§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей

Вітаміни та авітамінози

Для нормального росту і розвитку дитячого організму не досить над­ходження в організм достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, а також води і мінеральних солей. В їжі повинні бути ще особливі речовини, які дістали назву вітамінів. Це додаткові фактори харчування. Вони складають окрему групу органічних речовин, які не мають енергетичного значення. Вітаміни, подібно до ферментів і гормонів, мають велику фізіологічну актив­ність: у дуже незначних кількостях вони впливають на ріст, обмін речовин і загальний стан організму.

Вітаміни містяться головним чином в рослинній їжі, а також у рибних і м’ясних продуктах, у молоці, яйцях.

Відсутність або недостача вітамінів у їжі викликає тяжкі розлади в обміні речовин і захворювання — авітамінози (цинга, рахіт, затримання росту, крововиливи та ін.). В організмі вітаміни швидко руйнуються, тому їх треба щоденно вводити в організм з їжею. Деякі вітаміни легко руйную­ться під впливом світла, високої температури, кисню. Тому організм може відчувати недостачу вітамінів і при вживанні їжі, в якій вітаміни зруйну­вались під час її готування.

Відомо до двадцяти вітамінів, різних за своєю будовою і фізіологічною дією, їх позначають буквами латинського алфавіту. За розчинністю віта­міни ділять на дві групи: розчинні в жирах і розчинні в воді. До розчинних у жирах належать вітаміни А, О, Р, Е і К, а до розчинних у воді — віта­мін С і вітаміни групи В.

Вітамін А. Вітамін А називають вітаміном росту, бо при недостачі його в їжі затримується ріст молодого організму. Крім того, послаблюється стійкість організму проти інфекційних захворювань, спостерігається по­гане заживання ран, втрачається здатність бачити в сутінках («куряча сліпота»), бо вітамін А бере участь в утворенні зорових речовин. У тяжких випадках цього авітамінозу розвивається ксерофтальмія — ро­гова оболонка ока мутніє і вкривається виразками, що призводить до втрати зору. Авітаміноз цей виліковується, якщо в їжі буде забезпечена необхідна кількість вітаміну А.

Як розчинний у жирах, вітамін А є в достатній кількості у вершковому маслі, молоці, печінці, яєчному жовтку, нирках. Особливо багато його в риб’ячому жирі, який одержують з печінки тріски. Вітамін А (С₂₀Н,₃₀О) може утворюватись і в організмі людини з розщеплення рослинного піг­менту каротину (С₄₀Н₅₆) і приєднання води. На каротин багаті овочі 5 фрук­ти, які мають оранжеве забарвлення: морква, помідори, абрикоси, черво­ний перець, а також шпинат та ін.

Вітамін А дуже стійкий до високої температури і не руйнується при нетривалому нагріванні до 200°. Якщо в їжі достатня кількість вітаміну А, то запаси його відкладаються в печінці, нирках і деяких інших органах. Але надмірна кількість вітаміну А (гіпервітаміноз) шкідлива, бо вона спричиняє розлади обміну речовин і травлення, недокрів’я і т. д.

До 4—6-річного віку дитині потрібно на добу 1 мг вітаміну А або 3 мг каротину, з 7 років — 1,5 мг вітаміну А або 5 мг каротину.

Вітамін D. Вітамін D впливає на обмін солей кальцію і фосфору. При відсутності в їжі вітаміну В у дітей раннього віку виникає рахіт. При цьому захворюванні затримується заростання тім’ячок на черепі і прорізування зубів. Кістки ніг стають гнучкими і під вагою тіла викривляються. На ребрах з’являються потовщення, грудна клітка змінює форму, в тяжких випадках виникає горб. Вітамін D стійкий проти високої температури. Хімічна природа його встановлена, тому його, як і багато інших вітамінів, добувають у промисловості. Добова потреба в ньому — 15—25 мкг або 500—1000 інтернаціональних одиниць.

