Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
trudovoe_Mogilyanka.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
02.08.2019
Размер:
560.64 Кб
Скачать
  1. Поняття часу відпочинку у трудовому праві України.

Як відомо, у ст. 45 Конституції України встановлено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Як підінститут трудового права час відпочинку - це система норм тру­дового права, яка спрямована на регулювання видів часу відпочинку, умов та порядку реалізації права працівників на відпочинок. Отже, час відпочинку як окремий підінститут включає норми трудового права, які регулюють: а) відносини з питань умов та порядку реалізації працівниками права на відпочинок; б) відносини з питань гарантування охорони та захисту права на відпочинок.

Як правова категорія, час відпочинку - це час, протягом якого працівник звільняється від виконання трудової функції та інших трудових обов'язків за трудовим договором і протягом цього часу праця допускається лише у виняткових випадках.

  1. Види часу відпочинку.

До основних видів часу відпочинку можна віднести: а) перерви протягом робочого дня; б)вихідні дні; в) святкові та неробочі дні; г) відпустки.

  1. Перерви протягом робочого часу. Види. Правовий режим.

Основним видом перерв є перерва для відпочинку і харчування. Відповідно до ст. 66 КЗпП України ця перерва надається працівникам тривалістю не більше двох годин. На практиці, правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності тривалість такої перерви встановлюється від 30 хвилин до двух години. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, зокрема можуть відлучатися з місця роботи.

Слід зазначити, що на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

У КЗпП України передбачені і інші види перерв. Згідно зі ст. 168 КЗпП України працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених трудовим законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Роботодавець зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.

Відповідно до ст. 183 КЗпП України жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години. Строки і порядок надання перерв установлюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) і з врахуванням бажання матері. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]