§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей

Особливості будови, хімічного складу і функцій дитячих м’язів. М’я­зова система у дітей розвинена слабо. Вага м’язів по відношенню до ваги всього тіла менша, ніж у дорослих; це видно з таких даних.

М’язи дітей своєю будовою, хімічним складом і функціями відрізняють­ся від м’язів дорослої людини. Вони блідіше і ніжніші, містять більше води, але бідніші на білок, жири, а також на мінеральні солі та екстрактивні речовини, ніж м’язи дорослої людини. Тому вони менше пристосовані до виконання рухів; скорочуючись, вони не стільки виробляють механічну енергію, скільки беруть участь в утворенні тепла.

М’язи дітей відносно довші, ніж у дорослих, але мають коротші і шир­ші сухожилки, які прикріплюються до кісток в суглобах далі від осей обертання. Тому при скороченні м’язів дитини витрачається менше енергії, ніж при скороченні м’язів дорослої людини.

М’язи дітей еластичніші, при скороченні більше вкорочуються, а при розтягуванні більше видовжуються, скорочуються повільніше, ніж у до­рослих.

Розвиток м’язів у дітей. М’язи у дітей розвиваються нерівномірно. Так, у перші роки життя розвиваються великі м’язи тулуба і кінцівок, зв’язані з ходінням і рухами рук і т. п. (наприклад, м’язи плеча і перед­пліччя), але ще зовсім не розвинені м’язи кисті руки. Тому точні рухи паль­ців і кисті у цьому віці дітям ще не доступні. Дрібні м’язи кисті руки почи­нають розвиватись лише у 6—7 років, коли дитина може вже виконувати такі роботи, як плетіння, ліплення та інші вправи з матеріалом невеликої опірності. У зв’язку з розвитком м’язів кисті руки в цьому віці стає мож­ливим починати поступово навчати дитину письма. Але вправи в письмі, особливо в І і II класах, повинні бути короткочасними, щоб не стомлювати ще не зміцнілі м’язи кисті руки.

У дітей молодшого шкільного віку (особливо після 8—9 років) спосте­рігається посилення темпу розвитку всієї мускулатури: значно збільшується об’єм і сила м’язів, зміцнюються зв’язки. Процес збільшення в цьому віці сили м’язів правої руки у Таблиця 6 хлопчиків і дівчаток видно збільшення сили м’язів правої руки у дітей у кг з табл. 6 (за І. А. Арямовим): сила стиску правої руки у 12-річних хлопчи­ків дорівнює приблизно 40% сили стиску у 20-річ-ного юнака, а в 15 років— близько 60%. Особливо інтенсивно зростає м’язова сила у підлітків наприкінці періоду ста­тевого дозрівання. У ці роки енергійно збільшується і маса м’язів. У зв’яз­ку з збільшенням сили і маси м’язів зростає і швидкість їх скорочення, особливо здатність до тривалого скорочення (статична робота). Це пояс­нюється тим, що ріст м’язів з віком супроводжується зміною їх будови, складу і розвитком нервового апарата м’язів, який керує всіма їх рухами.

У дітей м’язи під час роботи стомлюються швидше, ніж у дорослих. Але завдяки швидшому обміну і кращому кровопостачанню, стомлення м’язів у дітей проходить швидше. Тому при організації і проведенні фізичних вправ, спортивних занять і фізичної праці з дітьми молодшого шкільного віку не можна переобтяжувати їх мускулатуру, треба правильно дозувати навантаження і проводити ці заняття в уповільненому темпі з відповідними паузами для відпочинку.

Розвиток моторики у дітей. Розвиток моторики у дітей відбувається поступово, але не рівномірно, стрибкоподібне. За період дошкільного віку діти опановують різні рухи-дії. Вони дуже люблять гру з м’ячем, яка вима­гає певної координації рухів. Ця якість розвивається з віком у зв’язку з вправами: чим рухливіша дитина, тим енергійніше розвивається її муску­латура, тим досконалішою стає координація рухів.

У три роки дитина може вже самостійно їсти, застібати і розстібати ґудзики і з невеликою допомогою дорослих одягатись і роздягатись.

У 5 років дитина вже може ходити на лижах, розвиваючи при цьому витривалість, спритність і уміння зберігати. рівновагу під час руху. Дуже захоплюються діти катанням на санчатах, особливо з невисоких гір. На­решті, як правило, з 7-річного віку можливе катання на ковзанах.

Між 5—7 роками, завдяки ускладненню центральної нервової системи і розвитку дрібної мускулатури, в дітей удосконалюються м’язові рухи (вони можуть ліпити, плести, малювати).

У б—7 років діти вже вільно володіють своїми м’язами, але точні рухи ще потребують великих зусиль. Коли примушувати дитину до точних ру­хів, вона швидко стомлюється. Недосконалість рухів у дітей цього віку пояснюється недостатнім розвитком координаційних механізмів у централь­ній нервовій системі;

Координація рухів, яка виявляється в їх точності й спритності, стає досконалішою в дітей 8—12 років. При цьому збільшується рухливість дітей, і їх рухи стають різноманітними. Але через те, що великі м’язи руки молодших школярів розвинені порівняно сильніше, ніж дрібні м’язи кисті, то діти, особливо першокласники, легше виконують сильні, розмашисті рухи і важче — точні дрібні рухи. Це треба враховувати при навчанні дітей письма, малювання і ручної праці. Діти молодшого і частково се­реднього шкільного віку все ще нездатні до тривалої продуктивної праці, до тривалого м’язового напруження. Це слід враховувати при організації занять з фізичної культури і трудової діяльності дітей.

У дітей 10—12 років уже спостерігається деяка гармонія рухів. Але в період статевого дозрівання ця гармонія порушується, бо в цей час у підлітка перебудовується руховий апарат, що зв’язано з особливостями розвитку в цьому періоді нервової системи. Зовнішньо у підлітка це виявля­ється у великій кількості рухів, деякій незграбності їх, недостатності їх .координації і в порушенні гальмування. Наприкінці періоду статевого дозрівання ці недоліки моторики підлітка зникають, і розвиток рухового апарата в основному закінчується.