- •§ 1. Предмет і методи анатомії та фізіології людини
- •§ 2. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини
- •§ 3. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму
- •Розділ і загальний огляд будови і функцій організму
- •§ 1. Клітинна будова організму
- •§ 2. Будова і життєві функції клітини
- •§ 3. Хімічний склад клітин
- •§ 5. Тканини
- •§ 6. Епітеліальна тканина
- •§ 7. Сполучна тканина
- •§ 8. М’язова тканина
- •§ 9. Нервова тканина
- •§ 10. Організм як ціле
- •Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів
- •Запліднення та розвиток плода
- •Розвиток плідного яйця
- •Плацента
- •Навколоплідні води
- •Критичні періоди розвитку плода
- •Розвиток плода по місяцях
- •Будова та розміри доношеного плоду
- •§ 2. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •Розділ III анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи дитини
- •§ 1, Значення, загальний план будови і властивості нервової системи
- •§ 2. Спинний мозок
- •§ 3. Стовбур головного мозку і мозочок
- •§ 4. Вегетативна нервова система
- •§ 5. Великі півкулі головного мозку
- •§ 6. Рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку
- •§ 7. Гальмування умовних рефлексів
- •§ 8. Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку
- •§ 9. Вчення і. П. Павлова про вищу нервову діяльність
- •§ 10. Умовні рефлекси у дітей
- •§ 11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
- •§ 12. Перша і друга сигнальні системи
- •§ 13. Типи вищої нервової діяльності
- •§ 14. Гігієна нервової системи дитини
- •Розділ IV
- •§ 1. Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини
- •§ 2. Орган смаку
- •§ 3. Орган нюху
- •§ 4. Органи шкірного чуття
- •§ 5. Орган зору
- •§ 6. Орган слуху
- •§ 7. Чуття положення тіла в просторі (вестибулярний аналізатор)
- •Розділ V
- •А. Кісткова система дитини
- •§ 1. Загальні відомості про скелет
- •§ 2. Хребетний стовп і грудна клітка
- •§ 3. Верхні кінцівки
- •§ 4. Нижні кінцівки
- •§ 5. Череп
- •§ 6. Гігієна кісткової системи дитини
- •Б. М’язова система дитини
- •§ 7. Значення і загальна будова скелетних м’язів
- •§ 8. М’язи голови, тулуба і кінцівок
- •§ 9. Робота м’язів
- •§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей
- •§ 11. Гігієна м’язової системи дитини
- •Розділ VI
- •§ 1. Кров
- •§ 2. Плазма крові
- •§ 3. Формені елементи крові
- •§ 4. Захисні властивості крові
- •§ 5. Зсідання крові
- •§ 6. Переливання крові
- •§ 7. Лімфа і лімфообіг
- •§ 8. Органи серцево-судинної системи
- •§ 9. Робота серця
- •§ 10. Рух крові в судинах
- •§ 11. Регуляція руху крові в судинах
- •§ 12. Гігієна серцево-судинної системи дитини
- •Розділ VII анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •§ 1. Значення органів дихання
- •§ 2. Склад атмосферного повітря і його значення для здоров’я.
- •§ 3. Будова органів дихання.
- •§ 4. Механізм дихання
- •§ 5. Легенева вентиляція
- •§ 6. Газообмін.
- •§ 7. Регуляція дихання
- •§ 8. Гігієна органів дихання дитини
- •Розділ VIII анатомія, фізіологія і гігієна органів травлення дитини
- •§ 1. Значення і суть процесів травлення
- •§ 2. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
- •§ 3. Травлення в порожнині шлунка
- •§ 4. Травлення в тонкій кишці
- •§ 5. Всмоктування
- •§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
- •Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини
- •§ 1. Обмін білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей
- •§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей
- •§ 3. Основний і загальний обмін речовин і енергії. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •§ 4. Харчування
- •Анатомія, фізіологія і гігієна шкіри дитини
- •§ 1. Будова шкіри
- •§ 2. Функції шкіри
- •§ 3. Теплорегуляція
- •§4. Гігієна шкіри дитини
- •§ 5. Загартовування дитячого організму
- •Розділ XI анатомія, фізіологія і гігієна органів виділення дитини
- •§ 1. Будова і функції нирок
- •§ 2. Сеча, її склад та виведення з організму
- •Розділ XII анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньоїсекреції
- •§ 1. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження
- •§ 2. Щитовидна залоза
- •§ 3. Паращитовидні, зобна і надниркові залози
- •§ 6. Підшлункова залоза
- •§ 7. Статеві залози і статевий розвиток
§ 2. Будова і життєві функції клітини
Хоч клітини бувають дуже різноманітні за своєю формою, величиною і функціями, проте за внутрішньою б1удовою всі вони дуже схожі. У переважній більшості клітин розрізняють такі складові частини: цитоплазму, ядро, оболонку, органоїди, різні включення.
