні). Перші використовуються для отримання емульсій типу «олія у воді», другі — типу «вода в олії».
Роль емульгаторів зводиться до адсорбції на поверхні розділення двох фаз, зниження на цій поверхні поверхневого натягу та утворення щільного адсорбційного шару, який перешкоджає коалесценції (злиттю) крапельок дисперсної фази. Емульгаторами слугують застосовують поверхнево-активні речовини — дифільні сполуки, які складаються з полярної групи та неполярних гідрофобних груп. В емульсіях типу «олія у воді» використовують розчинні у воді ПАР, переважно аніонактивні, які адсорбуються на поверхні крапельок жиру, орієнтуючись полярною групою у воду, а неполярною — до жиру. Злиттю частинок перешкоджають електростатичні сили відштовхування. В кремах такого типу найчастіше застосовують аніонні або неіонні ПАР.
Емульсійні креми типу «олія у воді» — це рідкі або «м’які» непрозорі креми, які містять у своєму складі від 40 до 85 % води,
167
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
поверхнево-активні речовини, олії та жири тварин, екстракти цілющих рослин, воски, спермацет, духмяні речовини, полімери, біологічно активні речовини, білкові гідролізати, вітаміни, віддушки, консерванти та інші компоненти, описані в темі «Сировина для парфумерного виробництва». Як стабілізатори емульсій часто використовують квазі-емульгатори — блоксополімери, котрі не знижують міжфазний натяг, а стабілізують емульсійну систему виключно за рахунок структуроутворення в зовнішній безперервній фазі.
Емульсійні креми типу «вода в жирі» — це густі креми, вміст води в яких 30–40 % від маси. До їх складу входять такі компоненти: рафіновані олії, переважно кісточкові (мигдальна, персикова) або оливкова, віск, спермацет, очищений ланолін, емульгатори, духмяні речовини (в кількості 0,5–1,0 %), біологічно активні добавки (приблизно 2–3 % від маси), головним чином вітаміни A, F та ін.
Прикладом таких густих кремів, які випускались у 80–90-х роках підприємствами колишнього СРСР, є креми з використанням складних емульгаторів (3–5): «Алёнушка», «Вечер», «Камелия», «Восторг»та ін.
Рецептура таких кремів наведена в табл. 16. Емульгаторами в ній є п’ять сполук: спермацет, ланолін, віск, вищі спирти та фосфатиди.
Технологічна схема отримання цих кремів включає такі операції: підготовка сировини, приготування жирової основи, емульгування, охолодження і парфумування, додаткове охолодження, пластичне оброблення, фасування та пакування.
Як бачимо, додатковою операцією, порівняно з приготуванням жирових кремів, є емульгування.
На заводах із застарілим обладнанням емульгування проводиться в апаратах з мішалкою при нагріванні та інтенсивному перемішуванні.
На заводах із сучасним обладнанням використовують спеціальні диспергатори, гомогенізатори, колоїдні млини та установки ультразвуку.
168