106. Поділ та перенесення відпусток.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства.

Щорічні відпустки за бажанням працівника надаються в зручний для нього час. Ця перевага гарантується: особам віком до вісімнадцяти років; інвалідам; жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда тощо.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продов­жена в разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

107. Соціальні відпустки.

Соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та поло­гами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини.

1.Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами. Ця відпустка надається на підставі медичного висновку жінкам тривалістю: до пологів — 70 календарних днів; після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — уразі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

2. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Роботодавець за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.

3. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини. Особі, яка усиновила дити­ну віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя — одному з них на їх розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усинов­ленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішення про усиновлення дитини.

108. Творчі відпустки.

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.

Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук тривалістю до трьох місяців та на здобуття наукового ступеня доктора наук - до шести місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із науковою роботою. Ця творча відпустка надається на підставі заяви

працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради ЦОВВ або вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації чи науково-дослідного

інституту відповідного профілю (далі - вчена рада) про доцільність надання творчої відпустки.Творча відпустка не надається особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.

Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці тривалістю до трьох місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою. Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік.Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським

колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.

109. Відпустки без збереження заробітної плати.

Зазначена відпустка надається в:

1) обов'язковому порядку;

2) договірному порядку.

Відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку лише окремим категоріям працівників, за їх бажанням, зокрема: матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів; матері в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалеж-ний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; ветеранам війни, особам які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,—тривалістю до 21 календарного дня щорічно; пенсіонерам за віком та інвалідам III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно; інвалідам І та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно; особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів; працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістю до З календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад тощо.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надавати­ся відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік.

110. Поняття та структура заробітної плати.

111. Мінімальна заробітна плата.

112. Методи правового регулювання заробітної плати.

113. Тарифна система та її елементи у трудовому праві України.

114. Системи оплати праці у трудовому праві України.

115. Особливості оплати праці привідхиленні від умов передбачених тарифами.

116. Порядок виплати заробітної плати.

117. Відрахування із заробітної плати.

118. Поняття охорони праці у трудовому праві України.

Охорона праці як іститут ТП – сукупність норм ТП, які регулюють відносини у сфері охорони праці, у тому числі трудові права, соціально-трудові гарантії та трудові обов’язки учасників суспільно-трудових відносин.

Як економічна категорія охорона праці включає в себе систему органі­заційно-економічних, фінансових заходів, спрямованих на організацію охорони праці на національному, галузевому, регіональному чи виробничому рівнях.

Як соціальна категорія – має за мету спрямованість на збереження життя, здоров’я, працездатності працівника у процесі здійснення праці на підставі трудового договору.

Як правову категорію можна розглядати у 2 аспектах: широкому та вузькому. У широкому аспекті охорона праці включає в себе усю сукупність норм, положень, які стосуються правового регулювання суспільно-трудових відносин. Адже трудове право формується на основі врахування фізичних, розумових та інших можлиовстей людини. З таким розрахунком формуються норми трудового права про трудовий договір, робочий час, трудову дисципліну тощо. Відтак, до прикладу, охорона праці у широкому значенні включаг норми щодо вичерп­ності підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця або ж про встановлення скороченої тривалості робочого часу тощо.

У вузькому значенні, охорона праці збігається із її легальним визначенням. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.