- •Передмова
- •1.1. Сприйняття запахів. Теорія та особливості нюху людини
- •1.2. Загальна характеристика та класифікація запахів
- •1.3. Класифікація та призначення парфумерних виробів
- •1.4. Сировина парфумерного виробництва
- •1.4.1. Натуральні духмяні речовини рослинного походження. Смоли та бальзами
- •1.4.2. Технологія отримання ефірних олій
- •1.4.3. Духмяні речовини тваринного походження
- •1.4.4. Синтетичні духмяні речовини
- •1.4.5. Допоміжні компоненти парфумерних виробів
- •1.5.1. Особливості складання композиції парфумером виробництва
- •1.5.2. Технологічний процес виробництва парфумерних виробів
- •1.5.3. Вимоги до якості парфумерних товарів
- •1.6. Асортимент парфумерних виробів
- •1.6.2. Духи
- •1.6.3. Парфумерні та туалетні води
- •1.6.4. Одеколон та духмяні води
- •1.6.5. Засоби для ароматизації повітря
- •1.6.6. Експертиза парфумерних виробів
- •2.1. Будова та типи шкіри
- •2.2. Класифікація косметики
- •2.3. Сировина для виробництва косметичних товарів
- •2.3.1. Гідрофільні речовини
- •2.3.2. Гідрофобні (ліпофільні) компоненти
- •2.3.3. Емульгатори
- •2.3.4. Біологічно активні речовини
- •2.3.5. Інноваційні технології в розвитку сировинної бази косметичних товарів
- •2.3.6. Консерванти, віддушки, барвники
- •2.4. Засоби по догляду за шкірою обличчя, рук і ніг. Їхня характеристика та технологія отримання
- •2.4.1. Загальна характеристика продукції
- •2.4.2. Лосьйони (тоніки) для очищення шкіри
- •2.4.3. Креми косметичні: жирові, емульсійні, безжирові
- •2.4.4. Технологічна схема отримання емульсійних кремів
- •2.4.5. Призначення кремів
- •2.4.6. Сонцезахисні креми
- •2.5. Засоби для гоління та після нього
- •2.5.1. Засоби для гоління
- •2.5.2. Засоби по догляду за шкірою після гоління
- •2.6. Засоби по догляду за волоссям
- •2.6.1. Будова та типи волосся
- •2.6.2. Класифікація засобів по догляду за волоссям
- •2.6.3. Засоби для миття волосся
- •2.6.4. Засоби для зміцнення волосся, відновлення його росту та видалення лупи
- •2.6.5. Засоби для укладання волосся, завивки та збереження зачіски
- •2.6.6. Фарби для волосся
- •2.7. Засоби по догляду за зубами та порожниною рота
- •2.7.1. Зубні порошки
- •2.7.2. Зубні пасти. Основна сировина та її характеристика
- •2.7.3. Технологія виробництва зубних паст
- •2.7.4. Зубні еліксири, ополіскувачі, освіжальні та доповнювальні засоби по догляду за зубами
- •2.8. Декоративна косметика
- •2.8.1. Губна помада. Класифікація, склад, технологія отримання
- •2.8.2. Блиск для губ. Контурний олівець для губ
- •2.8.3. Пудра. Класифікація, склад і технологія отримання
- •2.8.4. Інша декоративна косметика: рум’яна, тональний крем, грим для очей
- •2.8.5. Засоби по догляду за нігтями
- •2.8.6. Засоби від поту та засоби для прийняття ванн
- •2.9. Упаковка, маркування та вимоги до якості косметичних товарів
- •2.10. Експертиза якості косметичних товарів
- •3.1. Споживацькі властивості туалетного мила
- •3.2. Сировина миловарного виробництва
- •3.3. Жирові рецептури туалетних мил
- •3.4. Основні технологічні процеси миловаріння
- •3.5. Сучасний асортимент туалетного мила
- •3.5.1. Нове в асортименті туалетного мила
- •3.6. Фактори, які зберігають споживчі властивості туалетного мила
- •3.7. Якість туалетного мила
- •3.8. Зберігання парфумерно-косметичних товарів та туалетного мила
- •Перелік скорочень та умовних позначень
- •Глосарій
- •Література
- •Предметний покажчик
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
1.4.5. Допоміжні компоненти парфумерних виробів
Етиловий спирт. Етиловий або винний спирт застосовують у парфумерно-косметичних виробах як розчинники, що пояснюється його здатністю давати прозорі розчини. Він має освіжаючу і дезинфікуючу властивості, його запах гармонує з більшістю ароматичних речовин, тому його теж застосовують як компонент. У парфумерно-косметичну промисловість надходить спирт — ректифікат вищого ступеня очищення, який отримують, очищуючи спирт-сирець.
