8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.

Осьовий час – філософсько-історична теорія запропонована Ясперсом як засіб осмислення єдності історій. Осьовий час період з 800 по 200 рр. до н.е В цей період в різних регіонах земної кулі незалежно один від одного виникають дух рухи. Початком осьового часу є виникнення політичної організації сусп. Політ організація сусп - система законі виконання, яких забезпечужться насиллям. Першою формою політ організації сусп вважають деспотію і азіатський спосіб управління виробництвом, В осьовий час виникає інша організація, а саме політико-адміністративна територіальна структура. Вона стала осн Зх цивілізації

Осн характеристика Азіатського способу управління:

1)Був поширений в цивілізація Сх., які зародились в долинах річок

2)Цей спосіб забезпечував цілеспрямовану організацію життєдіяльності сусп

3)Існувала чітка піраміда влади цар – вищі верстви знаті, багато чисельний апарат чиновників, воїни і все інше сусп

4)сільська община була осн виробничим осередком

5)ефективне с/г звільняло частину населення від праці на землі і врезультаті виникає значна кількість ремісників

6)Сфера техн. Виробництва виникає на Сх. значно раніше ніж на Зх і відрізнялась більшою своєрідністю

Осн характеристика Зх цивілізації:

1)Вільна від держави, приватна власність на землю

2)Панування товарного виробництва орієнтованого на ринок

3)експлуатація приватних рабів при відсутності сильної централізованої влади

4) самоуправління общини

5)функціонування міст-держав

9. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”

В період правлання Чандрагупти(приблизно з 324 р. до.н.е) залізо витісняє інші матеріали, високого рівня досягає с/г, переважно землеробство, скотарство мало підсобне значення, розвивалось садівництво та городництво. Індія стала поставщиком ремісничої продукції(бавовняної). Слабо розвинений внутрішні товарообмін. Розвивався наземний та водний транспорт.Обмін та торгівля строго регламентувались державою. Зберігалась царська монополія на торгівлю(сіль, продукти гірського видобутку,спиртні напої)

Історію економіки Індії в осьовий час слід розпочати від вста­новлення буддизму — першої на землі монорелігії, що безумовно позитивно вплинуло на її господарський розвиток.

«Артхашастрі» (між IV та III ст. до н.е.) присвячено користі, матеріальній вигоді — артхі. Це трактат про мистецтво політики та управління державою. «Артхашастра» — це зведення правил, адресованих царям та правителям, якими вони мають керуватися у своїй державницькій діяльності. У трактаті подано ґрунтовні відомості про економіку, адміністрацію, соціальні та юридичні інститути, зовнішню та внутрішню політику індійської держави.

Головною метою економічної політики держави є поповнення скарбниці. Основними джерелами доходів були прибутки від державних (царевих) підприємств, а також різноманітні податки, мито та штрафи, що стягувалися з населення. Податки розглядаються як утримання, належне цареві у винагороду за те, що він охороняє країну від зовнішньої небезпеки та внутрішніх заколотів.

«Артхашастра» торкається також питань торгівлі як одного зі способів збагачення державної скарбниці. Важливою складовою регламентації торгівлі був нагляд за цінами та отримуваним прибутком. Також се­ред функцій держави згадується: колонізація нових земель та створення нових поселень, переселення надлишкового населення, будівництво колодязів та іригаційних споруд, усіляке заохочення рільництва, скотарства та садівництва. Обґрунтовувалася ідея державного землеволодіння. У трактаті велику увагу приділено організації нагляду за тор­гівлею, розвиткові міжнародної торгівлі, заохоченню купців, які імпортують іноземні товари та експортують царські. У трактаті також дістало розвиток й учення про касти, за яким усе населення ділилося на чотири касти аріїв — брахмани, кшатрії, вайшьї та шудри. За ними закріплювалася станова нерівність, визначалися обов'язки. Велика частина трактату належить аналізу різних форм рабо­володіння, визначається неможливість рабства для аріїв.