- •§ 1. Предмет і методи анатомії та фізіології людини
- •§ 2. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини
- •§ 3. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму
- •Розділ і загальний огляд будови і функцій організму
- •§ 1. Клітинна будова організму
- •§ 2. Будова і життєві функції клітини
- •§ 3. Хімічний склад клітин
- •§ 5. Тканини
- •§ 6. Епітеліальна тканина
- •§ 7. Сполучна тканина
- •§ 8. М’язова тканина
- •§ 9. Нервова тканина
- •§ 10. Організм як ціле
- •Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів
- •Запліднення та розвиток плода
- •Розвиток плідного яйця
- •Плацента
- •Навколоплідні води
- •Критичні періоди розвитку плода
- •Розвиток плода по місяцях
- •Будова та розміри доношеного плоду
- •§ 2. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •Розділ III анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи дитини
- •§ 1, Значення, загальний план будови і властивості нервової системи
- •§ 2. Спинний мозок
- •§ 3. Стовбур головного мозку і мозочок
- •§ 4. Вегетативна нервова система
- •§ 5. Великі півкулі головного мозку
- •§ 6. Рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку
- •§ 7. Гальмування умовних рефлексів
- •§ 8. Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку
- •§ 9. Вчення і. П. Павлова про вищу нервову діяльність
- •§ 10. Умовні рефлекси у дітей
- •§ 11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
- •§ 12. Перша і друга сигнальні системи
- •§ 13. Типи вищої нервової діяльності
- •§ 14. Гігієна нервової системи дитини
- •Розділ IV
- •§ 1. Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини
- •§ 2. Орган смаку
- •§ 3. Орган нюху
- •§ 4. Органи шкірного чуття
- •§ 5. Орган зору
- •§ 6. Орган слуху
- •§ 7. Чуття положення тіла в просторі (вестибулярний аналізатор)
- •Розділ V
- •А. Кісткова система дитини
- •§ 1. Загальні відомості про скелет
- •§ 2. Хребетний стовп і грудна клітка
- •§ 3. Верхні кінцівки
- •§ 4. Нижні кінцівки
- •§ 5. Череп
- •§ 6. Гігієна кісткової системи дитини
- •Б. М’язова система дитини
- •§ 7. Значення і загальна будова скелетних м’язів
- •§ 8. М’язи голови, тулуба і кінцівок
- •§ 9. Робота м’язів
- •§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей
- •§ 11. Гігієна м’язової системи дитини
- •Розділ VI
- •§ 1. Кров
- •§ 2. Плазма крові
- •§ 3. Формені елементи крові
- •§ 4. Захисні властивості крові
- •§ 5. Зсідання крові
- •§ 6. Переливання крові
- •§ 7. Лімфа і лімфообіг
- •§ 8. Органи серцево-судинної системи
- •§ 9. Робота серця
- •§ 10. Рух крові в судинах
- •§ 11. Регуляція руху крові в судинах
- •§ 12. Гігієна серцево-судинної системи дитини
- •Розділ VII анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •§ 1. Значення органів дихання
- •§ 2. Склад атмосферного повітря і його значення для здоров’я.
- •§ 3. Будова органів дихання.
- •§ 4. Механізм дихання
- •§ 5. Легенева вентиляція
- •§ 6. Газообмін.
- •§ 7. Регуляція дихання
- •§ 8. Гігієна органів дихання дитини
- •Розділ VIII анатомія, фізіологія і гігієна органів травлення дитини
- •§ 1. Значення і суть процесів травлення
- •§ 2. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
- •§ 3. Травлення в порожнині шлунка
- •§ 4. Травлення в тонкій кишці
- •§ 5. Всмоктування
- •§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
- •Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини
- •§ 1. Обмін білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей
- •§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей
- •§ 3. Основний і загальний обмін речовин і енергії. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •§ 4. Харчування
- •Анатомія, фізіологія і гігієна шкіри дитини
- •§ 1. Будова шкіри
- •§ 2. Функції шкіри
- •§ 3. Теплорегуляція
- •§4. Гігієна шкіри дитини
- •§ 5. Загартовування дитячого організму
- •Розділ XI анатомія, фізіологія і гігієна органів виділення дитини
- •§ 1. Будова і функції нирок
- •§ 2. Сеча, її склад та виведення з організму
- •Розділ XII анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньоїсекреції
- •§ 1. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження
- •§ 2. Щитовидна залоза
- •§ 3. Паращитовидні, зобна і надниркові залози
- •§ 6. Підшлункова залоза
- •§ 7. Статеві залози і статевий розвиток
§ 8. М’язова тканина
Рухова функція здійснюється в організмі м’язами, які складаються з м’язової тканини. Розрізняють дві основних різновидності м’язової тканини: поперечносмугасту і гладеньку, серед яких виділяється особливостями своєї будови і функцій серцевий м’яз.
Поперечносмугаста (посмугована) м’язова тканина складається з волокон циліндричної форми завдовжки до 10—12 см. Кожне м’язове волокно складається з цитоплазми (саркоплазми), оболонки (сарколеми) і великої кількості ядер. Подібні багатоядерні утвори, які можна розглядати як сукупність невідокремлених одна від одної клітин дістали назву симпласта.
У цитоплазмі кожного м’язового волокна міститься велика кількість тонюсіньких волоконець — міофібрил, які складаються з темних і світлих ділянок, що правильно чергуються. Темні і світлі ділянки всіх міофібрил м’язового волокна лежать на одному рівні, що справляє враження поперечної смугастості. З поперечносмугастої м’язової тканини утворені всі скелетні м’язи людини.
Основною властивістю м’язової тканини є скоротливість. На всяке подразнення м’язова тканина відповідає скороченням, при якому відбувається зменшення довжини і збільшення товщини її волокон. Завдяки цій властивості м’язи, які складаються в основному з м’язової тканини, виконують всі рухи організму тварини і людини.
В умовах експерименту скорочення м’яза можна викликати найрізноманітнішими подразниками: уколом, стискуванням м’яза, дією електричного струму, впливом кислот, лугів, солей тощо. Все це будуть так звані прямі подразники, бо прикладаються вони безпосередньо до м’яза. Прямі подразники можуть діяти на м’яз тільки в штучних умовах (дослід), коли м’яз видалено з організму, тобто коли він ізольований. Коли ж м’яз перебуває в організмі, то всі ці подразники діють на нього тільки у виняткових випадках.
Природним збудником поперечносмугастих м’язів є нервові імпульси, що надходять у м’яз з центральної нервової системи по нервах. Подразнення м’яза через нерв називається непрямим.
Гладенька (не посмугована) м’язова тканина складається з клітин веретеноподібної форми з витягнутим ядром. Протоплазма їх немає поперечної смугастості.
Клітини цієї тканини щільно спаяні одна з одною тоненькими прошарками міжклітинної речовини.
Гладенька м’язова тканина утворює м’язи внутрішніх органів — кишечника, кровоносних судин, селезінки, сечового міхура та ін., діяльність яких відбувається без участі нашої свідомості.
Як своєю будовою, так і фізіологічними властивостями гладенька м’язова тканина різко відмінна від поперечносмугастої. Скорочуються гладенькі м’язи в десятки разів повільніше, ніж поперечносмугасті, і притому незалежно від нашої волі (наприклад, перистальтичні рухи кишечника, скорочення м’язів кровоносних судин, вивідних проток залоз тощо).
Серцевий м’яз утворений поперечносмугастою тканиною, яка, проте, має свої особливості будови і функцій, що дає підставу виділити її в окрему групу. На відміну від скелетних м’язів, волокна серцевого м’яза утворюють між собою численні сполучення: міофібрили переходять із одного волокна в інше, зв’язуючи серцевий м’яз в єдине ціле. Довгий час вважали серцевий м’яз синцитієм
Але з застосуванням електронного мікроскопа було з’ясовано, що серцевий м’яз не утворює синцитію. Скорочується серцевий м’яз, на відміну від скелетних, незалежно від нашої волі. Його робота здійснюється автоматично і регулюється збудженнями, що виникають у самому серці, а також надходять з центральної нервової системи по особливих нервах.
М’язовий тонус. Усі м’язи тіла (і поперечносмугасті, і гладенькі) постійно перебувають у стані незначного скорочення, яке не супроводиться переміщенням тіла в просторі або рухом його частин. Таке скорочення, що викликає певне напруження м’язів, дістало назву м’язового тонусу.