- •1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- •2.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •3. Поняття особистості
- •3. Структура і ф-ції соціології
- •4. Технологія підготовки програми дослідження
- •5. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- •6.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- •7.Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- •9.Становлення соціологічного знання (до XIX ст.).
- •10. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- •11. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- •12.О.Конт і проект нової науки - соціології.
- •13. Гіпотези
- •14. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- •15.Основні етапи розвитку соціології
- •16.Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- •17. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- •18.Натуралістичні школи в соціології
- •19. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- •20.Натуралістичні школи в соціології
- •21.Фокусоване інтерв’ю як метод соц дослідження.
- •22.Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- •23.Натуралістичні школи в соціології
- •24. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •25. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- •26.Натуралістичні школи в соціології
- •27. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •28. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- •29. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера
- •30. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження. Основні вимоги до анкети. Технологія підготовки анкети.
- •31. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- •32.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- •33. Типи питань в анкеті. Вимоги до формулювання питань та відповідей.
- •34. Соціальна трудова мобільність
- •35. Трудовий конфлікт
- •36. «Соціологізм» Дюркгейма
- •37. Стиль респондента!!!!!!!
- •38. Соціальна система і соціальна структура: визначення, типи, елементи.
- •39. Соціологічні ідеї Парето
- •40. Особливості опитування при досл.Гром.Думки.
- •41. Соціальні страти, класи, групи
- •42. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •43. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •44.Сутність соціальної стратифікації. Фактори і механізми стратифікаційних процесів у суспільстві.
- •45. Соціологічна система м.Веббера
- •46. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •59.Сутність соціальної стратифікації. Фактори і механізми стратифікаційних процесів у суспільстві.
- •47.Середній клас в соціальній структурі: визначення, ознаки. Проблеми виділення середнього класу в сучасній Україні.
- •48. Українська протосоціологічна думка
- •49. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •50.Соціальні групи: поняття, класифікація. Молодь як соціальна група.
- •51. Генетична соціологія м. Грушевського
- •52. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •53.Сім'я як соціальний інститут. Функції, структура сім'ї.
- •54. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •55. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •56.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •57. Соціологія політики в. Липинського
- •58. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- •59.Національно-етнічна структура суспільства.
- •60.Управління громадською думкою.Пропоганда
- •61.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •62.Соціально-демографічна структура суспільства.
- •63. Чиказька школа
- •64. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.
- •65.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- •66. Франкфуртська школа
- •67. Якість вибірки: Репрезентативність, надійність та валідність вибірки.
- •68.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •69. Загальна характеристика натуралістичного напряму в соціології хіх-початку хх століття.
- •70.Натуралістичні школи в соціології
- •71. Якість вибірки: Репрезентативність, надійність та валідність вибірки.
- •72. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- •73. Класичний період в історії соціології
- •74. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність. Перехід від обєкта до одиниць спостереження.
- •75.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- •76. Взаимосвязь с. С др науками
- •77. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- •2 Особливості багатощабвідбору
- •78.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •79.Наука як соціальний інститут
- •80. Принципи стратифікації та кластеризації. Багатоступенева вибірка.
- •81.Соціальна комунікація
- •82.Освіта як соціальний інститут.
- •83. Багатоступенева комбінаторна вибірка
- •84.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- •85.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •86. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
19. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
Соц ек сформ. у сер. 20 ст. в США.
Предмет: соц. механізми регулюв. економ. відносин, особливості поведінки соц. суб’єктів.
Об’єкт: економіка як соц. явища, її виникн., розвиток, та місце в житті сусп-ва.
Вивчає:
- суб’єктів (носіїв економ. відносин)
- іх взаємодію
- їх рольову поведінку
- форми та соц. механізми, що визнач функціонув. та розвиток ек-ки.
Якщо ек-ка розглядає людину, як елемент труд. ресурсів та умову вир-ва, то
Соціолог. ек-ки – як суб’єкт економ. і соц. процесів.
Ек. соц. формув. завдяки амер. соціологам Смелзерса, Парсонса.
Становлення економічної соціології як науки:
Економічна соціологія почала формуватися як сам ост. наукова дисципліна в серед.50-х років XX ст. завдяки старанням американських соціологів (Н. Смелзера, Т. Парсонса, К. Девіса та ін.). Деякі елементи були відомі у 18 ст., джерело думок: критика феодалізму, заклад. о-ви капіталізму.
Першим зайнявся досл. основ соц. порядку, соц. ролі ек-ки О. Конт, який
окреслив характерні особливості, сформулював закони функціонування і розвитку індустр. сус-ва.
