Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_na_50_balov_33_33_33_33_33_Prosto_su.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
824.83 Кб
Скачать

47. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.

Теорія і практика інституціоналізму в Україні були пов’язані з кооперативним рухом у якому в умовах імперських режимів українство знаходило можливості для самореатзщії. Через те у цій ділянці інституціоналізм має визначні постаті та теоретико-організаційні надбання.

Яскравою постаттю в українському кооперативному русі був М. Левитсьський , який вважав, що "кооперація є найліпше і най­краще виявлення людського генія в межах соціально-економі­чного будівництва". Він закликав дрібних селянських влас­ників до добровільної гуртової господарки, яка б не допуска­ла навіть тіні примусу. Він склав низку проектів про організацію землеробських і ремісничих артілей, споживчих, кре­дитних і кооперативних об'єднань, створення артільних лавок і кас різних типів, тимчасових складів товарів, виставок сіль­ськогосподарських знарядь, товариств сприяння артілям і т.п.

Помітне місце серед інституціоналістів-кооператорів посі­дає Б.Мартос. Він розробив свою класифікацію кооперативів, до­кладно описав кожну кооперативну форму, спираючись на український і зарубіжний матеріал. В Україні, на його думку, найпоширенішими видами кооперації буди кредитові, споживчі й сільськогосподарські товариства та їхні союзи. Вчений роз­глянув також статут "кооперативів, права і обов'язки членів, інші статутно-організаційні питання кооперативного руху. З'ясування цих проблем не втратило свого практичного зна­чення досі.

Як видно, кооперативна теорія і практика цінувала на­самперед фундаментальні моральні засади людини, госпо­дарські, національні й культурні традиції. Це були ті ознаки, які відрізняли кооперацію від господарських систем капіталізму і державницького соціалізму. "Теорія кооперації" Б.Мартоса - помітне явище в науці про кооперацію.

48. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.

Дослідження українських учених свідчать про переважне ви­користання ними теоретичних надбань німецької історичної школи. Ідея державного регулювання економічних процесів, яка мала на меті послаблення соціальної напруженості в суспільстві, підтримку національної промисловості також плідно використо­вувалася в працях українських учених. Значно меншою мірою позначився на їхніх розробках вплив марксистської економічної теорії, за винятком хіба що М. І. Зібера. Проте це не означало, що вітчизняні економісти не були знайомі з марксистською економіч­ною теорією.

За всієї різноплановості та багатогранності наукових дослі­джень представників української економічної думки з питань становлення підприємницьких відносин, за різноманітності ідейних і наукових уподобань українських дослідників спільним для них був системний підхід до аналізу та висвітлення означе­них проблем. Згаданий підхід характеризувався комплексною оцінкою ринкового господарства, намаганням провести мікро-та макроаналіз ринкових зв'язків, простежити їх динаміку, вплив на всі сторони життя суспільства, залучити до економіч­ного аналізу неекономічні чинники (правові, морально-етичні, історичні психологічні, тощо). Тобто в кінці XIX ст. у вітчизня­ній економічній теорії поступово формувалася інституційна на­укова традиція, котра була перервана на національному терені періодом розвитку командно-адміністративної системи, а на За­ході вилилася в потужний напрям економічної думки —• інсти­туціоналізм.

Щодо визначень поняття «ринкова», або «капіталістична економіка», то серед представників української економічної дум­ки того часу єдності не було. Дещо пізніше, у 1912 р. визначно­му австрійському економістові Й. Шумпетеру вдалося дати концентроване визначення ринкового господарства як такого, «де панує приватна власність, поділ праці і вільна конкуренція»

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]