27. Роботодавець як суб'єкт трудового права України.

Роботодавцем є юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю працівників. Специфічним роботодавцем усе ж доцільно визнати державу, яка діє у службово-трудових відносинах виключно через уповноважені органи державної влади.

Умовами набуття трудової правосуб''єктності роботодавця є наступні: 1) організаційно-правова умова; 2) економічно-правова умова; 3) трудоправова умова.

Організаційно-правова умова передбачає, що у правовому сенсі особа роботодавець відповідає основним вимогам, які визначені у законодавстві. Фізична особа має досягти повноліття. Юридична особа має бути належним чином організована та зареєстрована у встановленому законом порядку.

Економічно-правова умова передбачає, що роботодавець повинен мати належні економічні умови для організації праці працівників, виходячи із особливостей ведення господарсько-економічної діяльності, має створити й організувати належні умови праці та провадити видатки на фінансування зобов'язань перед працівником.

Трудоправова умова означає, що роботодавець має забезпечити належні умови для реалізації працівниками своїх трудових обов'язків та соціально-трудових гарантій, а також має належним чином виконувати свої трудові обов'язки, дотримуватись і виконувати акти трудового законодавства та локальні нормативно-правові акти.

Трудова правосуб'єктність роботодавця - це визначена нормами трудо­вого права здатність роботодавця мати, самостійно або через уповноважені органи здійснювати (набувати, реалізовувати, виконувати) трудові права та обов'язки, трудові повноваження відповідно до закону та нести юридичну відповідальність за порушення трудових обов'язків. Зміст трудової правосуб'єктності роботодавця складається із трудової правоздатності, дієздатності, трудових прав та обов'язків, а також трудової деліктоздатності. У випадках передбачених законом роботодавці можуть наділятися трудовими повноваженнями.

До основних трудових прав роботодавців належать такі: вільно наймати працівників; визначати зміст та затверджувати штатний розпис; укладати з фізичними особами договори щодо використання їх праці; визначати умови та характер праці; давати вказівки працівникам; ініціювати припинення трудового договору; застосовувати до працівників заходи заохочення; притягувати працівників до матеріальної чи дисциплінарної відповідальності; встановлювати працівникам пільги та соціально-трудові гарантії; брати участь у колективно-договірному регулюванні суспільно-трудових відносин та ін.

З метою захисту своїх трудових та соціально-економічних прав роботодавці можуть об'єднуватися та створювати різного роду об'єднання роботодавців. Трудова правосуб'єктність роботодавця припиняється з моменту його смер­ті (визнання безвісно відсутнім чи померлим) або ліквідації .

28. Правовий статус професійних спілок.

Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

До основних умов виникнення трудової правосуб'єктності професійної спілки можна віднести кілька критеріїв. По-перше, вольовий критерій. Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

По-друге, організаційний критерій. Це включає такі головні елементи, як первинна організація профспілки, організації профспілки, член профспілки, профспілковий орган, профспілковий представник.

По-третє, організаційно-статутний критерій. Профспілки діютьвідповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

По-четверте, легалізаційно-правовий критерій. Профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Легалізація всеукраїнських профспілок, їх об'єднань здійснюється Міністерством юстиції України, інших профспілок, їх об'єднань — відповідно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення) управліннями юстиції.

Трудову правосуб'єктність профспілок утворюють трудова правоздатність, дієздатність та система трудових повноважень, трудових прав та обов'язків.

Трудові повноваження, а також окремі трудові права професійна спілка може реалізовувати самостійно та/або в узгоджувально-договірному порядку з роботодавцем. До основних трудових повноважень професійної спілки можна віднести такі: укладення та контроль за виконанням колективного договору, подання звіту про його виконання на загальних зборах трудового колективу; надання згоди або відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом профспілки; вирішення питань запровадження, перегляду та змін норм праці, оплати праці, форм і систем оплати праці, розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат; вирішення питань робочого часу і часу відпочинку; участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації; представлення інтересів працівників за їх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяння його вирішенню тощо.