Розділ 4 способи допомоги бідним душам Про способи, якими можемо допомагати бідним душам, взагалі

Члени Христової Церкви або славлять Господа на небі, або звойовують ворога на землі, або страждають за гріхи в чистилищі: тому то Церква називається славною, звитяжною і стражденною. Любов поєднує усіх нас з містичним тілом Христа, і через те ми причетні як до страждань і печалей, так і до радостей і втіх усього того, головою чого є і Христос. Братерська єдність святих, про яку говорить наша віра, складається із спільності єдиних дібр і взаємопов'язаності поміж членами Ісуса Христа. Так, ми пов'язані із святими на небі, коли дякуємо Богові за їхні перемоги і здобуті нагороди, коли просимо їхнього заступництва і коли вони заступаються за нас, так само пов'язані ми і з душами в чистилищі, коли ми своїми молитвами і добрими ділами Божу милість на них спроваджуємо і такими діяннями полегшуємо їхні страждання. Це і є способи допомоги для них, адже ми, самі заслуживши милість, усіма своїми богоугодними ділами можемо виступати їхніми заступниками. Священики віддавна визначили, що таке для нас богоугодне діло: це – молитва, піст, покаяння, милостиня, милосердя і свята жертва богослужіння. Але можна богоугодні діла перечислити докладніше: це – молитва, благання до Пресвятої Матері, ангелів і святих, покаяння, учинки з милосердя, жертвування власними заслугами, святе прощення, свячена вода, запалення свічки, паломництво, святе богослужіння.

Сила молитви за померлих

„Що за свята й благочестива думка, – мовиться у Святому Письмі, – приносити жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха"{ II Мк. 12, 45-46). Свята, тому що Богові мила, а благочестива, тому що, попри всі милості Божі, показує свою високу добродійну мету. Бо з-поміж усіх жертв, угодних Богові, ні одна так не прославляє Його, як жертва милосердя і любові, особливо якщо вона для стражденних душ чиниться, що їх Бог любить, адже вони святі і небо для них уже підготоване. Але саме для цього вони з Божої справедливості будуть перебувати в полум'ї чистилища, аж поки не очистяться. І наші молитви за померлих Господь ласкаво приймає – заради визволення цих душ, які приречені певний час мучитись, але яким обіцяно, що Ісус Христос почує їх. І як же сильно хочеться їм щось робити, коли вони самі бачать своїх віковічних суджених, котрі можуть колись причаститися до блага і блаженної святості. Тому то св. Августин каже, що нема побожнішого і святішого діяння, як молитва за померлих.

Умовляння молитися за померлих, до чого закликає св. Тома Кемпійський (лист 5-ий)

Ми маємо за всіх померлих молитись, але особливо за батьків, друзів і добродійників, тому що це діло великої любові та милості. Через те, що ми бажаємо собі, щоб колись і нам хтось приходив на допомогу після смерті, то тепер і ми мусимо докладати всіх сил, мусимо допомагати з Божою милістю також і їм. Тому що той, хто щиро турбується про звільнення бідних душ, і для себе самого має більшу користь, адже він, якщо за них молиться, ніколи не позбудеться плоду молитви своєї, до того ж він свято пам'ятає про смерть. І навряд чи він колись без внутрішньої спонуки повернеться до своїх звичайних занять, знаючи, що всі ми змушені проходити дорогою плоті і що його неминуче те ж саме чекає. Отож, молімося за своїх любих, адже незабаром і ми підемо слідом за ними, а вони, якщо будуть спасенні, будуть пам'ятати про нас у нашій, як і попередньо їхній, недолі! Наша віра має бути не на словах і ми повинні не тільки те, що в нас перед очима, бачити, але ми повинні доказати свою любов усім – тоді, коли ми ще в тілі, або коли нас уже нема. Через те, що „любов ніколи не минає"(І Кор. 13, 8), всі ті, що по правді один одного люблять, ніколи не зможуть один одного забути. І до того ж, вірний друг пізнається в біді. Чи не безбожно і жорстоко з твого боку було б, якби ти свого брата чи друга бачив у темниці чи вогні і при цьому не розчулився до сліз, якби ти міг простягнути йому руку, але не виявив йому своєї любові, якби ти міг звільнити його, сказавши слово, але сам безмовно пройшов мимо? Отож, заради мертвих частіше підіймаймо руки до неба і з побожною думкою робімо все, що йде на користь для їхнього спасіння, адже ми свідомі того, яких же то страшенних страждань зазнають вони, не знаходячи спокою, поки не очистяться!