- •1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- •2.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •3. Поняття особистості
- •3. Структура і ф-ції соціології
- •4. Технологія підготовки програми дослідження
- •5. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- •6.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- •7.Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- •9.Становлення соціологічного знання (до XIX ст.).
- •10. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- •11. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- •12.О.Конт і проект нової науки - соціології.
- •13. Гіпотези
- •14. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- •15.Основні етапи розвитку соціології
- •16.Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- •17. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- •18.Натуралістичні школи в соціології
- •19. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- •20.Натуралістичні школи в соціології
- •21.Фокусоване інтерв’ю як метод соц дослідження.
- •22.Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- •23.Натуралістичні школи в соціології
- •24. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •25. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- •26.Натуралістичні школи в соціології
- •27. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •28. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- •29. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера
- •30. Анкета як основний інструмент соціологічного дослідження. Основні вимоги до анкети. Технологія підготовки анкети.
- •31. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- •32.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- •33. Типи питань в анкеті. Вимоги до формулювання питань та відповідей.
- •34. Соціальна трудова мобільність
- •35. Трудовий конфлікт
- •36. «Соціологізм» Дюркгейма
- •37. Стиль респондента!!!!!!!
- •38. Соціальна система і соціальна структура: визначення, типи, елементи.
- •39. Соціологічні ідеї Парето
- •40. Особливості опитування при досл.Гром.Думки.
- •41. Соціальні страти, класи, групи
- •42. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •43. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •44.Сутність соціальної стратифікації. Фактори і механізми стратифікаційних процесів у суспільстві.
- •45. Соціологічна система м.Веббера
- •46. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •59.Сутність соціальної стратифікації. Фактори і механізми стратифікаційних процесів у суспільстві.
- •47.Середній клас в соціальній структурі: визначення, ознаки. Проблеми виділення середнього класу в сучасній Україні.
- •48. Українська протосоціологічна думка
- •49. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- •50.Соціальні групи: поняття, класифікація. Молодь як соціальна група.
- •51. Генетична соціологія м. Грушевського
- •52. Спостереження як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •53.Сім'я як соціальний інститут. Функції, структура сім'ї.
- •54. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •55. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- •56.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •57. Соціологія політики в. Липинського
- •58. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- •59.Національно-етнічна структура суспільства.
- •60.Управління громадською думкою.Пропоганда
- •61.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- •62.Соціально-демографічна структура суспільства.
- •63. Чиказька школа
- •64. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.
- •65.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- •66. Франкфуртська школа
- •67. Якість вибірки: Репрезентативність, надійність та валідність вибірки.
- •68.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •69. Загальна характеристика натуралістичного напряму в соціології хіх-початку хх століття.
- •70.Натуралістичні школи в соціології
- •71. Якість вибірки: Репрезентативність, надійність та валідність вибірки.
- •72. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- •73. Класичний період в історії соціології
- •74. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність. Перехід від обєкта до одиниць спостереження.
- •75.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- •76. Взаимосвязь с. С др науками
- •77. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- •2 Особливості багатощабвідбору
- •78.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •79.Наука як соціальний інститут
- •80. Принципи стратифікації та кластеризації. Багатоступенева вибірка.
- •81.Соціальна комунікація
- •82.Освіта як соціальний інститут.
- •83. Багатоступенева комбінаторна вибірка
- •84.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- •85.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •86. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
4. Технологія підготовки програми дослідження
Програма соціологічного дослідження — це документ, що розкриває досліджувану (проблемну) ситуацію і процедуру її вивчення, в якому всебічно обґрунтовуються методологічні підходи й методичні заходи соціологічного дослідження. Програма містить відповідно дві частини — методологічну й методичну. Першу присвячено предмету дослідж., другу — його методам.
Розробка методологічної частини програми передбачає вибір теми й обґрунтування проблеми, формулювання мети і завдань дослідження, теоретичний аналіз проблеми, висування гіпотез дослідження. Під час розробки методичної частини визначається тип вибірки, техніка збору даних, спосіб обробки матеріалу, складається робочий план дослідження.
