Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
анат_физ_реб.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
1.37 Mб
Скачать

§ 9. Робота серця

Цикл серцевої діяльності. Безпе­рервний рух крові по судинах зумов­люється роботою серця, яка складається з правильного чергування скорочень серцевого м’яза — систол і його роз­слаблень — діастол. Під час діастоли кров через верхню і нижню порожнисті вени надходить у праве передсердя, а через легеневі вени — у ліве передсердя. М’язи серця в цей час розслаблені, стулкові клапани відкриті, і кров, не затримуючись, перетікає з передсердь у шлуночки. В наступний момент від­бувається систола одночасно обох передсердь. Скорочення серцевого м’яза починається в синусному вузлі, тому отвори вен закриваються вже на самому початку систоли, і кров з передсердь може виходити лише в бік шлуночків.

Виштовхнувши кров у шлуночки, передсердя розслаблюються. Негайно починається одночасна систола обох шлуночків. Тиском крові стулкові клапани зразу ж закриваються. Натяг сухожильних ниток не дає стулкам вивернутися в бік передсердь, тому шлуночки герметичне закриваються. В результаті скорочення шлуночків у їх порожнинах різко збільшується тиск крові. Коли він стає вищий, ніж тиск в аорті і легеневій артерії, півмісяцеві клапани відкриваються, і кров із шлуночків виштовхується в ці судини.

Слідом за систолою шлуночків настає діастола, тиск у їх порожнинах стає меншим, ніж в аорті і легеневій артерії. Внаслідок цього півмісяцеві клапани закриваються і перешкоджають поверненню крові у серце. Деякий час все серце перебуває в розслабленому стані (загальна пауза серця — мал. 88). За паузою серця знову настає систола передсердь, потім систола шлуночків, загальне розслаблення серця і так протягом усього життя лю­дини. Період від початку однієї систоли передсердь до початку другої нази­вається серцевим циклом.

У дорослих людей серце скорочується 60—80 раз на хвилину. Один серцевий цикл триває 0,8 с (систола передсердь — близько 0,1 с, систо­ла шлуночків — близько 0,3 с і діастола серця близько 0,4 с). Отже, протягом серцевого циклу передсердя 0,1 с працюють, а 0,7 с відпочи­вають; шлуночки працюють 0,3 с, а відпочивають 0,5 с.

Частота серцевих скорочень у здорових людей може збільшуватись з різних причин (підвищення температури навколишнього середовища, після їди, при емоціях і особливо при м’язовій роботі). У цих випадках час кожного серцевого циклу зменшується (головним чином за рахунок тривалості діастоли, серця).

Пульс. Періодичні коливання стінок аорти, зумовлені періодичним надходженням у неї крові, поширюються у вигляді хвилі по всіх артеріях. Ці коливання стінок артерій називаються пульсом. Пульс можна промацати у тих міс­цях, де артерії лежать на кістці безпосередньо під шкі­рою (променева і вискова арте­рії, артерії тильної сторони стопи та ін.). З пульсу можна судити про роботу серця, бо кожному ударові пульсу від­повідає одне скорочення сер­ця. Пульсова хвиля, що пробігає по артеріях з швидкістю 7—10 м/сек, поступово затухає і в капілярах пульсації зовсім нема.

У дітей серцевий м’яз збуджується швидше, ніж у дорослої людини. Тому в дитини скорочення серця і пульс частіші, ніж у дорослої людини. Чим менша за віком дитина, тим частіший ритм її серцевих скорочень. Це видно з табл. 9.

Частота пульсу в дітей одного й того самого віку коливається в значних межах. У дівчаток пульс майже завжди частіший, ніж у хлопчиків.

Ударний і хвилинний об’єм крові. При кожній си­столі лівий і правий шлу­ночки виштовхують в аорту і легеневу артерію однакову кількість крові. Кількість крові, що виштовхується сер­цем при одному скороченні, називається ударним, або си­столічним, об’ємом крові, а кількість крові, що виштовху­ється за 1 хв. — хвилинним об’ємом. Величину ударного об’єму крові дітей різного віку показано в табл. 10.

З таблиці видно, що ударний об’єм крові найбільше зростає протягом першого року життя (в 4 рази) та у період статевого дозрівання.

Ритм серцевих скорочень у дітей частіший, тому й хвилинний об’єм крові в них відносно більший, ніж у дорослих. Це має велике значення, бо в тканинах ростучого організму процеси обміну речовин відбуваються значно інтенсивніше, ніж у дорослої людини. Так, наприклад, в дитини наприкінці першого року життя на 1 кг ваги тіла споживається кисню в 2—3 рази більше, ніж у дорослої людини. Потім у дітей потреба у кисні поступово зменшується і до періоду змужнілості організму наближається до потреб дорослої людини.

Робота тренованого і натренованого серця. При різній діяльності організму, особливо при м’язовій, потреба тканин у кисні і поживних речовинах зростає, тому робота серця в цих випадках посилюється. Серце може збільшувати свою роботу частішими скороченнями і збільшенням ударного об’єму крові. При дуже напруженій фізичній праці частота ско­рочень серця може подвоїтись, а ударний об’єм крові — потроїтись; вся робота серця збільшується в шість раз порівняно з роботою, яку воно ви­конує, коли організм перебуває в спокійному стані.

