Сила святої молитви на вервичці для утіхи бідних душ

Про цю силу можна дізнатися вже зі слів самої Цариці Небесної, що їх вона, як свідчить блаженний Алан, промовила у з'яві до св. Домініка: „Вервичка для того і є, щоб спасати бідні душі з чистилища". Це потверджується таким прикладом: одна жінка поганої слави, на ім'я Катаріна, почувши проповіді св. Домініка, навернулась на шлях істинний і з особливим старанням почала відмовляти молитви, жертвуючи їх головно для бідних душ у чистилищі. І для того, щоб показати, яку користь приносить такий молебень тим душам, Бог дозволив названим святим побачити, як під час Катаріненої молитви, коли вона з вервичкою молилась за зцілення стражденних душ, з члеників милого дитятка, що уособлювало собою на картині Господа нашого Ісуса Христа, заструмувало п'ятдесят п'ять джерел - саме стільки разів „Отче наш" і „Богородице Діво" намолено було на вервичку. З цих джерел струменіла найчистіша вода і текла вона в чистилище, даючи стражденним душам таку прохолоду, що вони не відчували вже майже жодної муки, а чули голосні звуки слави, і, сповнені вдячності, хвалили свою співчутливу добродійницю Катаріну. А блаженний Алан пише: „Багато братів і сестер во Христі присягали Йому, що їм під час молитви з вервичкою з'являлось багато душ, які запевняли, що після святої Служби Божої нема сильнішої помочі для душ у чистилищі, як свята молитва з вервичкою, і що завдяки їй щодня з чистилища звільняється багато тих, котрі ще довгі роки мусіли б там залишатися". Тому й св. Альфонс Марія з Лігорі каже: „Якщо ми хочемо сильно помогти душам у чистилищі, то мусимо за них завжди у своїх молитвах просити Найсвятішу Діву і жертвувати задля них святу вервичку, і це принесе їм розраду".

Сильну дію мають заклики до святих ангелів за померлих

Святі ангели ніколи не покидають тих, до кого вони приставлені: адже вони вірно супроводжують людину упродовж усього небезпечного життя, щоб вона щасливо завершила його і навіки уникнула пекла, а деякі свої прогрішення очистила у полум'ї чистилища; і саме там, якщо можливо, ангели виявляють свою ще більшу турботу про неї. Вони часто навідуються до душ, видимо з'являються перед ними, розраджують їх, знаходячи всюди на землі тих співчутливців, котрі допомагали б їм: саме ангели нагадують людям про померлих і запалюють у них щире бажання робити щось для бідних душ. Так, колись святий архангел Рафаїл, як він сам казав (Тов. 12,12), заносив молитви старого Товита перед славу Господню, коли той, кинувши свій обід, пішов мерців ховати і слізно молився; святі ангели заносили ці молитви і добрі діла вгору і приносили милість, яку вони начебто взамін там отримували, для покинутих душ у чистилищі. Як каже Будон, вони повідомляють їм, що нового сталося на землі, називають добродійників, котрих вони, ангели, заохочують молитися за них; небесні духи, сповнені любові, ніколи не перестають ревно турбуватися про душі померлих. Отож, заклики до святих ангелів допомагати цим померлим завжди матимуть дієву силу. Також і Церква заохочує нас до цього, коли вона перед святим Михайлом, во ім'я Господа, співає: „Ти призначаєшся Господеві, щоб усі душі були з Ним", або коли під час панахиди згадується святий архангел Михаїл, котрий може кожну душу перед сяйво Боже завести, як то було обіцяно Аврааму та всьому його потомству.