- •Поняття трудового права України як галузі права.
- •Трудове право України як правова наука.
- •Система трудового права України.
- •Відмежування трудового права України від цивільного права України.
- •Відмежування трудового права України від адміністративного права України.
- •Відмежування трудового права України від права соціального забезпечення України.
- •Поняття та види принципів трудового права України.
- •Принцип стабільності трудових відносин.
- •Принцип охорони праці.
- •Принцип безпеки праці.
- •Принцип свободи праці.
- •Принцип єдності і диференціації у правовому регулюванні трудових відносин.
- •Поняття та види джерел трудового права України.
- •Конституція як основне джерело трудового права України.
- •Кодекс законів про працю України як джерело трудового права України.
- •Міжнародні договори як джерело трудового права України.
- •Місце актів судової влади у системі джерел трудового права України.
- •Поняття та види суб'єктів трудового права України.
- •Трудова правосуб'єктність. Поняття та види.
- •Найманий працівник як суб'єкт трудового права України.
- •Роботодавець як суб'єкт трудового права України.
- •Правовий статус професійних спілок.
- •Власник або уповноваженим ним орган як суб'єкт трудового права України.
- •Колективні переговори.
- •Укладення колективного договору.
- •Зміст колективного договору.
- •Поняття трудового договору.
- •Сторони трудового договору.
- •Факультативні умови трудового договору.
- •Випробовування при прийнятті на роботу.
- •Форма трудового договору. Правове значення.
- •Порядок укладення трудового договору.
- •Оформлення прийняття працівника на роботу.
- •Трудова функція.
- •Сумісництво та суміщення у трудовому праві України.
- •Срокові трудові договори. Сфера застосування. Види.
- •Переміщення у трудовому праві України.
- •Переведення у трудовому праві України. Поняття, види, ознаки.
- •Постійні переведення на тому ж підприємстві, установі у трудовому праві України.
- •Зміна істотних умов трудового договору.
- •Припинення трудового договору. Поняття та види.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи найманого працівника укладеного на невизначений термін.
- •Розірвання трудового договору у разі скорочення чисельності та штату найманих працівників.
- •Розірвання трудового договору у разі, виявлення невідповідності працівника займаній посаді.
- •Розірвання трудового договору у разі вчинення працівником прогулу.
- •Розірвання трудового договору у разі появи працівника на роботі у нетверезому стані.
- •Розірвання трудового договору у разі систематичного порушення працівником трудової дисципліни.
- •Розірвання трудового договору у разі грубого порушення працівником трудових обов'язків.
- •Розірвання трудового договору у разі вчинення працівником аморального проступку.
- •Розірвання трудового договору у разі вчинення працівником крадіжни майна роботодавця.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи профспілкових органів.
- •Порядок звільнення працівників з роботи.
- •Поняття робочого часу у трудовому праві України.
- •Облік робочого часу. Поняття види.
- •Надурочні роботи.
- •Поняття часу відпочинку у трудовому праві України.
- •Особливості роботи у нічний час.
- •Вихідні дні. Прововий режим.
- •Святкові, неробочі дні. Правовий режим.
- •Поняття та види відпусток.
- •Щорічна основна відпустка.
- •Поділ та перенесення відпусток.
- •Навчання та інструктаж з охорони праці.
- •Управління охороною праці на підприємстві.
- •Контроль трудового колективу у сфері охорони праці.
- •Гарантії найманим працівникам у сфері охорони праці.
- •Норми з охорони праці.
- •Охорона праці жінок.
- •Охорона праці неповнолітніх.
- •Охорона праці інвалідів.
- •Розслідування нещасних випадків.
- •Поняття трудової дисципліни.
- •Порядок притягнення найманих працівників до дисциплінарної відповідальності.
- •Дисциплінарний проступок.
- •Порядок застосування заохочень до найманих працівників.
- •Поняття матеріальної відповідальності у трудовому праві України.
- •Умови та підстави матеріальної відповідальності найманих працівників.
- •Обмежена матеріальна відповідальність найманих працівників.
- •Повна матеріальна відповідальність найманих працівників. Умови та підстави застосування.
- •Підвищена матеріальна відповідальність найманих працівників.
- •Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
- •Матеріальна відповідальність роботодавця.
- •Трудові спори у трудовому праві України. Поняття та види.
- •Комісії по трудових спорах.
- •Примирні комісії, повноваження.
- •Трудовий арбітраж, повноваження.
- •Право найманих працівників на страйк.
- •Визнання страйку недійсним.
Система трудового права України.
Система трудового права — це сукупність взаємопов'язаних та взаємообумовлених норм трудового права та правових інститутів. Основними елементами системи трудового права виступають норми трудового права та інститути трудового права. Норми трудового права характеризуються такими рисами як: нормативність, формальна визначеність, можливість застосування державного примусу. Особливість кожної галузі права, у тому числі і трудового, є те, що його систему утворюють: правові норми загального спрямування, які відіграють фундаментальну, «цементуючу» роль у забезпеченні цілісного бачення трудового права як галузі права; норми особливого спрямування, які визначають особливості правового регулювання окремих сторін суспільно-трудових відносин, конкретизують та деталізують норми трудового права загального спрямування, а також норми процедурно- процесуального характеру, які визначають процедурно-процесуальні питання вирішення трудових спорів (конфліктів).
У зв'язку із цим у систему трудового права можна включати: Загальну, Особливу та Спеціальну частини.
Загальна частина трудового права - це система норм трудового права загального спрямування, тобто ті, які визначають: мету (цілі); завдання; визначення (дефініції); предмет та метод правового регулювання; зміст трудових відносин; засади та принципи; джерела, у тому числі, принципи та механізми співвідношення між ними; трудову правосуб'єктність, її ознаки та зміст; умови виникнення трудових правовідносин, їх зміст та порядок припинення.
Особлива частина трудового права - це система норм трудового права особливого спрямування, які, конкретизуючи та деталізуючи норми загальної частини, спрямовані на регламентацію окремих видів суспільно-трудових відносин, зокрема щодо організації працевлаштування та зайнятості; трудового договору; робочого часу та часу відпочинку, оплати праці; трудової дисципліни; матеріальної відповідальності; охорони праці тощо.
Спеціальна частина трудового права - це система норм трудового права процедурно-процесуального характеру, яка спрямована на забезпечення врегулювання трудових спорів (конфліктів) між учасниками суспільно-трудових відносин.
Відмежування трудового права України від цивільного права України.
Трудове право виникло та сформувалось на основі цивільного права. Тому воно увібрало в себе цілу низку рис, які притаманні цивільному праву. Тим більше, що згідно із ст. 9 ЦК України23 положення цивільного законодавства застосовуються до врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Цивільні та трудові відносини мають, як правило, майновий характер і виникають на основі реалізації особою здатності до праці. Спільним для трудового і цивільного права - застосування диспозитивного методу правового регулювання суспільних відносин, а також наявність матеріальних санкцій за невиконання або не належне виконання обов'язків учасниками цивільних (трудових) відносин.
Проте трудове право має і цілий ряд специфічних ознак, які дають підстави його відокремити від цивільного права. Так, якщо трудові відносини формуються на основі застосування здатності особи до праці шляхом укладення трудового договору, то цивільні пов'язані з використанням праці, спрямовані на чітко визначений результат такої праці. Застосування праці в трудових відносинах проводиться у певному правовому режимі, що ґрунтується на внутрішньому трудовому розпорядку, використання праці у цивільних відносинах допускає визначення сторонами будь-якого режиму її виконання.
Трудові відносини базуються на виконанні працівником не просто роботи, а трудової функції, яка має відповідати певній професії або посаді. Цивільні відносини допускають виконання будь-якої роботи.
Якщо для трудового права характерним є диспозитивно-імперативний метод правового регулювання, то для цивільного - диспозитивний. Суб'єкти трудового договору характеризуються тим, що є вільними лише на стадії укладення та припинення трудового договору, а у процесі його виконання працівник підпорядковується роботодавцеві. На відміну від цивільно-правових договорів, трудовим договорам характерна чітка процедура укладення, виконання та припинення, що супроводжується соціально-трудовими гарантіями працівникам.
Суб'єкти цивільного права несуть майнову (цивільно-правову), а трудового - дисциплінарну та матеріальну відповідальність.