Ректифікований спирт — безбарвна, прозора рідина із специфічним запахом і гострим смаком, міцністю не нижче 96,2 % об. за температури 20 °С. Густина безводного спирту становить 0,78927 за нормального атмосферного тиску. Температура кипіння — 78,3 °С, замерзання — 117 °С. Спирт — горючий, в суміші з повітрям його пара утворює вибухові суміші. За температури нижче 9 °С спирт значною мірою втрачає вибухові властивості.
Вода. Відіграє різні функції: розчинника, компонента, а частіше і те і інше водночас. Вода розчиняє органічні кислоти, барвники та інші компоненти, вона є замінником етилового спирту при зниженій міцності.
Якість води неабияк впливає на якість парфумерних товарів. Ще зовсім недавно вважали, що найкраще для парфумерії — це дистильована вода.
Але вже декілька років на кращих підприємствах використовують добре очищену воду середньої жорсткості 7 мг·екв/л. Установлено, що солі жорсткості Са2+ та Мg2+ слугують центрами коагуляції осаду при відстоюванні парфумерних рідин, і цей процес з ними йде швидше і повніше, але подальше підвищення жорсткості води недопустиме, бо може призвести до появи небажаної мутності парфумерного товару. При виробництві духів вищої групи «Екстра» використовують тільки дистильовану воду.
Воду очищають так, щоб у неї не було ніяких мікроорганізмів. Вода не повинна мати запаху, кольору, домішок, які можуть вступати у взаємодію з окремими компонентами парфумерної рідини та погіршувати її якість.
54
Розділ І. Парфумерне виробництво
Барвники. Відтінок духів, парфумерних та туалетних вод, одеколонів та духмяних вод залежить від кольору композиції або настоїв. Якщо їх колір не відповідає естетичним вимогам, то в такому разі до складу вводять спиртота водорозчинні барвники — природні або синтетичні. Вимоги до них:
—здатність невеликою кількістю зафарбувати велику масу продукту;
—нешкідливість;
—відсутність запаху.
Для парфумерії використовують такі барвники: родамін, кислотні зелені, антрахінонові, фіолетові та ін.
Останнім часом парфумерні рідини забарвлюють дуже рідко і тільки в світлі відтінки.
Недухмяні речовини допоміжного призначення
До цієї групи належать фіксатори бензилбензоат, діетилфталат, пропіленгліколь та ін. Вони не беруть участі в утворенні запаху, а лише зменшують швидкість випаровування компонентів парфумерної композиції.
Утвердих духах використовують суміші жирових та воскоподібних речовин як структуроутворюючі компоненти, в які вводять парфумерні композиції.
Усухих духах для цього використовують порошкоподібні речовини з високорозвинутою поверхнею: тальк, крохмаль, каолін.
55
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
Запитання для самоперевірки
1.Дайте загальну характеристику ефірним оліям. Де вони застосовуються?
2.Якими є фізичні властивості ефірних олій?
3.З якої сировини видобувають ефірні олії?
4.Кількісний вміст олії в сировині. Приклади.
5.Охарактеризуйте зернову та плодову ефіроолійну сировину.
6.Дайте загальну характеристику ефіроолійної сировини з квіток і коріння. Який вміст ефірної олії в цій сировині?
7.Спосіб одержання ефірних олій перегонкою з водяною парою.
8.Перероблення ефіроолійної сировини методом екстракції. Назвіть основні переваги методу.
9.Розкрийте метод екстракції ефірних олій диоксидом вуглецю.
10.Охарактеризуйте спосіб одержання ефірних олій методом мацерації.
11.Наведіть переваги та недоліки технологічної схеми вилучення ефірних олій методом гідродистиляції.
12.Сорбційний метод вилучення ефірних олій. Що таке анфлераж і динамічна сорбція?
13.Дайте характеристику механічного методу видалення ефірних олій.
14.Дайте загальну характеристику духмяних речовин, їх класифікацію та використання.
15.Синтетичні духмяні речовини. Наведіть класифікацію та основні характеристики синтетичних духмяних речовин.
16.До яких класів органічних сполук належать духмяні речовини, що використовуються у парфумерно-косметичному виробництві? Наведіть приклади.
17.Який зв’язок між хімічною будовою речовини та її запахом?
18.Назвіть допоміжні компоненти парфумерних виробів.
56
Розділ І. Парфумерне виробництво
1.5. Технологічні процеси виробництва парфумерних продуктів
Технологічний процес приготування парфумерних товарів складається з декількох стадій та операцій.
1.5.1. Особливості складання композиції парфумером виробництва
Парфумер — дуже рідкісна професія. Таких фахівців у країнах СНД не більше п’яти десятків. Найгострішому оку художника, надзвичайно чутливому вуху музиканта відповідає чутливий та тренований ніс парфумера. У федерації французьких парфумерних синдикатів зібрана надзвичайна колекція виліпок носів найславетніших парфумерів, що прославили такі знані в світі фірми, як «Крістіан Діор», «Шанель», «Ланком» та ін.
Творіння духів — це дуже складний та трудомісткий процес. Парфумер Роберт Річчі із фірми «Ніна Річчі» працював шість років над створенням парфумерної композиції духів «Farouche» («Фаруш»). Будь-яка фірма може на основі цієї композиції розробити свої варіанти, якщо в неї є досвідчений парфумер, і це не буде підробка. Так, у 1977 р. фірма «Ів Сен Лоран» випустила в світ духи «Опіум». Цю тему продовжили і з’явилися популярні «Коко» фірми «Шанель», «KL» фірми «Карл Лагерфельд» і духи «Магія» (Росія). Усі вони мають пряний, мускусний, теплий, солодкуватий аромат із дерев’яними нотами.
Композиція може налічувати 100 і більше найменувань духмяних речовин. Наприклад, до композиції «Красная Москва» входить 53, а до композиції «Джоконда» — більше ніж 150 найменувань.
Ось спрощена схема будівлі усіх композицій парфумером:
—спочатку утворюється чітке уявлення: чого хоче добитися парфумер, якого направлення та характеру запах він хоче (квітковий, фантазійний, теплий, свіжий, східний та ін.), потім він вирішує, які речовини потрібно поєднати для цього;
—потім відбирається основний (провідний) запах з урахуванням характеру і відтінку компонентів;
—підбираються духмяні речовини, які змінюють тембр, забарвлення основного запаху, лейтмотиву;
57
Технологія парфумерно-косметичних продуктів
— вводять духмяні речовини, які слугують фоном або гармонійним заповненням, і якщо потрібно — фіксатори, щоб усі компоненти випаровувались водночас (разом) і повільніше.
Далі складають рецептуру парфумерної композиції і рецептуру парфумерної рідини з додаванням усіх необхідних компонентів. Потім — оцінювання якості виготовленого зразка дегустаційною радою, погодження з санітарно-гігієнічними органами медицини, розробка та погодження технічних умов у Держстандарті України.
Технологічний процес приготування парфумерних рідин складається з таких операцій:
—дозування компонентів, які входять до рецептури виробу;
—змішування компонентів;
—відстоювання рідини;
—охолодження рідини;
—вистоювання рідини;
—фільтрування;
—нагрівання рідини;
—зважування рідини і передача її на фасування.
Кожному найменуванню виробу притаманна своя рецептура рідини. Для приготування парфумерних рідин на основі затверджених рецептур технолог або майстер цеху складає рецептурний лист, виходячи з потрібної кількості парфумерної рідини певної назви. На основі цих даних проводиться розрахунок кількості композиції, настоїв, спирту, фіксаторів, барвників та води.
У рецептурному листі вказані кількісні значення кожного компоненту на конкретне завантаження відповідно рецептури виробу, причому витрати спирту даються в об’ємному визначенні в перерахунку на безводний. Приклад рецептури духів та одеко-
лону наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Рецептура духів і одеколону «Камелія», %
Компонент |
Духи |
Одеколон |
|
«Камелія» |
«Камелія» |
||
|
|||
Композиція «Камелія» |
6,0 |
2,5 |
|
Розчин композиції «Мускус» № 1 |
2,5 |
1,0 |
|
Спирт етиловий ректифікований |
65,0 |
59,0 |
|
вищої очистки |
|||
Вода |
26,5 |
37,5 |
|
Усього |
100,0 |
100,0 |
58