3. Поняття особистості

Людина- родове поняття, вказує на відмінність людей від тварин, набір якостей, що відображає homosapiens.

Індивід – окрема людина, одиничний представник людського роду.

Поняття "особистість" служить для характеристики соціального в людині.

Соціологію цікавить людина як соціальна істота.

Особистість - це людина у якості соціального індивіда, індивіда як члена суспільства.

Індивідуальність-особливі специфічні явища природні, фізіологічні, психолог., спадковані і набуті, які відрізняють одну людини від іншої.

Особа – пон.,що розкриває предметні ознаки індивідуальності щодо груп, колект.,організацій,тощо.

! Порівнявши поняття, можна дійти до висновку,що кожен індивід є людиною, і тільки під впливом сусп.-ва він стає особистістю.

Соціальна якість людини- сукупність взаємопов’язаних елементів, які пов‘язують соц..взаємодії особистості з інш. людьми у конкретних історичних умовах.

Соц.якості проявляються через:

• мету діяльності;

• соц.. статус і ролі;

• норми і цінності;

• сукупність знань;

• соц. активністі;

• ступеня самостійності.

Соціальний статус особистості - це її місце в системі суспіль­них відношень, це сукупність соціальних функцій особистості, оцінка і самооцінка, тобто розуміння своєї соціальної значущості. У людини може бути декілька статусів, так як вона включена в безліч груп і організацій, тобто вона володіє статусним набором. Головний статус - найбільш характерний для даного індивіда статус, за яким його виділяють (наприклад, директор банку, домогосподарка, робітник). Голов­ний статус визначає стиль життя, коло знайомих, манеру поведінки.)

Соціальна роль - це модель поведінки, очікувана від того, хто має зазначений соціальний статус. Роль - це дія в межах сукупності прав, привілеїв і обов'язків, які визначено статусом.

Узаг. відображення сукупності істотних соц. якостей фіксуються у понятті соц. тип особистості:

Ідеальний (втілює ідеал)

Нормативний (сукупн. якостей необхідні для розвитку даного сус-ва)

Реальний (переважаюч. тип особист. у сус-ві).

3. Структура і ф-ції соціології

Соціологія – наука комплексна, у ній виділяють 2 напрямки:

1)прикладна (вивчає конкретні соц події і факти за допомогою опитування, спостереження, експерименту…..

2)теоретична (виробляє соц теорії про становлення і діяльність соц спільнот, механізми їх життєдіяльності і функціонування.

В межах теоретичної соц виділяють:

*Загальні соц теорії - багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз*яснення та інтерпретації загальгних аспектів соціального розвитку суспільства.

*Спец соц теорії – досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соц спільнот (соц особистості, сімї, молоді, міста, села..)

*Галузеві соц теорії вивчають механізми життєдіяльності та функціонування соц спільнот у певних сферах суп життя (соц культурі, освіти, політики, гром думки)

Функції соціології.

1)Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві (отримання об*єктивного знання про основні соц проблеми розвитку суп). Призначена прикладна соціологія для забезпечення надійної соціальної інформації про різні соціальні процеси.

2)Практично-перетворювальна функція: забезпечує розробку прогнозів, рекомендацій у вирішенні тих чи інших соціальних проблем, аж до рівня трудового колективу. 3)Інформаційна функція методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства. 4)Критична функція - формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини

5)Описова функція - Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг

6)Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.

7)Перетворювальна – висновки, рекомендації соціологів служать для вироблення певних соціальних рішень.

8)Світоглядна функція формує погляди людей на соціальні процеси, дає теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності