104. Державне управління обороною.

Оборона України – це комплекс політичних, економічних, екологічних, соціальних, воєнних та правових заходів щодо забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави, народу або населення України.

Організація оборони крім формування воєнної політики і воєнної доктрини включає: Розвиток воєнної науки; Прогнозування та оцінка воєнної загрози; Здійснення відповідних заходів на міжнародній арені для запобігання агресії; Підготовка, розвиток, формуванні та забезпечення воєнної чисельності; Проведення військово-технічної політики.

Важливі функції у сфері оборони покладені на Президента України:

1) Призначає та звільняє з посад вище командування;

2) Здійснює керівництво у сфері оборони держави, а також приймає відповідні рішення у цій сфері;

3) Є головою Ради національної безпеки та оборони держави і формує її склад відповідно до Конституції;

Заходи щодо оборони держави здійснює також КМУ, який керує діяльністю підпорядкований йому органів організацій відносно забезпечення оборони, оснащення озброєння військовою технікою та іншими засобами.

Повноваження КМУ:

1) Визначають обсяги для потреб військових сил, чисельність громадян України, які підлягають призову на військову службу і ведення обліку військово зобов’язаних;

2) Розробляє нормативно-правові акти, що конкретизують чинне законодавство у цій сфері;

3) Визначає джерела мобілізаційної підготовки;

4) Створення та ліквідовує військові навчальні заклади;

Галузевим органом управління є Міністерство Оборони України, яке несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до завдань оборони.

Повноваження Міністерства Оборони:

1) Оцінює військово-політичну обстановку та визначає рівень воєнної загрози;

2) Бере участь у розробці проекту воєнної доктрини та формування бюджету України;

3) Розробляє та подає на розгляд Президенту проекти державних програм будівництва, а також розвитку озброєння та військової техніки;

4) Здійснює керівництво бойовою оперативно-технічною та морально-психологічною підготовкою військ;

5) В свою чергу є державною військовою структурою призначеною для збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності та неподільності від воєнного нападу або воєнної загрози зовні.

Організаційно складається з військових об’єднань, з’єднань підрозділів, частин, військових установ і навчальних закладів.

До складу входять: сухопутні війська; війська повітряної оборони; військово-морські сили.

Генеральний штаб ЗСУ головним військовим органом з планування оборони держави, координації та контролю виконання завдань у сфері оборони іншими утвореними військовими формуваннями на зразок державної спецслужби транспорту, а також державною службою спецзв’язку.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують виконання вимог чинного законодавства з питань оборони, посадовими особами, підприємствами та організаціями. Вирішують завдання щодо забезпечення оборони в цілому. Організовують призов громадян на військову службу. Сприяють проведення навчальних зборів, початкової військової підготовки призовної молоді.