Цитоплазма. Цитоплазма становить основу клітини. Вона являє собою безбарвну, прозору, драглисту масу. Раніш вчені намагались приписати цитоплазмі ту або іншу постійну мікроскопічну будову (структуру). Одні твердили, що вона має волокнисту або нитчасту будову, другі приписували їй зернисту структуру, треті — сітчасту, четверті — комірчасту. Але тепер установлено, що цитоплазма не має постійної і однакової у різних клітин структури, що в основі її лежать колоїдні структури, які змінюються залежно від фізіологічного стану клітини і тих умов, в яких вона перебуває.
Зовнішній шар цитоплазми має більш ущільнену консистенцію і називається ектоплазмою. Решта цитоплазми має дещо рідшу консистенцію і називається ендоплазмою.
Найважливішою складовою частиною цитоплазми є білки. Крім, білків, в її складі є нуклеїнові кислоти, жири, вуглеводи, ферменти, солі, вода.
Ядро. Обов’язковою складовою частиною клітини більшості організмів є ядро. Воно виникло на певному етапі розвитку живої речовини — цитоплазми. Клітинне ядро щільніше, ніж цитоплазма, і розміщене в центрі клітини або на периферії. В живих не пофарбованих клітинах ядро безбарвне і прозоре. У кожній клітині, як правило, одне ядро, але у деяких організмів, наприклад у нижчих рослин, поширені і багатоядерні клітини. Форма ядра буває різна і залежить, головним чином, від форми клітин: у кулястих і багатогранних клітин ядро звичайно кулясте або овальне, у видовжених клітин воно набуває веретеноподібної форми. Ядро оточене дуже тоненькою білковою оболонкою, яка ніби відмежовує його від цитоплазми. Вміст ядра називається каріоплазмою ,а структурі якої розрізняють одно або кілька ядерець, ядерну сітку і рідку частину ядра або ядерний сік. Ядерця мають вигляд круглих, різко окреслених тілець більшого або меншого розміру. Вміст ядра складається в основному з білків і нуклеїнових кислот — речовин, багатих на фосфор. Білки й нуклеїнові кислоти доповнюють одне одного під час життєвих процесів в організмі: обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження і передавання спадкових ознак. Велика і складна молекула нуклеїнової кислоти може розпадатись на менш складні речовини — нуклеотиди.
Нуклеїнових кислот є два види: дезоксирибонуклеїнові (скорочено ДНК) і рибонуклеїнові (РНК)- До складу РНК входить вуглевод рибоза, а ДНК — інший вуглевод, в складі якого кисню на один атом менше.
РНК складається з одного ланцюга нуклеотидів, а ДНК — з двох, причому ці ланцюги закручені спіраллю і здатні розкручуватись і роз’єднуватись на дві поодинокі нитки ДНК. Кожна з них може потім добудувати другу половину. ДНК міститься в хромосомах — постійних, звичайно палочковидних структурах клітинного ядра, а РНК міститься як в ядрі, так і в цитоплазмі.
В ядрах клітин при їх поділі на кожній поодинокій нитці ДНК може будуватись друга, парна їй за структурою. Утворюється нова молекула ДНК, яка переходить в дочірню клітину. Отже, ознаки, характерні для даного виду, можуть передаватись потомству як при поділі клітини, так і статевим способом.
В останні роки виявлено, що молекули білка утворюються на поверхні молекул РНК, а останні — на поверхні молекул ДНК. Отже, кожна молекула РНК є своєрідним шаблоном, з допомогою якого молекула ДНК передає наказ на синтез відповідної молекули білка. Гадають, що ядро керує всіма хімічними процесами в клітині.
Оболонка. У рослинних клітин на поверхні є щільна оболонка, яка складається головним чином з клітковини. Раніше вважали, що оболонка відіграє основну роль у житті клітини. Але пізніше було виявлено, що є клітини і без оболонки і що сама оболонка є продукт життєдіяльності цитоплазми. Тваринні клітини здебільшого не мають мікроскопічне видимої оболонки. Лише в деяких тваринних клітин, наприклад у яйцеклітин, інфузорій, корененіжок та ін., вдається спостерігати поверхневе ущільнення протоплазми. Проте дослідження останнього часу показали, що поверхневий шар цитоплазми всіх тваринних клітин має якісно інші властивості, ніж решта її маси. Ці властивості мають велике значення для регулювання доступу речовин у клітину і можуть, як і оболонка, дуже змінюватись залежно від віку клітин і умов середовища.
Органоїди і включення. У цитоплазмі клітини є ще різні утворення, одні з яких дістали назву органоїдів, а інші — включень. Органоїдами прийнято називати постійні диференційовані утворення, які виконують певні життєві функції. Серед органоїдів розрізняють мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматичну сітку і центросому. Всі вони відіграють важливу роль у виконанні клітиною її функцій. Включення — це несталі складові частини цитоплазми. Сюди належать запаси поживних речовин, секрети, екскрети, пігменти. Включення в цитоплазмі можуть бути у вигляді вакуолей (рідкі) або у вигляді гранул (тверді).