- •Предмет адміністративного права.
- •Метод адміністративного права.
- •Система адміністративного права.
- •Місце адміністративного права в системі права України.
- •Історія розвитку адміністративного права як галузі права та науки.
- •Адміністративне право як наука та навчальна дисципліна.
- •Концепція адміністративно-правової реформи: завдання, напрями та етапи.
- •Поняття та ознаки адміністративно-правової норми.
- •Структура адміністративно-правової норми.
- •Види адміністративно-правових норм.
- •Форми реалізації адміністративно-правових норм.
- •Джерела адміністративного права.
- •Поняття та особливості адміністративно-правових відносин.
- •Структура адміністративно-правових відносин.
- •Види адміністративно-правових відносин.
- •Адміністративно-правові відносини та юридичні факти.
- •Загальна характеристика адміністративно-правового статусу фізичних осіб.
- •Структура адміністративно-правового статусу фізичних осіб.
- •Адміністративна правоздатність фізичних осіб.
- •Адміністративна дієздатність фізичних осіб.
- •Основні адміністративні права та обов’язки фізичних осіб.
- •Спеціальні адміністративно-правові статуси фізичних осіб.
- •Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців.
- •Особливості адміністративно-правового статусу об’єднань громадян.
- •Види об’єднань громадян.
- •Легалізація об’єднань громадян.
- •Контроль органів виконавчої влади за діяльністю об’єднань громадян.
- •Адміністративна відповідальність об’єднань громадян.
- •Система органів виконавчої влади за законодавством України.
- •Адміністративно - правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •Адміністративно правовий статус Центральних органів виконавчої влади.
- •Адміністративно-правовий статус місцевих органів державної виконавчої влади.
- •Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •Адміністративно правовий статус організацій та підприємств.
- •Поняття, завдання та функції державної служби.
- •Види державної служби.
- •Органи управління та забезпечення державної служби.
- •Поняття та види державних службовців.
- •Права державних службовців.
- •Обов’язки державних службовців.
- •Обмеження та заборони для державних службовців.
- •Прийняття та просування по державній службі.
- •Підстави припинення державної служби.
- •Відставка державних службовців.
- •Юридична відповідальність державних службовців.
- •Поняття форм державного управління.
- •Види форм державного управління.
- •Поняття методу державного управління.
- •Переконання і примус в державному управлінні.
- •Структура адміністративного примусу.
- •Адміністративний та економічний методи державного управління.
- •Адміністративний договір.
- •Поняття та ознаки правового акту управління.
- •Відмінність актів управління від інших юридичних актів.
- •Види правових актів управління.
- •Вимоги до правових актів управління.
- •Дія правових актів управління.
- •Законність та дисципліна в державному управлінні.
- •Система способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні.
- •Державний контроль: поняття і роль в державному управлінні.
- •Види державного контролю в сфері управління.
- •Президентській контроль у сфері державного управління.
- •Контроль органів законодавчої влади в сфері державного управління.
- •Контроль органів виконавчої влади у сфері державного управління.
- •Особливості судового контролю в сфері державного управління.
- •Поняття, правові ознаки та види адміністративного нагляду.
- •Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.
- •Нормативне регулювання адміністративної відповідальності.
- •Відмежування адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.
- •Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- •Юридичний склад адміністративного правопорушення.
- •Об’єкт і об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •Суб’єкт та суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •Система адміністративних стягнень. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Загальні правила накладення адміністративних стягнень.
- •Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •Принципи адміністративного процесу.
- •Структура адміністративного процесу.
- •Адміністративна юстиція.
- •Поняття та завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •Особи, що беруть участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
- •Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •Спрощений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •Адміністративне розслідування справи про адміністративне правопорушення.
- •Протокол про адміністративні правопорушення.
- •Розгляд справи про адміністративне правопорушення.
- •Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
- •Постанова по справі про адміністративне правопорушення: зміст, види.
- •Оскарження (опротестування) постанови по справі про адміністративне правопорушення.
- •Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
- •Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •Поняття, ознаки та класифікація адміністративно-правових режимів.
- •Правовий режим надзвичайного стану.
- •Правовий режим воєнного стану.
- •Правовий режим державної таємниці.
