- •§ 1. Предмет і методи анатомії та фізіології людини
- •§ 2. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини
- •§ 3. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму
- •Розділ і загальний огляд будови і функцій організму
- •§ 1. Клітинна будова організму
- •§ 2. Будова і життєві функції клітини
- •§ 3. Хімічний склад клітин
- •§ 5. Тканини
- •§ 6. Епітеліальна тканина
- •§ 7. Сполучна тканина
- •§ 8. М’язова тканина
- •§ 9. Нервова тканина
- •§ 10. Організм як ціле
- •Розділ II розвиток організму дитини і характеристика окремих вікових періодів
- •Запліднення та розвиток плода
- •Розвиток плідного яйця
- •Плацента
- •Навколоплідні води
- •Критичні періоди розвитку плода
- •Розвиток плода по місяцях
- •Будова та розміри доношеного плоду
- •§ 2. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •Розділ III анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи дитини
- •§ 1, Значення, загальний план будови і властивості нервової системи
- •§ 2. Спинний мозок
- •§ 3. Стовбур головного мозку і мозочок
- •§ 4. Вегетативна нервова система
- •§ 5. Великі півкулі головного мозку
- •§ 6. Рефлекторна діяльність кори великих півкуль головного мозку
- •§ 7. Гальмування умовних рефлексів
- •§ 8. Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку
- •§ 9. Вчення і. П. Павлова про вищу нервову діяльність
- •§ 10. Умовні рефлекси у дітей
- •§ 11. Гальмування умовних рефлексів у дітей
- •§ 12. Перша і друга сигнальні системи
- •§ 13. Типи вищої нервової діяльності
- •§ 14. Гігієна нервової системи дитини
- •Розділ IV
- •§ 1. Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини
- •§ 2. Орган смаку
- •§ 3. Орган нюху
- •§ 4. Органи шкірного чуття
- •§ 5. Орган зору
- •§ 6. Орган слуху
- •§ 7. Чуття положення тіла в просторі (вестибулярний аналізатор)
- •Розділ V
- •А. Кісткова система дитини
- •§ 1. Загальні відомості про скелет
- •§ 2. Хребетний стовп і грудна клітка
- •§ 3. Верхні кінцівки
- •§ 4. Нижні кінцівки
- •§ 5. Череп
- •§ 6. Гігієна кісткової системи дитини
- •Б. М’язова система дитини
- •§ 7. Значення і загальна будова скелетних м’язів
- •§ 8. М’язи голови, тулуба і кінцівок
- •§ 9. Робота м’язів
- •§ 10. Розвиток мускулатури і моторики у дітей
- •§ 11. Гігієна м’язової системи дитини
- •Розділ VI
- •§ 1. Кров
- •§ 2. Плазма крові
- •§ 3. Формені елементи крові
- •§ 4. Захисні властивості крові
- •§ 5. Зсідання крові
- •§ 6. Переливання крові
- •§ 7. Лімфа і лімфообіг
- •§ 8. Органи серцево-судинної системи
- •§ 9. Робота серця
- •§ 10. Рух крові в судинах
- •§ 11. Регуляція руху крові в судинах
- •§ 12. Гігієна серцево-судинної системи дитини
- •Розділ VII анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •§ 1. Значення органів дихання
- •§ 2. Склад атмосферного повітря і його значення для здоров’я.
- •§ 3. Будова органів дихання.
- •§ 4. Механізм дихання
- •§ 5. Легенева вентиляція
- •§ 6. Газообмін.
