72. Розірвання трудового договору з ініціативи найманого працівника укладеного на невизначений термін.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити

його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

73. Розірвання трудового договору у разі скорочення чисельності та штату найманих працівників.

Застосування цієї підстави зумовлене об'єктивними факторами, наприк­лад, оптимізацією виробничої та господарської діяльності, ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням роботодавця - юри­дичної особи.

Етапами застосування цієї підстави є наступні: 1) проведення консультацій з професійними спілками; 2) обов'язкова пропозиція працівникові іншої роботи на тому ж підприємстві або переведення на роботу на інше підприємство за згодою працівника; 3) персональне попередження працівника не пізніше ніж за два місяці про наступне звільнення; 4) враховування переважного права працівника на залишення на роботі за наявності у нього більш високої кваліфікації і продуктивності праці, ніж у інших працівників; 5) обов'язкове погодження звільнення з виборним органом первинної профспілкової організації, якщо працівник є членом профспілки; 6) виплата вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку; 7) доведення до відома органів державної служби зайнятості відомостей про вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці; 8) видача наказу або розпорядження про припинення трудового договору з посиланням на конкретну правову підставу, проведення оформлення припинення трудового договору.

74. Розірвання трудового договору у разі, виявлення невідповідності працівника займаній посаді.

Застосування цієї підстави може мати місце у разі виявлення невідповід­ності працівника займаній посаді або виконуваній роботі і може бути обумовлено двома обставинами: недостатньою кваліфікацією; станом здоров 'я, за умови що ці обставини набувають чинності лише тоді, коли перешкоджають працівникові виконувати роботу.

Етапи здійснення цієї підстави є такі: 1) підтвердження невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, зокрема, на підставі висновків атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника; відсутності диплома про спеціальну освіту, інших доказів; 2) неможливість переведення працівника за його згодою на іншу роботу, у тому числі та інше підприємство, в установу, організацію; 3) отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, що підлягає звільненню; 4) виплата вихідної допомоги; 5) видача наказу або розпорядження про припинення трудового договору з посиланням на конкретну правову підставу та проведення оформлення припинення трудових відносин.