СПИСОК ПИТАНЬ НА ІСПИТ З ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ.

1. Поняття трудового права України як галузі права.

Трудове право - це система норм трудового права, які приймаються уповноваженими на те органами, у тому числі в узгоджувально-договірному порядку та спрямовані на регулювання суспільно-трудових відносин.

Таким чином, трудове право як самостійну галузь права характеризує: наявність цілісної системи норм трудового права; норми трудового права приймаються уповноваженими органами, у тому числі в узгоджувально-договірному порядку; спрямованість на формування чітких, доступних механізмів реалізації особою права на працю та обумовленої ним системи інших трудових прав, соціально-трудових гарантій; формування ефективних механізмів соціального партнерства між усіма учасниками суспільно- трудових відносин.

2. Трудове право України як правова наука.

Нау́ка трудово́го пра́ва – система поглядів, знань, теорій, почуттів, а також тенденцій удосконалення трудового права шляхом комплексної розробки ефективності правових норм, відповідності правових моделей реальним суспільним відносинам. Трудове право як наука є ширшим за ТП як галузь права та як навчальну дисципліну. Вона включає не тільки норми, але й різні теорії, погляди, концепції та інше. Саме наука змушує розвиватися ТП як галузь права, змінює норми, вдоконалює їх, скасовує тощо. В наш час наука ТП перебуває на етапі переходу та реформування від радянської моделі до сучасної ринкової. Для цього приймається Трудовий Кодекс України, проводиться широкомасштабна робота у цьому напрямку.

3. Предмет трудового права України.

Предметом трудового права є комплекс суспільних відносин, основу якого складають трудові відносини, що виникають у результаті укладання трудового договору, і до якого входять також відносини, тісно пов’язані з трудовими відносинами та які існуюють задля забезпечення функціонування останніх. Такими є: відносини працевлаштування, в-ни з приводу навчання на виробництві, підвищення кваліфікації і перекваліфікації, відносини щодо вирішення трудових спорів та відносини соціального партнерства і встановлення умов праці.

4. Трудові відносини у трудовому праві України.

Трудові відносини – це суспільні відносини, які виникають у зв’зку з використанням особою здатності до праці шляхом реалізації права на працю на підставі трудового договору з конкретним роботодавцем. Для них характерні такі ознаки: обумовлені застосуванням особою здатності до найманої праці на підставі труд договору., наявність організаційно-управлінського характеру щодо найманої праці зі сторони роботодавця, працівник включається до трудового колективу, працівник реалізує здатність до найманої праці через виконання певної трудової функції ( виконання роботи за певною професією та\або посадою), мають індивідуально-правовий характер. Трудові відносини є ядром ТП.

5. Метод правового регулювання трудових відносин.

Метод трудового права – це союз двох методів правого регулювання – диспозитивного та імперативного. У таких інститутах як колективний договір, трудовий договір, заробітна плата, учасники трудових відносин мають значну свободу у встановленні своїх прав та обов’язків, регулювання відбувається найчастіше за погодженням сторін, а втручання держави та її дериктиви досить обмежені. В інших інститутах як дисциплінарна відповідальність, матеріальна відповідальність, охорона праці, трудові спори – поведінка учасників передбачена, свобода дій обмежена, втручання держави значне.

6. Функції трудового права України.

Соціальна ф-я проявляється в орієнтації ТП на визнання та практичне впровадження цінностей, прав та інтересів оосби у суспільно-трудових відносинах. Соціальна ф-я спрямована на створення соціально-трудових гарантій працівникам, які не можуть належним чином конкурувати на ринку праці, встановлення чіткого переліку підстав припинення ТД з ініціативи працівника, забезпечення ефективного поєднання у суспільно-трудових відносинах робочого часу та часу відпочинку тощо. ЇЇ призначення – це охорона трудових прав та законних інтересів суб’єктів ТП.

Економічна. Проявляється у тому, що правове регулювання суспільно-трудових відносин може бути ефективним лише за умови, коли воно враховує економінчі закономірності розвитку держави, суспільства, роботодавців. Актуальноє є ця функція в ринкових умовах, адже як показує практика формування ринку праці передбачає врахування не тільки правових, але й економічних законів забезпечення оптимального співвідношення попиту\пропозиції на товар – працю. Ця функція спрямована на обгрунтоване встановлення тривалості та режимів робочого часу, механізмів розрахунку та розмірів зарплати тощо.

Виховна спрямована на забезпечення поведніки кожного з суб’єктів ТП у руслі його дотримання, чіткого виконання актів трудового зак-ва, інших актів, які регламентують сусп-трудові відносини, забезпечення такої поведінки, яка б грунтувалася на повагу до трудових прав та інтересів інших учасників сусп-трудових відносин.