- •Поняття та завдання державного управління економікою.
- •Повноваження кму та Президент України в сфері управління економікою.
- •Система центральних органів управління економікою.
- •Функції місцевих органів виконавчої влади у сфері державного управління економікою.
- •Органи місцевого самоврядування як суб’єкти державного управління економікою.
- •Загальні засади управління адміністративно-політичною сферою.
- •Державне управління обороною.
- •Державне управління безпекою.
- •Державне управління закордонними справами.
- •Державне управління юстицією.
- •Організаційно-правові засади управління соціально-культурною сферою.
- •Державне управління освітою.
- •Державне управління наукою.
- •Державне управління охороною здоров’я.
- •Поняття та організаційно-правові засади управління внутрішніми справами.
- •Система та структура органів внутрішніх справ.
- •Міліція: поняття, повноваження та структура.
- •Поняття та ознаки адміністративних послуг.
- •Принципи та гарантії надання адміністративних послуг.
- •Види адміністративних послуг.
- •Органи уповноважені надавати адміністративні послуги.
- •Поняття та принципи європейського адміністративного простору.
- •Юрисдикція Європейського суду з прав людини в справах адміністративно-правового характеру.
Система центральних органів управління економікою.
Повноваження Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:
А) Державна ветеринарна служба;
Б) Державне агентство земельних ресурсів;
В) Державне агентство лісових ресурсів;
Г) Державне агентство рибного господарства;
Д) Державна інспекція сільського господарства.
Мінагрополітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації:
державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави;
державної політики в галузях рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, лісового та мисливського господарства, нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Повноваження міністерства економічного розвитку та торгівлі України.
Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:
формування та забезпечення реалізації: державної політики економічного і соціального розвитку; державної цінової політики; державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості; державної політики у сфері торгівлі; державної регіональної політики; державної політики у сфері розвитку підприємництва; державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю); державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення; політики у сфері державно-приватного партнерства; державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;
формування державної політики: у сфері захисту прав споживачів; у сфері статистики; з питань державного експортного контролю; у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України); з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; у сфері державного матеріального резерву; у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;
Координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:
А) Державна служба статистики України;
Б) Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження;
В) Державне агентство резерву України;
Г) Державна інспекція з питань захисту споживачів;
Д) Державна служба експертного контролю.
Повноваження Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Основними завданнями Міненерговугілля України є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі.
1) приймає рішення щодо введення підземних сховищ нафти, газу чи продуктів їх переробки у дослідно-промислову та промислову експлуатацію;
2) здійснює моніторинг ринку газу, нафти, нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини і продуктів їх переробки;
3) затверджує технологічні проекти (схеми) промислової розробки родовища;
4) формує прогнозні баланси нафти і нафтопродуктів;
5) веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Міненерговугілля України, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням;
Повноваження Міністерства інфраструктури України.
Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).
Координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:
А) Державна авіаційна служба;
Б) Державне агентство автомобільних доріг;
В) Державне агентство з туризму та курортів;
Г) Державна інспекція безпеки на річковому та морському транспорті.
Повноваження міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Мінрегіон України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
Повноваження міністерства фінансів України.
Координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:
А) Державна казначейська служба;
Б) Державна митна служба;
В) Державна податкова служба;
Г) Державна служба фінансового моніторингу;
Д) Державна фінансова інспекція.
Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Повноваження антимонопольного комітету та фонду державного майна України.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.
Фонд державного майна України (ФДМУ) — орган виконавчої влади створений для здійснення державної політики в сферi приватизацiї державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнродержавною власністю.
Фонд у своїй діяльності підзвітний та підпорядкований Верховній Раді України.
Основнi завдання Фонду полягають у наступному:
захист майнових прав України на її територiї та за кордоном;
здiйснення прав розпорядження майном державних пiдприємств у процесi їх приватизацiї, створення спiльних пiдприємств;
здiйснення повноважень щодо органiзацiї та проведення приватизацiї майна пiдприємств, яке перебуває у загальнодержавнiй власностi;
сприяння процесовi демонополiзацiї економiки i створенню умов для конкуренцiї виробникiв.
- продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. (ст.92 та 93 ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік").