Плацента

На 4 місяці вагітності плідне яйце займає всю порожнину матки з його розвитком частина децидуальної оболонки, що вкриває плідне яйце з боку порожнини матки, стоншується, а ворсинки хоріона зазнають атрофії (“лисий” хоріон). Інша частина хоріону розростається (“гіллястий” хоріон) і приймає участь в утворенні плаценти. Плацента складається з материнської та плодової частини. Материнська частина являє собою потовщений шар децидуальної оболонки (decudua basalis), в яку занурені ворсинки хоріону. Останній разом з водною оболонкою утворюють плодову частину плаценти. До внутрішньої поверхні плаценти прикріплена пуповина. Материнська поверхня прилягає до маткової стінки і поділена на частки - котіледони, які є структурно-функціональною одиницею плаценти. Поверхня плодової частини вкрита водною оболонкою. Оболонки плода разом з плацентою і пуповиною складають послід. Наприкінці вагітності діаметр плаценти дорівнює 15-20см, товщина 2-3см, вага 500-600г.

У взаємовідносинах між організмом матері і плода плацента виконує функцію залози внутрішньої секреції. Вже в передімплантаційний період на стадії бластоцисти зародкові клітини секретують прогестерон, естрадіол та хоріонічний гонадотропін, які мають важливе значення для нідації плідного яйця. Значна кількість гормонів секретується плацентою і поступає в кров матері і плода. Серед гормонів білкової природи в плаценті виявлено: тіреотропний, адренокортикотропний, меланостимулюючий гормони, релаксин, лютеінізуючий гормон, соматостатин. Плацента синтезує хоріонічний гонадотропін, плацентарний лактоген, пролактин, а також гормони стероїдної природи - гестогени і естрогени.

Крім ендокринної функції плацента також здійснює функцію газообміну та транспорту поживних субстратів. Головну роль в цих процесах виконує плацентарна мембрана, яка регулює транспорт різноманітних речовин в системі “мати-плід” за рахунок підтримки концентраційного градієнта. Механізм переходу речовин різноманітний: ультрафільтрація, проста та складна дифузія через клітинні та тканинні мембрани, активний транспорт, який здійснюється проти градієнта концентрації, ліпоцитоз та трансформація речовин в плацентарних ворсинках. Кисень та вуглекислий газ накопичується в плаценті, у зв’язку з чим газообмін здійснюється постійно, аналогічно тому, як це відбувається в легенях, але з більшою інтенсивністю. Так, вагітна матка споживає 2100-2250мл кисню на годину.

Захисна (бар’єрна) роль плаценти дещо обмежена. Хімічні речовини та продукти метаболізму, які постійно присутні в крові матері, не потрапляють в кровообіг плода внаслідок філо- та онтогенетично обумовлених захисних механізмів. Однак, по відношенню до речовин, які введенні ззовні або випадково потрапили до крові матері, бар’єрна функція плаценти менш виражена. Внаслідок цього через плаценту легко проходять наркотичні засоби, алкоголь, нікотин та більшість лікарських препаратів та токсичних речовин.

Імунний біологічний бар’єр, який утворений плацентою (в основному трофобластом) між організмами матері та плода, забезпечує фізіологічний розвиток вагітності та запобігає її перериванню. Речовини, які синтезуються в плаценті пригнічують активність материнського лімфопоезу, блокують рецептори ефекторних клітин, сприяють розвитку та диференціації імунної системи плода. Набагато раніше появи у плода імунокомпетентних клітин трофобласт синтезує білок-супресор, котрий гальмує імунну відповідь материнського організму.

Необхідні плоду імуноглобуліни він одержує з організму матері слідуючим чином: молекули імуноглобулінів розпізнаються трофобластом, селективно сортуються і ціленаправлено надходять в організм плода. Синтез плацентарних імуноглобулінів та бар’єрна функція плаценти є тканинно-специфічними факторами захисту плода. Таким чином, багатогранність функцій плаценти забезпечує фізіологічний розвиток вагітності.