47. Поняття форм державного управління.

В адміністративно-правовій літературі форми виконавчої діяльності часто називають форми державного управління, але оскільки Конституція та Закони України не оперують даним поняттям, їх слід називати форми виконавчо-розпорядчої діяльності.

Форми виконавчо-розпорядчої діяльності – це зовнішній вияв конкретних дій, які реалізуються органами виконавчої влади і місцевого самоврядування для реалізації виконання поставлених перед ними завдань.

При всій багатоманітності форм виконавчої діяльності, вони повинні відповідати наступним вимогам:

- Не виходити за межі режиму законності. Акт управління не повинен нехтувати законністю (акт управління не повинен нехтувати законністю задля його тимчасової доцільності).

- Всі форми виконавчо-розпорядчої діяльності повинні відповідати компетенції органу, який їх реалізує.

- Всі форми виконавчо-розпорядчої діяльності повинні відповідати призначенню та функціям діяльності органу.

- Форми виконавчої діяльності повинні відповідати змісту та характеру вирішуваних питань.

- Сприяти досягненню мети виконавчо-розпорядчої діяльності.

- Форма повинна враховувати особливості об’єкта, на які спрямовані владні дії.

Важливо зазначити, що в процесі виконавчої-розпорядчої діяльності повинні використовуватись лише такі її форми, які передбачені чинним законодавством, а також підзаконними актами, які визначають компетенцію органів та посадових осіб. Тобто в процесі своєї виконавчо-розпорядчої діяльності органи і посадові особи обмежені у видах форм цієї діяльності, які вони можуть використовувати.

Традиційно максимально регламентовані форми виконавчо-розпорядчої діяльності, які пов’язані із реалізацією правоохоронних, правозастосовних та право установчих функцій виконавчої влади.

Значно менше регламентовані форми виконавчої діяльності, що не спричиняють прямих юридичних наслідків і стосуються оперативного вирішення поточних питання.

48. Види форм державного управління.

А) Правові. До правових форм виконавчої діяльності відносять видання нормативних та індивідуальних актів управління. Всі правові форми управління тягнуть певні правові наслідки і оформлюються у вигляді правових документів.

Б) Не правові. Не правові форми виконавчо-розпорядчої діяльності спрямовані на вирішення поточних питань організаційного характеру і не тягнуть за собою правових наслідків.

Всі не правові форми виконавчої діяльності поділяються на 2 групи:

- Проведення організаційних заходів.

- Здійснення матеріально-технічних операцій.

До організаційних заходів належать такі види діяльності органів:

- Роз’яснення змісту і мети певних законодавчих та інших правових актів або певних заходів, які проводяться в органі.

- Інспектування (перевірка) роботи та інструктування нижчих органів та посадових осіб.

- Розроблення програм діяльності органу, підготовка та проведення певних нарад чи конференцій.

Організаційні заходи складають важливий чинник діяльності всієї системи органів влади, при чому не тільки виконавчої. Організаційні заходи здійснюються систематично та постійно і спрямовані на забезпечення чіткої та ефективної роботи державного органу. Проведення організаційних заходів ніколи не пов’язане із виданням правових актів або ж зі здійсненням юридично значимих дій. Проте результати проведення організаційних дій можуть стати фактологічною підставою для прийняття нормативних чи індивідуальних актів управління. Наприклад, видання наказу керівника про преміювання державних службовців за результатами проведеної перевірки.

Існують такі види матеріально-технічних операцій: Діловодство, Безпосереднє виконання приписів правових актів, якщо воно має матеріальний або технічний характер, Реєстраційні дії, Статистичні дії, Інформаційно-довідкова діяльність, Робота по систематизації матеріалів, Інформаційно-технологічні дії