1. Предмет і метод курсу.

Історія ЕК та ЕК думки вивчає:

1)госп діяльніст людства в історії розвитку та її наукове відображення в економ поглядах і вченнях

2)осн явища і процеси мат виробництва

3)діяльність економ організацій і установ

4)економ політику провідних держав світу і Укр

Предметом

у широкому значенні є: економічний рух сусп, особливості та закономірності його змін, а також зв'язок з усіма сторонами суп життя

у вузькому – госп діяльність народів різних країн, розвиток їх виробничих сил, змін способів виробництв та госп побуту від первісності до наших днів.

Економічна історія – не тільки основа історії людства, а й найвища частина економіки, до складу якої входять:

-політична економія -Історія розвитку економічної думки - Економічна історія

Структуру курсу можна розділити на 3 част.:

1. Економічні навчання епохи до ринкової економіки ( економічна думка Стародавнього Світу, Середньовіччя, теорія меркантилізму)

2. Економічні навчання епохи нерегульованої ринкової економіки. (напрямки і школи, що існували до початку 20 стор.)

3. Економічні навчання епохи регульованої ринкової економіки. ( початок 20-30 р.р нашого сторіччя і до наших днів).

Методами досл-ня екон науки є:

•експериментальний метод - вивчення поведінки екон системи в цілому і її складових частин шляхом постановки експериментів; потрібно відзначити складність використання цього методу із-за частої неможливості постановки експериментів в економіці;

•гіпотетико-дедуктивный метод - заснований на висуненні і перевірці різних гіпотез у поєднанні з аналізом окремих екон процесів і явищ в мікро- і макроекономіці;

•статистико-часовий аналіз - вивчення сукупності масових екон явищ і об'єктів, однорідних в деякому істотному положенні, в тимчасовому періоді;

•історико-модельний підхід - представлення екон процесів у вигляді моделей, які функціонально повторюють процес, що вивчається, в історичному контексті;

•математичний метод - опис екон явищ, що вивчаються, за допомогою математичних знаків і символів;

•метод абстрагування - виключення явищ, що носять випадковий характер, при досл-ні процесів економіки.

Функції: прагматична, пропедевтична,підготовча,світоглядна,оцінюючна,методологічна

Періодизація економ історії:

Ліст в осн періодизації поклав домінуючий госп діяльності і поділив історію економ розвитку на 5 стадій:1)дикості;2)пастушача;3)землеробська;4)землеробсько-мануфактурна;5)землеробсько-мануфактурна-комерційна

Гільдербрант і Брюхер в осн періодизації поклали протяжність шляху,який долає товар: 1)натуральне,домогосп(шлях не більше 1 милі); 2)грощове,міське госп(шлях від кількох до кількох десятків миль); 3)кредитне,народне госп(шлях в сотні і тисячі миль)

Періодизація Маркса-Сталіна – формаційний підхід до періодизації історії.виділяли 5 формацій: 1)первіснообщинний; 2)рабовласницький; 3)феодальний; 4)капіталістичний; 5)комуністичний

Загальною є історико-хронологічна періодизація: 1)давня історія; 2)середні віки; 3)новий час; 4)новітній час

2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Первісна доба тривала більш як 2 млн. років від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV-III тис. до н. е.). В залежності від матеріалу, з якого переважно виготовлялися знаряддя праці, матеріальна культура  первісної доби поділяється ученими умовно на такі періоди: Кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий, і ранній залізний віки.

Палеоліт (давній кам'яний вік), Для  нього були характерними примітивні знаряддя праці, які зумовили і примітивні форми господарювання: збиральництво, мисливство, рибальство, які свідчили про привласнюючий характер господарства. Переломним моментом в розвитку господарської діяльності людей в цей період стало оволодіння вогнем з допомогою тертя. Добування  вогню остаточно вирвало людину із світу тварин. З'явилися постійні житла. Суспільною організацією була дородова община - первісне стадо, шлюбні зв'язки носили парно-груповий характер.

Мезоліт (середній кам'яний вік), Вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей: гостронаконечники, скребло для розбирання туш тварин, обробці дерева. Були винайдені лук і стріли, з'явився найдавніший транспорт - водний (плоти, човни). На зміну первісній общині приходить родова, або рід. Колективи складалися з двох-чотирьох сімей. Основним видом господарської діяльності стало полювання на дикого звіра. Під час перехідного періоду від мезоліту до неоліту (протонеоліт 40-8 тис. років до н.е.) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. Виникає землеробство, перші постійні поселення людей.

Неоліт (новий кам'яний вік). Для цього періоду притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається “неолітична революція” - перехід до свідомого виробництва продуктів харчування. Основні заняття людей - землеробство, тваринництво, гончарство. Спочатку розпушували землю ручними кістяними мотигами, згодом перешли  до дерев'яного рала. Як тяглову силу використовували волів, коней. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо. Жали дерев'яними або роговими серпами, зерно мололи на ручних зернотерках (жорнах), або товкли в ступах. Згодом з'являється наземний транспорт - віз, сани. Формується система обміну.

Енеоліт - мідний вік - перехідний період від неоліту до бронзового віку

Бронзовий вік Визначальними рисами мідно-бронзового віку були існування  відтворюючого  господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло. Обмін набирає постійного характеру, стає регіональним ·

Ранній залізний вік (І тис. до н.е. - 1V ст. н.е.) Цей період характеризувався співіснуванням бронзових і залізних знарядь праці. Відбувається перехід від мотиги до сохи та плуга, з’являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Дуже швидко розвиваються ремесла - ковальство, гончарство. Зростає продуктивність сільського господарства, розвивається птахівництво. Все це сприяло розвитку торгівлі.

Отже економічний лад первісної епохи характеризувався наявністю суспільної власності на засоби виробництва, та предмети попиту, відсутністю приватної власності, експлуатації, майнової нерівномірності класів, і держава. Головно причина такого характеру економічного ладу полягала в край низькому рівнів розвитку виробничих сил