Дуже багатий на вітамін D жир печінки тварин, особливо тріски (риб’я­чий жир). Багато його і в яєчному жовтку, в баклажанах, шпинаті. В м’ясі, молоці, тваринному жирі, а також у шкірі людини міститься провітамін — ергостерин, який під впливом ультрафіолетових променів перетворюється у вітамін D. Тому для запобігання і лікування рахіту застосовують освіт­лення сонцем або кварцовою лампою. У зв’язку з цим стає зрозумілим благотворний вплив літнього сонця на дітей, хворих рахітом. Влітку діти значну частину дня перебувають на сонці і при тому часто напівроздягнуті, тому посилюється утворення вітаміну D у шкірі, що сприяє видужанню. А здорових дітей це гарантує від захворювання на рахіт.

Вітамін Р. Необхідний для росту, корисний при недокрів’ї. Добова норма не встановлена. Міститься в зелених частинах рослин, особливо в листі салату, плодах шипшини.

Вітамін Е. Необхідний для розвитку м’язової тканини і її функції в ранньому дитячому віці. При недостачі вітаміну Е спостерігаються також крововиливи у мозок, запалення, шкіри, біль м’язового і нервового похо­дження. Вітамін Е запобігає розвитку атеросклерозу і гіпертонії. При кип’ятінні не руйнується. Добова потреба невідома. Він у достатній кіль­кості є як у тваринних, так і в рослинних продуктах. Багато його в печінці, яєчному жовтку, зародках пшениці, в рослинній олії та в овочах.

Вітамін К. Потрібний для синтезу ферменту крові протромбіну, при нестачі якого знижується здатність крові зсідатись. Добова норма не вста­новлена. Він є у багатьох харчових продуктах. Добувають його і синтетич­ним шляхом. Синтетичний препарат — вікасол застосовують при кровоте­чах (до 2 мг на добу).

Вітаміни групи В. До цієї групи належить до десяти вітамінів, які в харчових продуктах містяться найчастіше разом.

Вітамін B₁. Цей вітамін відіграє важливу роль в обміні вугле­водів, входячи до складу ферментів, які забезпечують їх повне окислення до вуглекислого газу і води. При відсутності вітаміну виникає захворювання, відоме під назвою бері-бері (поліневрит). Цей авітаміноз є наслідком порушення обміну речовин у нервовій тканині. Спочатку хвороба проявля­ється в розладі рухів, швидкому стомленні, втраті апетиту. Потім настає різке схуднення, судороги, параліч рук, ніг. І, нарешті, смерть від паралічу дихальних м’язів. Хвороба проходить при введенні в організм вітаміну B₁, якого багато в пивних дріжджах, рисових висівках, бобах, зерні жита і пшениці, чорному хлібі, грецьких горіхах, картоплі, зародках і оболонках насіння злаків, в печінці і нирках ссавців, в мозку, яєчному жовтку. При варінні їжі вітамін Bі зберігається, але при температурі 120° він повністю руйнується. Тепер цей вітамін виготовляється і промисловим способом. На добу потрібно дітям до 7 років — 1 мг, від 7 до 14 років — 1,5 мг, після 14 років — 3 мг вітаміну В₁.

Вітамін В₂. При відсутності в їжі вітаміну В₂ затримується і зменшу­ється ріст дитячого організму. Вітамін цей входить до складу так званого жовтого дихального пігменту, який є в клітинах, і бере участь у клітинному диханні.

Вітамін В₂ є майже в усіх продуктах рослинного і тваринного похо­дження, особливо в пшеничних висівках, печінці, серці, молоці, яйцях, помідорах, капусті, шпинаті, пивних дріжджах, фруктах. Добова потреба: до 1 року — 1 мг, 3 роки — 1,5 мг, 4—6 років — 2,5 мг, 7—15 років — 3 мг, 16 років і старше — 3,5 мг вітаміну В₂.

Вітамін В₃, В₄, В₅, В₇. Вітаміни росту. Містяться в тих самих продук­тах, що й вітамін В₂.

Вітамін В₆. Необхідний для нормального обміну шкіри. Добова потреба 1,5 мг.