Безпосереднім приводом для проведення соціологічного дослідження є наявність проблеми, реальної проблемної ситуації.
Проблема (від грец. πρóβλημα — задача, утруднення) — все те, що потребує вивчення і розв’язання. У найпростішому розумінні — це питання, на яке треба відповісти, але знань для відповіді бракує. Для цього і проводяться дослідження. Проблема дослідження завжди передбачає свого носія — певну спільноту чи групу, їх діяльність.
Розробка методичної частини програми соціологічного дослідження передбачає вирішення питань методики і техніки дослідження, вибір найбільш прийнятних методів збирання, обробки й аналізу первинної інформації. У розв’язанні цих питань вихідним є визначення генеральної та вибіркової сукупностей. Генеральна — це вся сукупність явищ, об’єктів (одиниць досліджуваного об’єкта), стосовно яких досліджується проблема.
5. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
Соціалізація – 1.головний соц..процес через який здійснюється взаємодія між особистістю та сусп.-вом.
2. процес інтеграції індивіда в сусп-во у різноманітні типи соц..спільнот шляхом засвоєння ним елементів кул-ри, соц..норми і цінностей, на основі яких формулюються соц..значущі риси особистості.
Завдяки соціалізації людина залучена до сусп.-ва. засвоюючи звички, традиції, норми, спільноти, способи мислення властиві даній кул-рі, взірці поведінки, форми раціональності та чуттєвості.
Фактори соціалізм.:
сім’я; навколишнє середовище; сусіди; колеги; вихователі; вчителі; ЗМІ
Соціаліз.здійснюється протягом всього життя:
Первинна ( соціалізм.дитини- адаптація)
Вторинна ( соціалізм.дорослої людини- інтеріоризація – формування внутрішньої структури людс.психіки, переведення елементів зовнішнього світу у внутр. «Я» особистості. Результат – індивід.особистість.
Етапи соціалізації:
дитини
підлітка
дорослих
Десоціалізація- втрата засвоєних норм, цінностей.
Ресоціалізація- переосмислення, докорінна зміна соц..середовища,(у перехідних сусп-вах) що зумовлює пристосування до нових соц..норм.
6.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
Соціологія – самостійна наука, яка займає особливе місце в системі сусп наук, зв'язок з якими є досить тісним.
Соц виходить із соц філософії, але вона розглядає с-во не як загальне поняття, а як реальне. Філософія вивчає с-во спекулятивно (роздумувати), а соціологія – шляхом аналізу емпіричних фактів і наукових узагальнень.
Історія намагається реконструювати минулу діяльність людей, соціологія – фіксує нове у с-ві на рівні соц-типового.
Політологія вивчає політ процеси, відносини, тобто все, що стосується політ сфери с-ва. Соціологія ж, досліджуючи людей, має справу з громадянським с-вом, що функціонує поряд з державою.
Психологія. Соціологія зосереджується на вивченні не індивідуальних, а типових проявів соц поведінки. Психолог – індивідуальне Я, соц – міжособистісна взаємодія МИ.
Економічними науками, які вивчають підприємство, розподіл, обмін і споживання виготовленої в суспільстві продукції. Але в соціології своя зацікавленість у цій сфері - вона бере участь у аналізі поведінки працівника в рішенні економічних, організаційних, управлінських і т.п. завдань. Соціологія допомагає оцінити мотиви трудової діяльності, фактори підвищення продуктивності праці, поліпшити взаємини людей у трудовому колективі, вирішити багато конкретних проблем на виробництві.
Правові науки. Дані соціологічних досліджень додають значну допомогу під час вивчення владних відносин, норм права, процесів формування правової культури, ефективності функціонування політичної системи, шляхів реалізації прав та свобод усіх громадян суспільства.
У процесі взаємодії з біологією знайшов своє відбиття системний підхід, отримала розвиток соціальна екологія і соціальна медицина. Дуже тісне співробітництво соціології з математикою. Сьогодні соціологія неможлива без спеціальних математичних методів, які забезпечують достовірність емпіричного дослідження.