54. Поняття та ознаки правового акту управління.

Правовий акт управління-це офіційно оформлений результат волевиявлення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, здійснюваний в односторонньому порядку, з дотриманням встановленої процедури і спрямовані на виконання певних юридичних наслідків

Ознаки:

1)підзаконість 4)офіційність(видаються від ім..держави)

2)обов’язковість(імперативність) 5)односторонність

3)правомочність 6)належне оформленість

Юридичне значення полягає:

1)вони можуть бути підставою для прийняття інших актів управління;

2)правові акти встановлюються змінюються і припиняються нормами права;

3)виступають юридичними фактами;

4)акти управління можуть виступати юридичними документами або доказами юридичного процесу;

55. Відмінність актів управління від інших юридичних актів.

Правові акти управління слід відрізняти від законів,актів правосуддя,прокурорських актів, актів що діють у сфері адміністративно-правових відносин і актів громадських об’єднань.

Акти державного управління відрізняються від закону:

-в системі правових актів закон має вищу юридичну силу;

-будь-який акт державного управління повинен бути відданий на основі закону;

-акт державного управління не може скасувати чи змінити закон.

Акти управління за змістом,юридичними властивостями,порядком прийняття, скасування,оскарження та виконання відрізняються від судових актів.

Судові акти –це правова форма вияву правосуддя,судові факти є індивідуальними.

Акти управління відрізняються від цивільно-правових актів за юридичною природою та підставами прийняття та підставами прийняття.

Акти прокурорського нагляду-це форма реагування прокурора на порушення законості.

Від актів громадських організацій акти державного управління відрізняються за своєю природою.

Акти управління істотно відрізняються від документів, що мають юридичне значення(паспорт, посвідчення,диплом).

56. Види правових актів управління.

В залежності від юридичного змісту: 1)нормативні; 3)змішані правові акти; 2)індивідуальні;

Нормативні-ті що виступають як джерела адміністративного права, передбачені нормами права і конкретизують норми права актів вищої юридичної сили, поширюється на необмежене коло осіб, передбачені права і обов’ язок у сфері державного управління, встановлюють обмеження.

Індивідуальні є:

1)персоніфіковані; 2)розраховані на одноразове застосування; 3)виступають юридичними фактами утворення.

Індивідуальні — це акти, які складаються з рішень щодо конкретних питань. Індивідуальні акти використовуються з метою реалізації нормативних актів і адресуються конкретним учасникам правових відносин у сфері виконавчої влади (наприклад, наказ ректора університету про призначення на посаду).

Змішані — це акти які одночасно складаються з правових норм і конкретних рішень. Ці акти знаходять своє застосування, наприклад, в урядових постановах, за допомогою яких формуються обов’язкові правила поведінки і одночасно передбачається застосування адміністративних стягнень до порушників.

В залежності від дії у просторі: 1)загальної дії; 2)локальної;

В залежності від дії правового акту у часі: 1) безстрокові, тобто коли термін дії актів точно не встановлений; 2) строкові, тобто акти, у яких встановлений термін їх дії; 3) тимчасові, тобто акти управління, що діють протягом невизначеного, але, як правило, нетривалого часу;

В залежності від форми вираження: 1)письмові акти, які є різновидом службових документів; 2) усні акти управління, що переважно використовуються при безпосередньому керівництві виробничою діяльністю, для забезпечення громадської безпеки, на транспорті, у військових формуваннях тощо; 3)конклюдентні дії, застосування яких не є надто широким, оскільки вони знаходять своє зовнішнє відображення у певних знаках, світлових та звукових сигналах.

В залежності від органів які надають акти: 1)постанови та розпорядження кабінету міністрів України; 2)укази та розпорядження президента та інше…

В залежності від прийняття:

1)колегіальні; 2)одноособові.