Вітамін В₁₂. Це складна органічна сполука, яка містить у собі кобальт. Вітамін В₁₂ дуже стимулює роботу кровотворних органів. На вітамін В₁₂ багаті внутрішні органи тварин, особливо нирки і печінка.

Вітамін РР. При відсутності вітаміну РР розвивається хвороба пелагра, тому цей вітамін називають антипелагричним. Захворювання починається почервонінням шкіри і появою на ній пухирців, які швидко лопаються і на їх місці виникають маленькі виразки. Після заростання останніх шкіра темніє, особливо на ділянках, освітлених сонцем. При пелагрі ушкоджується також слизова оболонка кишково-шлункового тракту, що спри­чиняє проноси; порушується діяльність нервової системи: появляються галюцинації, психози. Після вживання вітаміну РР хвороба швидко про­ходить. За хімічною природою вітамін РР являє собою нікотинову кислоту. Він є в багатьох продуктах рослинного і тваринного походження. Добова потреба: до 1 року — 5 мг, 1—6 років — 10 мг, 7—12 років — 15 мг, 13— 15 років — 20 мг, 16 років і старше — 25 мг вітаміну.

Вітамін С (протицинготний). При відсутності або нестачі в їжі вітаміну С розвивається хвороба цинга. Захворювання настає поступово. Спочатку появляються виразки на слизових оболонках, опухають і кровоточать ясна, зуби розхитуються і випадають; відбуваються крововиливи під шкіру, у м’язи, суглоби. Кістки стають крихкими і легко ламаються. Розвивається недокрів’я, різко знижується опірність організму проти інфек­ційних захворювань. В тяжких випадках настає смерть. Хвороба прохо­дить, якщо в організм вводити достатню кількість вітаміну з їжею або ж у вигляді препарату.

За хімічною природою вітамін С являє собою аскорбінову кислоту (С₆Н₈О₆). Розчиняється у воді. При тривалому кип’ятінні руйнується. При нагріванні на повітрі легко окислюється. Цинга розвивається тоді, коли організм людини позбавлений свіжих овочів і фруктів, які є основним дже­релом вітаміну С. Руйнується вітамін С та­кож на світлі і при доступі кисню. Тому варити овочі рекомендується в закритих каструлях. Особливо швидко руйнується вітамін С при повторному кип’ятінні, а також у лужному середовищі (наприклад, коли додати соди).

Багато вітаміну С є у свіжих лимонах, апельсинах, ягодах чорної смородини, шип­шини, аґрусу, суниць, в яблуках сорту Антонівка, в капусті, помідорах, зеленій цибулі, зеленому горошку, червоному перці, петрушці, хвої сосни і ялини, в нестиглих волоських горіхах та інших продуктах. Тепер вітамін С (аскорбінову кислоту) добувають синтетичним способом.

Потреба в вітаміні С на добу: для дітей до 7 років — 50 мг, від 7 до 14 ро­ків— 60 мг, понад 14 років — 70 мг (норма дорослого). При інфекційних захворюваннях, а також при важкій фізичній праці добова потреба в вітаміні С значно зростає. Вітамін С в організмі не відкладається в запас, тому його потрібно вводити щоденно.

Вітамін Р (цитрин). Практика лікування цинги аскорбіновою кислотою показала, що остання не дає такого повного видужання, як природні джере­ла вітаміну С, наприклад натуральні овочеві і фруктові соки. Виявилось, що в природних продуктах вітамін С міститься разом з вітаміном Р, який являє собою галову кислоту. Добова потреба — 50—150 мг. Найбільше вітаміну Р в лимонах та червоному перці.

Недавно вдалось синтезувати сукупність обох цих вітамінів (СР), і названо цю сукупність галоскорбіном. Випробування показали, що при застосуванні галоскорбіну рани заживають у два-три рази швидше, він знімає біль, стимулює вуглеводно-фосфорний обмін та утворення гемогло­біну, знімає втому.

Отже, цинга є подвійним авітамінозом, тому що при цьому захворюванні організм терпить від нестачі не тільки вітаміну С, але й вітаміну Р.