Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів

Розвиток людського організму починається з заплідненої яйцеклітини і проходить спочатку період утробного, а потім позаутробного розвитку.

Наука, що вивчає тільки початкову стадію (перші два з лишком місяці утробного розвитку організму), називається ембріологією. Під поняттям «ембріон» прийнято розуміти зародок до третього місяця його розвитку, коли відбувається початкове закладання всіх органів. З третього ж місяця і до кінця утробного розвитку зародок називається плодом.

З народженням дитини її розвиток не припиняється. Він триває до повної зрілості організму, яка настає приблизно в 25 років. Далі йде період зрілості, після чого настає період старіння, який закінчується смертю. Весь цикл розвитку організму, починаючи з заплідненої яйцеклітини і кінчаючи смертю, об’єднується під назвою онтогенезу, тобто індивідуаль­ного розвитку даної особини.

Запліднення та розвиток плода

Як і більшість тваринних організмів, людина розмножується статевим шляхом, тобто внаслідок відокремлення від жіночого (материнського) організму жіночих статевих клітин (яйцеклітин) та від чоловічого (батьківського) організму чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів) при умові запліднення, тобто злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет). Процес дозрівання яйцеклітини і сперматозоїда є складним. Він завершується редукційним поділом, внаслідок якого кількість хромосом в ядрах обох клітин зменшується вдвічі - утворюються клітини з гаплоїдним набором хромосом (23 хромосоми, одна з яких є статевою). Зрілий сперматозоїд людини має довжину 50-60мкл і складається з голівки, яка містить ядро, шийки матки та хвостика. Завдяки коливальним рухам хвостика сперматозоїд самостійно пересувається зі швидкістю 2-3мм/хв. Сперматозоїд набуває здатності до руху тільки після того, як він потрапляє в секрет сім'яних міхурців та передміхурової залози. Ця суміш має назву сім'яної рідини або сперми. Сперма являє собою драглисту масу білуватого кольору лужної реакції із специфічним запахом, що нагадує запах сирих каштанів. В нормі об'єм сперми дорівнює 3-5мл (1мл сперми містить 60-120млн сперматозоїдів). Кількість рухливих сперматозоїдів складає 80%, кількість патологічних форм не повинна перебільшувати 20%. Ріст і розвиток яйцеклітини відбувається в примордіальних фолікулах, які розташовані в корковому шарі яєчника. Яйцеклітина самостійної рухливості практично не має. Вона оточена прозорою оболонкою та променистим вінцем. Після овуляції (розриву фолікула) яйцеклітина виходить у черевну порожнину і тут же захоплюється фімбріями ампулярної частини маткової труби. Сперматозоїди проникають у матку та маткові труби завдяки їхній здатності до самостійного руху. Потрапивши до піхви, яка має кисле середовище, вони рухаються до шийки матки, куди потрапляють вже через 3 хвилини після вилиття сперми у піхву. Слиз каналу шийки матки має найбільшу здатність пропускати сперматозоїди протягом декількох діб після овуляції. У слизу каналу шийки матки відбувається руйнування аномальних сперматозоїдів, які постійно присутні в сім'яній рідині. Маткових труб сперматозоїди досягають через 1,5-2 години після вилиття сперми в піхву. В лужному середовищі матки та маткових труб сперматозоїди зберігають здатність до руху протягом 3-4 діб.

Запліднення звичайно відбувається в ампулярній частині маткової труби. Після того, як яйцеклітина потрапляє в цей відділ, до неї прямують мільйони сперматозоїдів. На поверхні яйцеклітини утворюється сприймаючий горбик. Ферменти сперматозоїдів (трепсиноподібні, гіалуронідаза, мукоциназа та інші), діячі на променистий венець і прозору оболонку, підвищують їх проникливість для сперматозоїдів. З декількох сперматозоїдів, що проникли до яйцеклітини, тільки один бере участь у заплідненні. Внаслідок злиття яйцеклітини і сперматозоїда утворюється єдине ядро зиготи з диплоїдним набором хромосом, що несе по 50% спадкової інформації від обох батьків. Диплоїдний хромосомний набір нормального людського яйця продовжений в подальшому в усіх клітинах організму, у жінки - 46 хх, а у чоловіка 46 xy, при чому складається він з 22 пар аутосом і пари гоносом хх або xy. Одна половина хромосомного набору материнського походження, а друга батьківського (23х або 23y). Нормальна сексуалізація індивідуума визначається головним чином наявністю каріотипів яйця пари гоносом: хх - для жінки і xy - для чоловіка. Таким чином каріотип 46хх або 46xy визначає генетичну стать дитини. Але процес формування статі значно складніший за пропонованої схеми. Для нормального розвитку і адекватного прояву генетичної статі в фенотипі необхідний ще цілий ряд наступних умов: гонадна стать, гонофорна стать, стать зовнішніх органів, відтворення і сексуалізація гонадостата утворення яких завершується в період внутрішньоутробного життя; а також психо-афективна сексуалізація, яка визначається в перші 18-30 місяців позаутробного існування і підтримується протягом всього життя. Статевий розвиток та дозрівання є тривалим процесом, котрий розпочинається в плодовозародковому та продовжується в дитячому і статевозрілому періодах. Однак індивідуум набуває здатність до відтворення лише наприкінці останнього етапу.