9. Відмежування трудового права України від адміністративного права України.

Характеризуючи систему спільних рис, варто вказати на те, що: а) адмініс­тративні та суспільно-трудові відносини мають організайно-управлінський характер; б) для правового регулювання адміністративних та суспільно-трудових відносин спільним є імперативний метод; в) уповноважені органи державної влади як суб'єкти адміністративного права можуть виступати в якості роботодавців.

Більш ширшими є ознаки, що вирізняють трудове та адміністративне право. Якщо предметом адміністративного права є організаційно-управлінські відноси­ни у сфері здійснення владних повноважень державними органами та їх посадовими особами, то трудового права - суспільно-трудові відносини у сфері застосування найманої праці. Для адміністративного права властивим залишається імперативний метод правового регулювання, що ґрунтується на принципі «влади-підпорядкування», а для трудового права - є поєднання імперативного з диспозитивним методом, що відображає соціальну природу суспільно-трудових відносин. Також для трудового права характерною є специфічна система джерел, які формуються учасниками суспільно-трудових відносин, як правило, в узгоджувально-договірному порядку

Якщо суб'єкти адміністративно-правових відносин несуть адміністративну відповідальність, то суб'єкти трудових відносин - дисциплінарну або матеріальну. Зокрема, за порушення правил охорони праці роботодавець може застосувати до працівника дисциплінарну відповідальність, а уповноважений орган державної влади - адміністративну.

10. Відмежування трудового права України від права соціального забезпечення України.

Якщо згадати історію розвитку права соціального забезпечення, то воно тривалий час знаходилось під впливом адміністративного та трудового права. Тому, по суті, можна констатувати, що право соціального забезпечення сформувалось на основі адміністративного та трудового права.

Трудові відносини є такими, що можуть породжувати відносини у сфері соціального забезпечення (відносини по тимчасовій непрацездатності, пенсійні відносини тощо). Також спільним для трудового права та права соціального забезпечення є інститут трудового стажу. І хоча сьогодні він поступово втрачає свою актуальність через заміну його страховим стажем, проте ще зберігає юридичне значення.

Крім того, у ст.ст. 253-256 КЗпП України визначені загальні засади право­вого регулювання відносин у сфері соціального забезпечення через визначення принципів соціального та пенсійного страхування.

Між трудовим правом та правом соціального забезпечення існує низка відмінних рис, які обумовлені, головним чином, специфікою предмета та методу правового регулювання цих галузей права, змістом правового становища субєктів і правовідносин.

11. Поняття та види принципів трудового права України.

Слово принцип за своїм семантичним значенням тотожне українським словам „основа”, „засада”. Тобто принципи права – це такі засади, вихідні положення, на яких грунтується право як система норм. Принципи є стержнями, фундаментом, на якому може розвиватися право, але не виходити за межі цього фундаменту(навести приклад будівлі). Вони повністю пронизуюють право. Вони відіграють роль орієнтирів в розвитку правотворчості. Система чинного юридичного права повинна своїм змістовним нормативним наповненням чітко відповідати конкретним принципам права. Якщо через якісь об’єктивні обставини ті чи інші принципи права припиняють своє інсування, то норми права, інститути або галузі втрачають свої регулятивні властивості. Так само якщо певні правові акти розроблено і прийнято законодавцем без врахування вимог принципів права, то вони не забезпечуватимуть ефективног орегулювання сусп.відносин і їх прийдеться або скасовувати або вдосконалювати.

Залежно від того, що в одній, декількох чи у всіх галузях права діють відповідні принципи, їх можна поділити на основні (загальні), міжгалузеві і галузеві.До основних (загальних) принципів належать ті, що діють у рамках всієї системи права, наприклад, принцип законності. Міжгалузеві принципи - це ті, що розповсюджуються на декілька галузей права. До міжгалузевих принципів відносяться, наприклад, принцип свободи праці, що втілюється в тих галузях права, які певним чином пов’язані за працею (цивільне, адміністративне). Галузеві принципи трудового права являють собою конкретизацію цих міжгалузевих принципів трудових відносин і норм, що їх регулюють.