7.Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.

Починається соціологічне дослідження з розробки програми, що визначає логічну послідовність науково-аналітичної роботи творчого колективу. Зміст і структура програми за­лежать від головної мети дослідницької діяльності.

Програма соціологічного дослідження - це науковий документ, у якому логічно відображено схему переходу від теоретично-методологічного викладення проблеми до конк­ретного дослідження.

У процесі розробки програми вирішуються питання щодо визначення об'єкта, розробляються конкретні методики збору, обробки й аналізу отриманої емпіричної інформації.

Програма складається з двох частин:

1)Теоретико-методологічний розділ програми містить:

• формулювання проблеми, визначення об'єкта та предмета дослідження;

• визначення мети та завдань дослідження;

• уточнення й інтерпретацію основних понять;

• попередній систематичний аналіз об'єкта дослідження;

• розробку робочих гіпотез.

2)Організаційно-методичний розділ містить:

• стратегічний план дослідження;

• обґрунтування вибірки;

• визначення головних процедур збирання й аналізу вихідних даних.

Доповненням програми є робочий план, в якому впорядковуються етапи роботи, терміни проведення дослідження, визначаються необхідні матеріальні та людські ресурси тощо.

Програма дослідження має виконувати такі функції:

• методологічну - передбачає чітке окреслення наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження;

• методичну — розробка процедури дослідження, визначення методів збору й аналізу інформації;

• організаційну - організація роботи колективу соціологів, визначення та розподіл функцій, форм контролю за ходом дослідження.

Теоретико-методологічний розділ програми конкретного соціологічного дослідження.

Об'єкт соціологічного дослідження - це те, на що спрямований процес пізнання.

Предмет дослідження — це найбільш значущі з теоретичного чи практичного погляду риси, особливості об'єкта, що потребують безпосереднього вивчення.

Мета дослідження - це той кінцевий результат, який дослідник має отримати після закінчення роботи.

Завдання дослідження - питання, на які необхідно отримати відповідь для досягнення мети. Завдання дослідження безпосередньо пов'язані з характером аналізу. Якщо мова йде про теоретико-пізнавальні проблеми дослідження, то завдання та висновки дослідження будуть визначатися теоретичними положеннями й новими концепціями, отриманими в результаті аналізу.

Гіпотеза - це наукове припущення про можливі зв'язки, відносини, причини, що ведуть до тих або тих явищ. У процесі дослідження необхідно підтвердити чи заперечити гіпотези.

Закінчення процесу формулювання гіпотез дає можливість досліднику розробити інструментарій, тобто перейти від теоретичних конструкцій до емпіричних показників, які відображаються в питаннях анкети, інтерв'ю, спостереженнях та ін.

8. Соц. стр-ра особистості: поняття, елементи. Типологія особистостей в соц.-ї.

Особистість – служить для х-ки соціального в людині, головне в особистосні не фіз. природа, а її соц. якість.

Особистість взаємодіючи із с-вом виявляє свої х-ні риси:

- самосвідомість, ціннісні орієнтири, соц. відносини

через: потреби, смаки інтереси, переконання.

Соціолог. підхід до стр-ри особистості враховує передусім особливість механізму соц. поведінки.

Найважл. критерієм аналізу особ-ті є потреби – внутр. стимул її активності.

Америк. соц. Маслоу заснував ієрархічну теорію потреб(піраміда):

1) духовні (самовир. через творчість)

2) соц.(престиж, належність до колективу)

3) екзистенціальні(потреби буття): впевненість ,стабільність, безпека.

4) фізіолог.(їжа, одяк, секс, життя)

Тісно пов'язаний з потребами – інтерес – усвідомлена потреба.

Потреби, інтереси виступ об’єктив. стороною діяльн. поведінки особи. Разом вони є основою ціннісного ставлення особистості до навк. середовища.

Мотив – усвідомлена потреба у досягненні певних цілей. Мотиви: матер., дух., реліг., економ., соц., ідеологічні, домінуючі, периферичні(другорядні).

Соц. якість людини – сукупн. взаємопов’язаних елементів, які повязують соц. взаємодії особистості з інш. людьми у конкретних істор умовах.

Соц. якості проявл. через: статуси, ролі, норми, цінності, соц. активність, мету діяльн і т.д.

Узаг. відображення сукупності істотних соц. якостей фіксуються у понятті соц. тип особистості:

Ідеальний (втілює ідеал)

Нормативний (сукупн. якостей необхідні для розвитку даного сус-ва)

Реальний (переважаюч. тип особист. у сус-ві).