20.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

Розвиток товарних відносин вимагав розвитку від дрібного до великого виробництва. Ремісничі цехи не могли забезпечити масовості випуску товарів, а велике виробництво вимагало великих капіталів. Процес створення великих капіталів отримав назву первісне нагромадження капіталів.

Джерела великого капіталу:

1)Міжнародна торгівля

2)Внутрішня торгівля, накопичення купців та лихварів

3)Контрабандна торгівля з колоніями

4)Пірацтво

5)Розарування селянства, та виокремлення капіталістичних фермерів

6)Цехові майстри почали використовувати працю найманих робітників виробляючи продукцію на ринок

Період первісного накопичення капіталу потребував особисто незалежних працівників Цей процес відбувся:

1)конкуренції не витримували дрібні виробники

2)формування лав найманих робітників за допомогою держ політики

У ході первісного нагромадження капіталу активно впроваджувалась політика протекціонізму – в економіці це покровительство власному експортному виробництву та захист від іноземної конкуренції. Концентрації капіталів сприяв також розвиток кредитної системи. Завдяки буржуазним революціям ліквідували залишки феод відновин, адже буржуазні революції усунули від влади абс монархії та утвердили політ панування буржуазії. Парлельно розвивається позичковий капітал,який прийшов на зміну середньовічному лихварству.Розвиток торгівлі привів до змін у виробництва, з`явились мануфактури. У с\г відбувався перехід до грошової ренти, до використання найманої праці, оренди. Відбувається формування нац.. держав замість торговельної політики окремих міст.

21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях

(конспект) В період Середньовіч. утв. абсолютні монархії. З прогресом стали розвиватися товарно-грошові відносини, утворилася фіксальна система ­обкладання податками. У цей час набирає значних повноважень церква, вона стає великим землевласником та одним з найбільших кредиторів.

Партачі почали виготовляти кращу продукцію та стали конкурентами цехам.

Феодали замінили продовольчу ренту на грошову.

Наприк. 15 ст. спостерігалося в надрах феодально-економічної системи розвиток ринкових зв’язків та відносин.

Європу спіткали неврожаї, голод, епідемії ( насел. Європи скоротилось з 73 млн. до 43 млн. чол. на 40%).

Стрімкий розвиток науки та техніки відіграв значиму роль в утвердженні ринкових відносин:

1. Вдосконалювались водяні млини

2. Зрушення в текстильній галузі

3. Технічний прогрес у гірничому та металург. в-ві(підйомники, вентилятори, доменне виробництво).

4. Розвиток хімічного виробництва(виготовлення кислоти, луги, мило, силітру, масляні фарби, )

5. Почали виготовляти папір, а як наслідок – розвинулось книгодрукування.

6. Винайдено лінзи, годинники, телескоп, мікроскоп, барометр, термометр.

7. Аграрні зрушення(травосіяння, застосування добрив, багаторазова оранка)

Внаслідок цих досягнень відбулись перехід від дрібного(уже не вигідного) до великого виробництва(мануфактури).

Саме еволюція ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробниц­твом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рів­ню розвитку продуктивних сил формою організації вироб­ництва

Із сере­довища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів форму­ється прошарок мануфактурників — власників великих майсте­рень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва.

Мануфактура (рука, виробляти) – стадія розвитку капіталіст. вир-ва та тип капіталіст. підприємства, що характеризується розподілом праці на основі ручної ремісничої техніки.

Мануфактури поділяють на:

1. Розсіяна (ґрунтується на на сільських промислах та дрібному ремеслі ремісників - надомників)

2. Централізована (характериз. територіальною єдністю виробництва, коли технічний процес вимагава спільної праці(текстильна, металургійна промисловості, цукроваріння))

3. Змішана (поєднує риси розс. та централізованої мануфактур, початкова обробка здійснювалась надомниками, а основна робота – у мануфактурних майстернях(суднобудув, книгодрукування))

Перші мануфактури виникли у Флоренції, це були мануфактури з виготовлення вовняної тканини.

Важливу роль в розвитку відіграла зовнішня торгівля.

Після завоювання турками Константинополя, європейські торгові шляхи були блоковані(Чорне, Середземне моря). Пн. Африку монополізували араби та утворився Арабський халіфат(шляхи торгівлі не були блоковані, але ціну встановили в 10 разів більшу). Також з розпадом Монгольської імперії було заблоковано Великий шовковий шлях. Підконтрольною стала Київська Русь.(консп.)

Мануфактурне виробництво в Україні мало свої особ­ливості. Основними видами мануфактур, що існували в українсь­ких землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури. До кріпосної мануфактури належать:

• вотчинна мануфактура (підприємство, базоване на приму­совій праці, що виникає з XVII ст. у великих маєтках-вотчин Російської імперії; в основному займається переробкою сирови­ни, що виробляється в маєтку); в Україні до вотчинної мануфак­тури відносять суконну та цукрову мануфактури;

• посесійна мануфактура (виникає у XVIII ст., в період прав­ління Петра І; передбачає умовне володіння, використовує при­мусову працю приписних робітників); найбільшого поширення набула в галузях важкої індустрії.

До капіталістичної мануфактури належали:

—купецька мануфактура (виникає в України в XVII ст., базу­ється на вільнонайманій праці, як правило, належить представни­кам III стану — купцям);

- селянська мануфактура (підприємство, засноване заможним селянством); виростає, як правило, із селянських кустарних промислів, використовує вільнонайману працю.

Розвиток ремесла, його подальша спеціалізація, поява ману­фактур посилювали територіальний поділ праці, що в свою чергу стимулювало розширення внутрішнього ринку. Збільшилася кіль­кість торгів та ярмарків. Міцніли й економічні зв'язки України із зовнішнім світом: з Західною Європою, Росією, Сходом. Проте умови для торгівлі були дуже важкими. Економічна політика польського уряду захищала передусім інтереси шляхти і завдава­ла великої шкоди розвиткові української вітчизняної промисло­вості, затримувала загальний економічний розвиток