- •§ 1. Предмет і методи анатомії та фізіології людини
- •§ 2. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини
- •§ 3. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму
- •Розділ і загальний огляд будови і функцій організму
- •§ 1. Клітинна будова організму
- •§ 2. Будова і життєві функції клітини
- •§ 3. Хімічний склад клітин
- •§ 5. Тканини
- •§ 6. Епітеліальна тканина
- •§ 7. Сполучна тканина
- •§ 8. М’язова тканина
- •§ 9. Нервова тканина
- •§ 10. Організм як ціле
- •Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів
- •Запліднення та розвиток плода
- •Розвиток плідного яйця
- •Плацента
- •Навколоплідні води
- •Критичні періоди розвитку плода
- •Розвиток плода по місяцях
- •Будова та розміри доношеного плоду
- •§ 2. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •Розділ III анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи дитини
- •§ 1, Значення, загальний план будови і властивості нервової системи
- •§ 2. Спинний мозок
- •§ 3. Стовбур головного мозку і мозочок
- •§ 4. Вегетативна нервова система
- •§ 5. Великі півкулі головного мозку
- •§ 6. Рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку
- •§ 7. Гальмування умовних рефлексів
- •§ 8. Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку
- •§ 9. Вчення і. П. Павлова про вищу нервову діяльність
- •§ 10. Умовні рефлекси у дітей
- •§ 11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
- •§ 12. Перша і друга сигнальні системи
- •§ 13. Типи вищої нервової діяльності
- •§ 14. Гігієна нервової системи дитини
- •Розділ IV
- •§ 1. Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини
- •§ 2. Орган смаку
- •§ 3. Орган нюху
- •§ 4. Органи шкірного чуття
- •§ 5. Орган зору
- •§ 6. Орган слуху
- •§ 7. Чуття положення тіла в просторі (вестибулярний аналізатор)
- •Розділ V
- •А. Кісткова система дитини
- •§ 1. Загальні відомості про скелет
- •§ 2. Хребетний стовп і грудна клітка
- •§ 3. Верхні кінцівки
- •§ 4. Нижні кінцівки
- •§ 5. Череп
- •§ 6. Гігієна кісткової системи дитини
- •Б. М’язова система дитини
- •§ 7. Значення і загальна будова скелетних м’язів
- •§ 8. М’язи голови, тулуба і кінцівок
- •§ 9. Робота м’язів
- •§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей
- •§ 11. Гігієна м’язової системи дитини
- •Розділ VI
- •§ 1. Кров
- •§ 2. Плазма крові
- •§ 3. Формені елементи крові
- •§ 4. Захисні властивості крові
- •§ 5. Зсідання крові
- •§ 6. Переливання крові
- •§ 7. Лімфа і лімфообіг
- •§ 8. Органи серцево-судинної системи
- •§ 9. Робота серця
- •§ 10. Рух крові в судинах
- •§ 11. Регуляція руху крові в судинах
- •§ 12. Гігієна серцево-судинної системи дитини
- •Розділ VII анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •§ 1. Значення органів дихання
- •§ 2. Склад атмосферного повітря і його значення для здоров’я.
- •§ 3. Будова органів дихання.
- •§ 4. Механізм дихання
- •§ 5. Легенева вентиляція
- •§ 6. Газообмін.