Але так збільшується робота серця тренованої людини, яка систематично займається фізичною працею, фізкультурою, спортом. Нетреноване серце, подвоївши частоту своїх скорочень, може збільшити ударний об’єм крові тільки в 1,5 рази, а вся робота його зросте лише в три рази.

Серце дитини працює так само, як серце нетренованої людини. Через невелику потужність серцевого м’яза і велику частоту скорочень збільшення ударного об’єму крові у дітей майже неможливе. Дитяче серце, подібно до серця нетренованої людини, посилює свою роботу, головним чином за раху­нок частіших скорочень. Тому необхідне правильне, систематичне трену­вання серця дитини. Цю особливість серця дітей необхідно також враховувати при дозуванні фізичних навантажень (фізичної праці, фізичних вправ і т. д.) для дітей різного віку, бо перевантаження їх серця може викликати значні порушення його діяльності, що шкідливо відіб’ється на розвитку і здоров’ї дитини.

Слід відзначити, що хоч м’язові волокна серця дитини молодшого шкільного віку розвинені ще порівняно слабо, воно порівняно більш виносливе, бо серцевий м’яз дитини краще постачається кров’ю, ніж у дорослої людини. Певне значення має й те, що дитяче серце ще ні? зазнало шкідливого впливу алкоголю, нікотину та інших негативних факторів.

Нервова регуляція серцевої діяльності. Серце іннервується двома блукаючими і двома симпатичними нервами. Блукаючі нерви беруть поча­ток у довгастому мозку, де міститься їх центр, а симпатичні — відходять від шийного симпатичного вузла. Імпульси, які надходять до серця по блу­каючому нерву, гальмують діяльність серця, тобто сповільнюють ритм і зменшують силу серцевих скорочень. Імпульси, що надходять по симпатич­ному нерву, навпаки, прискорюють і посилюють роботу серця.

Подразнюючи окремі гілочки симпатичного нерва, які йдуть до серця, І. П. Павлов ще в 80-х роках XIX ст. виявив спеціальну гілочку, подраз­нення якої викликає тільки посилення роботи серця, не змінюючи ритму .серцевих скорочень. І. П. Павлов довів, що цей нерв посилює процеси обміну речовин у серцевому м’язі, в результаті чого посилюється і сила його скорочень. Нерви, які посилюють обмін речовин, Павлов назвав тро­фічними.

Іннерваційний апарат серця е уже в новонародженої дитини. Але роз­виток симпатичної іннервації серця випереджає розвиток парасимпатичної іннервації, яка добре проявляється в дітей лише після трьох років, і з віком посилюється. Переважанням симпатичної іннервації пояснюється як більша частота пульсу в ранньому дитинстві і молодшому шкільному віці, так і частіші серцеві скорочення під впливом на дитину зовнішніх подразників.

Розвиток іннерваційного апарата серця в основному закінчується до 7—8 років. Але серцевий м’яз ще не закінчив свого розвитку на цей час, тому у молодших школярів можливе перевантаження серця при інтенсивній м’язовій роботі.

Робота серця може змінюватись рефлекторно внаслідок впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. По доцентрових нервах у централь­ну нервову систему надходять імпульси від органів чуття, від м’язів, що скорочуються під час роботи, від внутрішніх органів, що працюють. Ці імпульси можуть у головному або спинному мозку перейти на будь-які відцентрові нерви, в тому числі й на волокна блукаючого і симпатичного нервів, які йдуть до серця. В результаті робота серця зміниться відповідно до потреби окремих органів і всього організму.

Діяльність серця зв’язана також з корою великих півкуль. Про це свідчить вплив на роботу серця стану психіки. Такі психічні емоції, як радість, страх, переляк, сором, горе (особливо, коли вони з’являються несподівано), викликають прискорення або сповільнення ритму серцевих скорочень. Тяжкі психічні переживання можуть шкідливо відбитися на серцевій діяльності. Вплив емоцій та інших психічних переживань на діяль­ність серця особливо сильно проявляється у дітей та підлітків.

Гуморальні впливи на діяльність серця. На роботу серця впливають також різні хімічні речовини, які виділяються в кров різними органами.

Особливо великий вплив має гормон надниркових залоз — адреналін, який спричиняє збільшення частоти і сили серцевих скорочень. Ацетилхолін, в утворенні якого бере участь парасимпатична нервова система, сповільнює і послаблює серцеву діяльність.

На роботу серця впливають іони деяких солей, що надходять у кров. Так, збільшення концентрації іонів кальцію в крові викликає прискорення і посилення серцевих скорочень, а збільшення концентрації іонів калію, навпаки,— гальмує серцеву діяльність.

Аритмія серцевої діяльності у дітей. У дітей молодшого шкільного віку (7—9 років) спостерігається нерівномірний ритм серцебиття в спокої в си­дячому положенні. Після короткочасних прискорень серцебиття в них спостерігаються поодинокі різкі сповільнення серцевих скорочень, які співпадають з видихом. Дихальна аритмія серця — нормальне фізіологічне явище. Вона зменшується в 13—15 років і знову посилюється в 16—18 років, а потім поступово зменшується. Аритмії в юнацькому віці, на відміну від аритмії в молодшому шкільному віці, властиве поступове сповільнення і прискорення пульсу, що відповідає фазам дихання. В юнацькому віці під час вдиху тривалість пульсу вкорочується, а під час видиху — збіль­шується. Сповільнення і прискорення пульсу є результатом змін ритму дихання, які відбиваються на роботі серця, викликаючи зміну тонусу блу­каючих нервів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.