101. Функції місцевих органів виконавчої влади у сфері державного управління економікою.

Функції місцевих органів виконавчої влади у сфері державного управ Місцева державна адміністрація:

МДА:

1) розробляє проекти програм соціально-економічного;

2) забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) складає необхідні для управління соціально-економічним розвитком відповідної території баланси трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів;

4) подає раді висновки щодо доцільності розміщення на відповідній території нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності;

5) вносить за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про створення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон;

До управління економікою та фінансами входять такі відділи: Стратегічний; Фінансовий; Відділ контролю за цінами; Інформаційно-аналітичний; Відділ статистики; Впровадження ринкових відносин промисловості, с/г, транспорту і зв’язку, містобудування та архітектури;

Українські ресурси складаються з наступних відділів: Відділ енергоресурсів; Відділ природних ресурсів; Відділ резервів.

102. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти державного управління економікою.

Управління економікою на рівні міст, селищ, сіл здійснюється органами місцевого самоврядування.

У сфері управління економікою виділяють:

1) Компетенцію представників органів місцевого самоврядування – ради;

2) Компетенцію виконавчих органів рад, якими є виконавчі комітети, відділи управління.

У свою чергу компетенція виконавчих органів є досить широкою, вона складається з власних повноважень і повноважень, делегованих виконавчою владою.

Власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;

2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально-економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі;

4) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням;

103. Загальні засади управління адміністративно-політичною сферою.

Державно-правова політика – це заснована на загальних закономірностях розвитку національної правової системи принципи, стратегічні напрями та шляхи створення та реалізації правових норм, діяльності суб’єктів політичної системи спрямовані на забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

Головним завданням є нормативно-правове забезпечення реформ.

Основні принципи правової політики є: Принцип прав людини; Соціальна зумовленість; Справедливість; Легітивність; Демократичний характер; Відповідність основним положенням законодавства ЄС та міжнародного права; Гласність; Наукова обґрунтованість; Стійкість; Прогнозованість.

В свою чергу об’єктом виступають відносини, що складаються в галузях: оборони країни; національної безпеки; внутрішніх справ; охорони державного кордону; митного контролю; юстиції та закордонних справ.

Особливості:

1) Більш яскраво виражене політичне спрямування;

2) Здійснення виконавчої влади в сфері адміністративно-політичної діяльності;

3) Супроводжується більш широким застосуванням правових засобів;

4) Використання спеціальних правових режимів (прикордонний, паспортний, державної чи військової таємниці);

5) Застосування більш-жорстких командно-адміністративних методів впливу та одностороннього волевиявлення керуючих суб’єктів;

6) Для особового складу в сфері адміністративно-політичної діяльності законодавство в Україні встановлює особливий режим проходження служби;

7) Для працівників цієї управлінської сфери встановлюється спеціально-правовий статус, а також закріплений спеціальний порядок несення адміністративної та кримінальної відповідальності.