- •§ 7. Регуляція дихання
- •§ 8. Гігієна органів дихання дитини
- •Розділ VIII анатомія, фізіологія і гігієна органів травлення дитини
- •§ 1. Значення і суть процесів травлення
- •§ 2. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
- •§ 3. Травлення в порожнині шлунка
- •§ 4. Травлення в тонкій кишці
- •§ 5. Всмоктування
- •§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
- •Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини
- •§ 1. Обмін білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей
- •§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей
- •§ 3. Основний і загальний обмін речовин і енергії. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •§ 4. Харчування
- •Анатомія, фізіологія і гігієна шкіри дитини
- •§ 1. Будова шкіри
- •§ 2. Функції шкіри
- •§ 3. Теплорегуляція
- •§4. Гігієна шкіри дитини
- •§ 5. Загартовування дитячого організму
- •Розділ XI анатомія, фізіологія і гігієна органів виділення дитини
- •§ 1. Будова і функції нирок
- •§ 2. Сеча, її склад та виведення з організму
- •Розділ XII анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньоїсекреції
- •§ 1. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження
- •§ 2. Щитовидна залоза
- •§ 3. Паращитовидні, зобна і надниркові залози
- •§ 6. Підшлункова залоза
- •§ 7. Статеві залози і статевий розвиток
§ 11. Регуляція руху крові в судинах
Судиноруховий центр. Артерії і вени можуть звужуватись або розширюватись завдяки скороченню і розслабленню гладеньких м’язів, що містяться у стінках судин. Скорочення або розслаблення м’язових волокон у стінках судин викликається імпульсами, що надходять до них по відцентрових нервах із судинорухового центра, який розташований в довгастому мозку. До складу відцентрових нервів, що передають імпульси від судинорухового центра, входять судинозвужуючі і судинорозширюючі волокна. Судинозвужуючі нервові волокна входять до складу симпатичних нервів. Вони відходять від грудних і поперекових сегментів спинного мозку. Судинорозширюючі нервові волокна містяться у більшості нервових стовбурів і зв’язані з спинним мозком.
Звуження і розширення кровоносних судин може здійснюватись рефлекторно. Так, наприклад, укол пальця може викликати звуження судин і збліднення обличчя. Відбувається це так: збудження, що виникло в рецепторах шкіри, по доцентрових нервах дійшло до судинорухового центра, а звідти по відцентрових судинозвужуючих нервах — до кільцевих м’язів судин і викликало звуження їх.
Поряд із звуженням судин може відбуватись і рефлекторне розширення їх. Так, наприклад, підвищення кров’яного тиску в аорті або сонній артерії подразнює особливі нервові закінчення (барорецептори), що лежать у стінці дуги аорти і в місці розгалуження загальної сонної артерії на зовнішню і внутрішню. Імпульси від цих рецепторів доходять до судинорухового центра, де переходять на відцентрові судинорозширюючі нерви, які спричиняють розслаблення м’язів і розширення судин. В результаті кров’яний тиск у судинах знижується, тобто приходить до норми. Збудження, що виникає в барорецепторах дуги аорти і сонних артерій, передається також і в центр регуляції серцевої діяльності. Внаслідок цього робота серця послаблюється, і кров’яний тиск знижується.
Як на діяльність серця, так і на судинну систему впливає кора великих півкуль головного мозку. Вплив кори головного мозку на стан кровоносних судин видно з такого прикладу: від хвилювання у дітей часто червоніє шкіра на обличчі внаслідок розширення судин шкіри; від переляку шкіра блідне, що є наслідком звуження кровоносних судин шкіри.
Гуморальні впливи на судини. На величину просвіту кровоносних судин впливають також хімічні речовини, що надходять у кров з різних органів. Одні з них звужують, а інші розширюють судини.
До судинозвужуючих речовин належить адреналін, вазопресин та ін. Адреналін (гормон надниркових залоз) спричиняє звуження артерій і капілярів, крім вінцевих судин і судин мозку, які під його дією розширюються. Вазопресин, що виробляється гіпофізом, спричиняє звуження лише капілярів, не впливаючи на просвіт інших судин.
До судинорозширюючих речовин належать ацетилхолін, гістамін та ін. Ацетилхолін, який утворюється в нервових закінченнях парасимпатичних нервів, спричиняє розширення дрібних артерій, а гістамін — капілярів. Виробляється гістамін у працюючих м’язах, у стінках органів травлення та в деяких інших органах.
У здоровому організмі процес вироблення цих речовин і надходження їх у кров регулюється центральною нервовою системою відповідно до стану і потреб організму.