35. Трудовий конфлікт

Трудовий конфлікт — це конфлікт у сфері трудових відносин із приводу засобів працезабезпечення, рівня заробітної плати, використання професійного й інтелектуального потенціалу, різних елементів та чинників трудового процесу (організації, змісту, умов праці й т.ін.), рівня цін на різні блага, реального доступу до цих благ й інших ресурсів, викликаний протилежністю інтересів.

Напрямки роботи попередження труд. конфліктів:

• у завчасному вирішенні конфліктної ситуації (превентивне вирішення конфліктів);

• у підготовці людей та колективу загалом до адекватного (правильного, цивілізованого, грамотного) поводження у конфліктній ситуації.

Методами запобігання конфлікту є:

• регулярне ділове спілкування із співробітниками, особливо з тими, які викликають побоювання, диференційований підхід до людей;

• принципові, засновані на діловій аргументації та відсутності емоцій індивідуальні бесіди;

• схиляння потенційних учасників конфлікту до взаємних поступок.

36. «Соціологізм» Дюркгейма

Головна особливість концепції Дюркгейма: соціальне треба пояснювати соціальним. Він сформулював свій основний постулат: “Соціальні факти треба розглядати як речі, вони існують поза людиною та здійснюють на неї примусовий вплив.” І лише завдяки цим соціальним фактвм можна пояснити вчинки людини.

Структура суспільства – сукупність соціальних фактів у їх взаємодії та взаємозв*язку.

Саме Дюркгейм вводить поняття “соціологізм”:

1)Метод обгрунтування самої науки з предметом і поняттями науки;

2)Особливий підхід до соціальної реальності, розуміння та пояснення цієї реальності.

Соціологія у Дюркгейма – не лише специфічна наука, а ще й Наука Наук.

Концепція розподілу праці – та сила, що об*єднує людей у суспільстві. Завдяки розподілу праці реалізується принцип солідарності. В залежності від якості та рівня тої солідарності він виводить концепцію розвитку суспільства від механічної до органічної солідарності. Та солідарність, що об*єднує людей в суспільстві – органічна, грунтована на спеціалізації та розподілі праці. Механічна солідарність поглинає індивіда.

Проблема нормального та патологічного.

Поняття аномії: аномія – принцип недійовості у суспільстві старих норм та цінностей, коли нові норми ще не з*явилися або працюють не повністю.

Також вивчав самогубства. Типи:

1)егоїстичний (людина ізольована від суспільства, яке не цікавиться індивідом);

2)альтруїстичний (коли групові цінності та норми цілком поглинають індивіда);

3)аномічний – коли відбувається криза в суспільстві;

4)фаналістичний – коли відбувається підсилення контролю групи над індивідом

37. Стиль респондента!!!!!!!

Поняття «стиль респондента». Манера поведінки людей під час опитування, схильності і переваги, точність і акуратність, тональність і рівень категоричності висловлювань, інші прояви індивідуальної тактики роботи з анкетою досить різноманітні. Можна одержати зовсім однакові відповіді, продиктовані щодо одного в разі недбалості. З іншого боку,на однаково осмислені питання можуть бути різні відповіді. Однією з причин розбіжності відповідей є стиль респондента --- індивідуально-психологічні особливості людини, що виявляються в його відповідях на анкетні питання і що не мають безпосереднього відношення до їх змісту.

У соціолога немає можливості врахувати все індивідуальні розбіжності й диференційовано звертатися до кожного респондента: при цьому потрібно було принаймні розробити кожному індивідуальну версію анкети. Але ж соціолога цікавлять не індивідуальні розбіжності в думках і взаєминах, а найбільш загальні тенденції у відповідях, що характеризують певні соціальні групи. У той водночас в анкеті є певні можливості відмінностей у стилі респондента.

Відмова від участі в опитуванні. При кожному опитуванні знайдуться люди які відмовляться відповідати на питання. Вони завдають серйозних збитків репрезентативності відповідей, ускладнюють процедуру опитування. Явно виражена відмова відповідати приводить до того, що між потенційним респондентом і соціологом відношення спілкування не виникають. Знижувати число тих, що відмовляються допомагає ретельна організація всього опиту, і перш за все формулювання мети, оформлення анкети, час і місце опиту, про що йшла мова, зокрема, у зв'язку з обговоренням сприйняття анкетера.

Тенденція до виразу згоди. У масових опитах нерідко наголошується тенденція опитуваних погоджуватися з пропонованими відповідями незалежно від їх змісту і форми або з орієнтацією переважно на форму. Це так називається «так» - тенденція. Вона притаманна всім людей, але у різних того, щоб подолати або врахувати цю тенденцію, в анкеті зазвичай рекомендується застосовувати розгорнені формулювання типу: « Ви більше дотримуєтеся варіанту «А» або більше дотримуєтеся варіанту «Б»?».

Випадковість у відповідях. Неуважність і недбалість респондентів можуть бути викликані як зовнішніми (предмет, засіб, обстановка опитування), так і внутрішніми умовами. Так , коли з анкети в анкету перекочовують таблиці, які дуже багато респондентів залишає незаповненими, отже, є підстави казати у тому, що недбалість стосовно них викликана монотонністю анкети. Якщо ж у відповідях респондентів залишаються незаповненими багато, різні по тематиці і малої форми, і навіть ступеня труднощі питання, то йдеться про особливості самого опитуваного. Участь деяких людей в опитуванні супроводжується настроєм пожартувати, потішитися чи швидко позбутися анкети.

Неявне відхилення від відповідей. Ще однією проявом стилю респондента є неявне відхилення від відповідей, нерішучість, прагнення не висловлювати свою думку. Респонденти хіба що «ховаються» за невизначеними відповідями на кшталт «важко», «важко відповісти».

Ступінь категоричності суджень. Якщо одні респонденти виявляють нерішучість, то інші, навпаки, бувають схильні постійно віддавати перевагу найбільш категоричні висловлювання, вибирати крайні позиції рангових шкал, найбільш полярні оцінки. Відображає міру категоричності суджень темперамент, риси національної вдачі, рівень освіти.

Неправда. Нерідко частина респондентів повідомляє у анкеті явно неправдиві відомості. Найчастіше це викликається цілком природним для нормального людини прагненням показати себе з кращого боку. З іншого боку, анонімність зазвичай знижує, хоча й не виключає цього прагнення.Неправда виникає також під впливом ефекту послужливого респондента: частина опитуваних, вважають себе інтелектуально розвиненими, вважають, що знають, як «треба» відпвідати. Захистити відповіді подібного прояви стилю респондента дозволяють головним чином коректні постановки питань і повідомлення про цілі дослідження.