- •§ 7. Регуляція дихання
- •§ 8. Гігієна органів дихання дитини
- •Розділ VIII анатомія, фізіологія і гігієна органів травлення дитини
- •§ 1. Значення і суть процесів травлення
- •§ 2. Травлення в ротовій порожнині. Глотка і стравохід
- •§ 3. Травлення в порожнині шлунка
- •§ 4. Травлення в тонкій кишці
- •§ 5. Всмоктування
- •§ 6. Зміна харчових решток у товстій кишці
- •Фізіологічні і гігієнічні основи харчування дитини
- •§ 1. Обмін білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей
- •§ 2. Вітаміни та їх значення для організму дорослих і дітей
- •§ 3. Основний і загальний обмін речовин і енергії. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •§ 4. Харчування
- •Анатомія, фізіологія і гігієна шкіри дитини
- •§ 1. Будова шкіри
- •§ 2. Функції шкіри
- •§ 3. Теплорегуляція
- •§4. Гігієна шкіри дитини
- •§ 5. Загартовування дитячого організму
- •Розділ XI анатомія, фізіологія і гігієна органів виділення дитини
- •§ 1. Будова і функції нирок
- •§ 2. Сеча, її склад та виведення з організму
- •Розділ XII анатомія, фізіологія і гігієна залоз внутрішньоїсекреції
- •§ 1. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження
- •§ 2. Щитовидна залоза
- •§ 3. Паращитовидні, зобна і надниркові залози
- •§ 6. Підшлункова залоза
- •§ 7. Статеві залози і статевий розвиток
§ 10. Організм як ціле
Органи і системи органів. Частини організму, які характеризуються певною формою, будовою і виконуваною функцією, прийнято називати органами. Кожен орган побудований з кількох тканин, але одна з них є основною (наприклад, у залозах — залозистий епітелій, у м’язах — м’язова тканина, у кістках — кісткова і т. д.). Форма і будова органів тісно пов’язані з виконуваною функцією Так, у наземних ссавців органи руху— кінцівки пристосовані до пересування на суші, а у водяних ссавців (тюленів, моржів та ін.) —до плавання у воді; зуби хижаків своєю формою і будовою пристосовані до розривання м’ясної їжі, а зуби травоїдних ссавців — до відкушування і перетирання рослинної їжі і т. д.
Окремі органи в організмі у своїй діяльності залежать один від одного, тобто перебувають у тісному взаємозв’язку. Складні функції в організмі людини виконуються не одним, а кількома органами, які складають одну систему органів. Так, наприклад, порожнина рота з зубами і язиком, стравохід, шлунок, тонкі і товсті кишки, слинні і підшлункова залози, печінка об’єднуються в систему органів травлення; серце і численні судини, по яких рухається кров, становлять кровоносну систему і т. д. В організмі людини розрізняють такі основні системи органів: кісткову, м’язову, нервову, кровоносну, дихання, травлення, виділення, ендокринну.
Взаємозв’язок органів і систем. Організм людини побудований з безлічі живих клітин, з яких складаються тканини і органи. Проте організм — це не сума клітин і органів, а єдине ціле, всі елементи якого тісно пов’язані між собою. Діяльність кожного органу і організму в цілому залежить від діяльності органів дихання, травлення, кровообігу, виділення, які забезпечують нормальний хід процесів обміну речовин. При порушенні або випадінні функції одного якогось органу порушуються функції всіх інших органів і систем, а іноді й настає смерть всього організму.
Взаємний зв’язок між органами і системами органів здійснюється в організмі через нервову систему і гуморальне.
Основна роль у здійсненні взаємозв’язку між усіма органами, а також у постійній взаємодії організму з навколишнім середовищем належить нервовій системі. Остання з допомогою доцентрових і відцентрових нервових волокон зв’язує всі органи тіла в єдине ціле, викликаючи або змінюючи їх діяльність. Наприклад, при фізичній роботі одночасно із скороченням скелетних м’язів змінюється робота органів кровообігу і дихання.
Гуморальний (humor — рідина) взаємозв’язок між органами здійснюється через рідини, що циркулюють в організмі — кров і лімфу.
Кров і лімфа, омиваючи всі клітини тіла, приносять до них всі необхідні їм речовини і видаляють з тканин непотрібні і шкідливі продукти обміну. В різних органах в процесі їх життєдіяльності утворюються фізіологічно активні речовини. Надходячи в кров, вони розносяться по всьому тілу і впливають на діяльність інших органів. Наприклад, гормон надниркових залоз адреналін, надійшовши в кров, впливає на роботу серця, на кровоносні судини, значно змінюючи їх функціональний стан. Із підшлункової залози у кров надходить гормон інсулін, який діє на функцію печінки і т. д.
Гуморальна регуляція — найбільш давня. Вона забезпечує зв’язок різних органів і тканин між собою через кров. Проте гуморальні впливи не можуть викликати швидко змінювані диференційовані реакції. Нервова ж система може включити в роботу і перебудувати діяльність органів швидко і з великою точністю.
Гуморальні впливи тісно пов’язані з діяльністю нервової системи і з нею разом утворюють єдину нейрогуморальну систему регуляції функцій. У цій єдності провідна і спрямовуюча роль належить нервовій системі, яка регулює також і процеси утворення та виділення у кров різних біологічно активних речовин (гормонів), дія яких узгоджується із впливами нервової системи.