Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
анат_физ_реб.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
1.37 Mб
Скачать

Будова та розміри доношеного плоду

Мозковий череп плода складається з наступних кісток: двох лобних, двох тім'яних, двох скроневих, потиличної, основної, решітчастої. Між кістками голівки новонародженого є такі шви: - лобний - між лобними кістками; - стрілоподібний - між тім'яними кістками; - вінцевий - між лобними та тім'яними кістками; - ламбдоподібний - між тім'яними та потиличними кістками. На голівці новонародженого є два тім'ячка: - велике тім'ячко - має ромбовидну форму і обмежене лобними та тім'яними кістками; - мале тім'ячко - має форму трикутника та обмежене потиличними та тім'яними кістками. Велике тім'ячко знаходиться на перехресті сагітальної, лобного та вінцевого швів, а мале - на перехресті сагітального та ламбдоподібного. На голівці новонародженого визначають наступні розміри: - малий косий розмір - від підпотиличної ямки до переднього кута великого тім'ячка (довжина - 9,5см; обвід - 32см); - середній косий розмір - від підпотиличної ямки до межі волосистої частини головки (довжина - 10см; обвід - 33см); - прямий розмір - від потиличного горба до надперенісся (довжина - 12см; обвід - 34см); - великий косий розмір - між потиличним бугром та підборіддям (довжина ­­­13,5см; обвід - 38-42см); - вертикальний розмір - від середини великого тім'ячка до під'язичної кістки (довжина - 9,5см; обвід - 32см). Також на голівці визначають два поперечних розміри - великий та малий. Великий поперечний розмір голівки новонародженого вимірюється між найбільш віддаленими точками тім'яних бугрів (дорівнює 9-9,5см). Малий поперечний розмір - між найбільш віддаленими точками вінцевого шва (дорівнює 8см). Крім розмірів голівки велике значення мають розміри тулуба (плечового та тазового поясів). Розмір плечиків новонародженого вимірюється між плечовими відростками лопаток (дорівнює 12см; обвід - 35см). Поперечний розмір сідниць - між великими вертелугами стегнових кісток (довжина 9-9,5см; при передлежанні ніжок обвід - 28см; при чистому сідничному передлежанні - 32-34см; при змішаному сідничному - 38-42см).

Ознаки зрілості плода - опуклі груди; - пупкове кільце знаходиться на середині між лоном і мечоподібним відростком; - шкіра має блідо-рожевий колір; - підшкірна жирова клітковина розвинута добре; - на шкірі залишки сироподібної змазки; - пушкове волосся є лише на плечах та верхній частині спини; - довжина волосся на голові не менше 2см; - нігті заходять на кінчики пальців; - вушні і носові хрящі пружні; - у хлопчиків яєчка опущені в мошонку; - у дівчаток малі соромітні губи і клітор прикриті великими соромітними губами; - маса 3200-3500г, зріст - 50-52см. Ознаками активності зрілого новонародженого є: активні рухи, голосний крик, розплющені очі, активно бере груди.

Розвиток дитячого організму

Дитина відрізняється від дорослої людини не тільки тим, що вона менша вагою, зростом, силою і витривалістю, але також будовою і розвитком як окремих органів і систем органів, так і всього організму. Дитина — це перш за все організм, який росте і розвивається, він надзвичайно пластич­ний, легко (значно легше, ніж дорослий) піддається впливам зовнішнього середовища і змінюється під його впливом.

Ріст і розвиток організму — це складний комплексний процес гли­боких якісних змін, які виявляються не тільки в морфологічній перебудові і диференціюванні всіх органів та тканин і всього організму в цілому, але і в розвитку його функціональних здатностей. В цьому складному про­цесі органічно пов’язані фізичний розвиток (ріст і диференціювання орга­нів і тканин) і розвиток психіки дитини.

Ріст організму відбувається внаслідок росту клітин, їх розмноження і збільшення маси міжклітинних утворень. Ріст відбувається нерівномірно, і періоди посиленого росту змінюються періодами його сповільнення. В період сповільнення росту відбувається найбільш інтенсивне диференцію­вання тканин і органів та їх формотворення. Одночасно з цим розвиваються функції окремих органів і вдосконалюється їх взаємна функціональна залежність, яка регулюється вищими відділами центральної нервової сис­теми і перш за все корою головного мозку.

Найінтенсивніший ріст тіла в довжину спостерігається на першому році життя дитини (20—25см за рік). Далі прибавки росту в довжину щороку зменшуються і в дошкільному віці становлять 7—8см, а в дітей молодшого шкільного віку ще менше — в середньому 4—5см за рік. Для хлопчиків цей показник трохи менший, а для дівчаток більший, особливо під кінець молодшого шкільного віку. В період статевого дозрівання ріст тіла у довжину знову посилюється, досягаючи 8—9см за рік.

