137. Повна матеріальна відповідальність найманих працівників. Умови та підстави застосування.

Повна матеріальна відповідальність. На відміну від обмеженої, повна матеріальна відповідальність має винятковий характер, оскільки її застосування допускається у випадках, визначених законом.

Повна матеріальна відповідальність працівника — це вид матеріальної відповідальності працівника за вчинене ним трудове правопорушення та полягає у відшкодуванні лише у межах прямої дійсної шкоди у повному обсязі заподіяної роботодавцю.

Характерними рисами повної матеріальної відповідальності працівника є:

— застосовується як вид матеріальної відповідальності працівника;

— умовою застосування є вчинення трудового правопорушення, як правило, у формі умислу;

— допускається відшкодування шкоди лише у межах прямої дійсної шкоди у повному обсязі заподіяної шкоди;

— шкода відшкодовується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 134 КЗпП України до підстав застосування повної матеріальної відповідальності відносяться наступні:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідува­них у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріаль­ну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, шо призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети. юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

По-перше, відповідно до пункту 1 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає, коли між працівником і пібприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому йля зберігання або для інших цілей.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладеш роботооавцем і топриемствсм, установою, організацією) з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв 'язані із зберіганням, обробкою продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва наданих їм цінностей. Перелік посад і робіт, заміщуваних чи виконуваних робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих для зберігання, обробки, продажу (відпуску), переозки чи застосування у процесі виробництва, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність, затверджені Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року №447/24¹⁴⁹.

Слід відзначити, що умови договору про повну матеріальну відповідаль­ність, які не відповідають вимогам законодавства та погіршують правове становище працівників, можуть визнаватись недійсними.

По-друге, відповідно до пункту 2 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами. Ця підстава може бути застосована до працівника, для якого роботодавцем майно або інші цінності передані під звіт на підставі відповідного правового документа.

За змістом трудового законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: майно та інші цінності мають бути передані роботодавцем на підставі довіреності або іншого разового документа; цінності мають бути належним чином отримані працівником під звіт; працівник має звітувати роботодавцю про здійснювані з цінностями операції, на які його уповноважено; працівник бере на себе обов'язок забезпечувати збереження отриманих цінностей; операції з цінностями на які уповноважений працівник, не можуть трактуватись як трудовий обов'язок за трудовим договором; працівник несе відповідальність за цінності у разі їх незбереження та проведення операцій усупереч повноважень.

По-третє, відповідно до пункту 3 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. За змістом трудового законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: працівником завдано шкоди майну або іншим цінностям роботодавця; трудове правопорушення працівника містить ознаки злочину; роботодавець має підтвердити у позовній заяві та навести доводи, що дії працівника містять ознаки злочину, встановлені у порядку кримінального судочинства (на підставі вироку суду інших процесуальних документів згідно КПК України).

По-четверте, відповідно до пункту 4 ст.134 КЗпП України повна матеріаль­на відповідальність настає, коли шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані

Ця підстава може бути застосована до працівників за шкоду, заподіяну у нетверезому стані, який підтверджений у встановленому порядку. За змістом трудового законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: працівником вчинено трудове правопорушення у нетверезому стані; роботодавець має навести доводи нетверезого стану працівника. При цьому нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків тощо), які мають бути відповідно оцінені судом.

По-п'яте, відповідно до пункту 5 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає за шкоду, завдану недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також: інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові у користування. Ця підстава може бути застосована до виключного кола трудових право­порушень, вчинених, як правило, умисно. За змістом трудового законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: а) працівником вчинено трудове правопорушення з умислом; б) пра­цівником вчинено такі трудові правопорушення шляхом вчинення таких дій: як знищення (зіпсуття) матеріалів; напівфабрикатів; виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні; інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівнику у користування; в) робо­тодавець має навести доводи наявності умислу у діях працівника.

По-шосте, відповідно до пункту 6 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає у випадках, передбачених окремими законодавчими актами. Ця підстава може бути застосована до працівників у випадках, коли вони несуть повну матеріальну відповідальність на підставі окремих актів законодавства України.

За змістом законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: акти законодавства мають встановлювати додаткові випадки повної матеріаль­ної відповідальності; визначати перелік працівників, щодо яких вони можуть бути застосовані. Так, наприклад, повну матеріальну відповідальність несе керуючий справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за дії, внаслідок яких об'єднанню заподіяно матеріальних збитків¹⁵⁰.

По-сьоме, відповідно до пункту 7 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає за шкоду, заподіяну не при виконанні трудових обов 'язків.

Ця підстава може бути застосована до працівників у випадках, коли вони несуть повну матеріальну відповідальність і коли вони заподіяли трудове правопорушення в позаробочий час. Наприклад, під час перерви для відпочинку або після закінчення робочого часу. За змістом законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як; заподіяння шкоди мало місце не при виконанні трудових обов'язків; шкода може бути заподіяна протягом встановленої тривалості робочого часу або у не робочий час; відповідальність наступає незалежно від притягнення працівника до адміністративної, кримінальної чи іншого виду юридичної відповідальності.

По-восьме, відповідно до пункту 8 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає щодо службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Ця підстава може бути застосована лише до службових осіб, які незаконно звільнили чи перевели працівника на іншу роботу. Факт протиправної поведінки може бути встановлений або вищестоящим органом роботодавця, або ж органами, які уповноважені вирішувати трудові спори. За змістом законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: поширюється виключно на службових осіб; трудове правопорушення характеризується такою об'єктивною стороною, як незаконне звільнення працівника; незаконне переведення працівника на іншу роботу; наявність рішення суду або іншого органу про поновлення працівника на роботі або підтвердження факту затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

По-дев'яте, відповідно до пункту 9 ст. 134 КЗпП України повна матеріальна відповідальність настає щодо керівників підприємства, установи, організації всіх форм власності, винних у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків Ті виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством. За змістом законодавства, цю підставу характеризують такі риси, як: вона поширюється виключно на керівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності; трудове правопорушення полягає у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць; застосовується за таких додаткових умов, коли дії посадової особи призвели до виплати компенсацій за порушення строків виплати заробітної плати; Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим роботодавцем. Окремим видом повної матеріальної відповідальності працівника є колек­тивна (бригадна) матеріальна відповідальність певної групи працівників.