1) кін. 18 - поч. 19 ст.
Англ. економісти А. Сміт, Д. Юм, Д. Рікардо, чиї погляди згодом були розвинуті у по-літекономічному вченні К. Маркса. Взяли за основу тезу про саморегульованість економ. системи.
А. Сміт сформулював теорію економ. лібералізму. (людина апріорі (незалежно від досвіду) переслідує власні інтереси, а суспільство об'єднує зусилля. Тому втручання політики в економ. діяльність неприпустиме, держава повинна захищати свободу підприємництва, не заважати конкуренції)
Теорія трудової вартості Д. Рікардо - існує закономірність залежності заробітної плати від ступеня нагромадження капіталу, умова гармонії інтересів праці і капіталу. Т. Мальтус - взаємозв’язок динаміки виробництва і народонаселення, у суспільстві завжди буде поділ на бідних і багатих. Життєвих благ завжди буде не вистачати певній частині населення.
2) сер. 19 ст.
К. Маркс - розглядав закономірності економічного розвитку крізь призму інтересів, діяльності та відносин класів, вважаючи стрижнем соціального механізму розвитку економіки класову боротьбу пролетаріату і буржуазії. К. Маркс дійшов висновку про всезагальний закон суспільного життя: економічна діяльність є головною для суспільства і людини, саме вона формує її суть і соціальну природу. Стрижнем соціального механізму розвитку капіталістичної економіки Маркс вважав класову боротьбу пролетаріату і буржуазії, в основі якої лежить протилежність класових інтересів щодо власності на засоби виробництва і відповідно - до політичної влади.
3) кін. 19 - сер. 20 ст.
Е. Дюркгейм - економічна система не тільки породжує соціальні конфлікти, а й творить інтеграцію (процес об'єднання окремих продуктів та компонентів у процесі роботи таким чином, якби вони були одним продуктом). Вбачав джерело класової боротьби - «ненормальний» розподіл праці між індивідами. Тому для суспільства конче необхідно встановити стійке зведення правил, які б регламентували відносини між класами і вводили рівність соціальних можливостей. М. Вебер - визначав капіталізм як ідеальний тип улаштування суспільства. Основними регулятивними механізмами економічного життя вважав політичні, етичні та релігійні інститути, що формують необхідні духовні якості, особливі риси людського характеру, виховуючи в людини сприйнятливість до новацій та оновлення традицій, ставлення до своєї справи як до духовного покликання.
4) з сер. 20 ст. - етап інституціалізації економічної соціології. Т. Парсонс, Н. Смелзервперше обґрунтували і визначили предмет дослідження економічної соціології. Р. Арон, У. Ростоу, Дж. Гелбрейт, Д. Белл (теорії індустріального та постіндустріального суспільства) - у сучаснійекономічній системі з’явилися істотні нові риси: зміна форми власності з приватної на акціонерну; функція власності відокремлюється від функції влади; зміна структури економіки - від товарного виробництва до виробництва послуг.
Функції:
1) теоретично-пізнавальна - реалізується через дослідження соціально-економічних закономірностей економічного життя, прирощення нових знань у цій сфері;
2) прогнозуюча - визначення найбільш ймовірних тенденцій та перспектив розвитку соціально-економічної діяльності, виходячи з пізнаних закономірностей їх розвитку;
3) управлінська - забезпечення системи управління економічною сферою адекватними і достовірними даними щодо стану вирішення соціально-економічних проблем та відомостей щодо ефективності процесу управління;
4) ідеологічна - формування соціально-економічного світогляду у всіх учасників економічного життя, орієнтації на сучасний соціологічний погляд щодо ролі людини в соціально-економічних відносинах;
5) соціальна - інформаційне забезпечення процесу економічної соціалізації індивіда в суспільно-економічні відносини, допомога у формуванні і розвитку соціально-економічної структури,суспільства, здійснення моніторингу соціально-економічної напруги в суспільстві.
Нове тлумачення економіки почало формуватися у 80-ті роки внаслідок впровадження нових понять «спосіб мислення» і «спосіб діяльності». Відповідно сформувалося усвідомлення важливості не тільки оволодіння і втілення у виробництво, а й з'ясування найраціональніших засобів цієї роботи. Тогочасна економічна соціологія здебільшого вдавалася до порівняльного аналізу економ. систем різних країн і регіонів, застосовувала при вивченні економічних процесів макросоціологічний аналіз.
Сучасна західна соціологія економіки аналізує різні соціально-економічні моделі, соціальні механізми економічного розвитку тощо.