Крім росту в довжину, показниками нормального фізичного розвитку дитини служать такі показники, як вага тіла, окружність грудної клітки, життєва ємкість легень, м’язова сила та ін.

Процеси росту, диференціювання тканин і органів та формотворення відбуваються в організмі під впливом зовнішнього і внутрішнього середо­вища, за участю нервової і ендокринної систем. Причому провідна роль в регуляції всіх процесів в організмі належить центральній нервовій сис­темі і, зокрема, її вищому відділу — корі головного мозку, яка, за висло­вом І. П. Павлова, тримає в своєму віданні всі явища, що відбуваються в тілі.

Процеси розвитку організму в цілому і окремих органів та систем у різних індивідів відбуваються неоднаково і нерівномірно. Це залежить, головним чином, від тих умов, в яких живе і виховується дитина. Якщо умови, що оточують дитину, відповідають її анатомо-фізіологічним особливостям, а також вимогам гігієни, то, як правило, її організм розвивається нормально, тому що в даному разі відбувається врівноваження організму з середовищем. У такому випадку ріст, диференціювання тканин і формотворення, тобто те, що ми називаємо фізичним розвитком, взаємно між собою пов’язані і становлять єдиний гармонійний процес.

Коли ж немає потрібних умов середовища, тоді значно важче гармонійно врівноважити організм з середовищем, пристосувати його до середовища, внаслідок чого може порушитись нормальний розвиток організму. При такому порушенні можливі відхилення в окремих ланках процесу розвитку, внаслідок чого можуть виникнути дефекти розвитку тих чи інших органів і систем, що в кінцевому підсумку позначається на всьому організмі як єди­ному цілому. Наприклад, іноді спостерігається відхилення в розвитку окремих органів і систем дитини: раннє, пізнє або неправильне прорізу­вання зубів, відхилення в строках окостеніння скелета, передчасний або запізнений розвиток статевих та інших залоз внутрішньої секреції. Ці про­цеси розвитку залежать від середовища (природного і суспільного), в якому перебуває ростучий організм, від умов життя, навчання та виховання і від самого стану організму.

Окремі органи і системи органів розвиваються не відособлено, а в тіс­ному взаємозв’язку і взаємообумовленості. Сучасний рівень знань в галузі будови і функцій організму людини дає можливість і зобов’язує нас під­ходити до організму як до єдиного цілого.

Розвиток одних його органів певним чином впливає на розвиток інших, сприяючи розвиткові всього організму як єдиного цілого. Так, наприклад, нормальний розвиток органів дихання сприятливо позначається на серцево-судинній системі, і, навпаки, стан останньої, тобто серцево-судинної системи, впливає на розвиток органів дихання. Розвиток головного мозку впливає на розвиток органів чуття. Особливо стає очевидною ця взаємна обумовле­ність і взаємозв’язок та вплив одних органів і систем на інші тоді, коли втручається в це активна сила вправ. Наприклад, вправляння м’язової системи за допомогою рухів позитивно впливає на розвиток головного мозку, органів дихання, кровообігу, кісткової системи та ін.

Можливості безмеж­ного розвитку головного мозку відкривають перед педагогами найширші перспективи для вдосконалювання особи людини, що розвивається. Неод­мінною умовою, яка може забезпечити всебічний як фізичний, так і психіч­ний розвиток дитячого організму, є правильна постановка фізичного ви­ховання, навчальних занять, ігор та трудової діяльності дітей з урахуванням їх вікових анатомо-фізіологічних особливостей.

Розвиток і формування ростучого організму дитини залежить насам­перед від соціальних умов, в яких вона живе. Суспільний лад наперед визначає загальні умови виховання і навчання підростаючого покоління. Проте тільки соціалістичний лад створює всі необхідні умови для всебічного, гармонійного розвитку організму людини.

Завдання педагогів — використати у справі виховання і навчання дітей усі можливості, які надають розвитку людського організму сприятливі умови.

Не можна виховувати дітей як тепличну рослину, позбавляючи їх благо­творного впливу необхідної їм рухливості, зміцнюючої дії свіжого повітря, сонця, води, усуваючи з їх дороги всякі труднощі, розглядаючи будь-яку фізичну або розумову працю лише як «навантаження».

Але треба враховувати вікові особливості дітей, дбати про створення сприятливих умов для їх росту й розвитку, не перевантажувати дітей надмірними завданнями.

Для успішного виховання і навчання дітей необхідно враховувати їх вікові анатомо-фізіологічні особливості, розвивати їх сили, виходячи з потреб і можливостей ростучого організму.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.