29. Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).

Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму. Отже, з виникненням національних держав формуються нації, закладається ґрунт для появи національних економік. Ліквідація політичної роздробленості у країнах Західної Європи, бурхливий процес становлення централізованих національних дер­жав сприяли поглибленню ринкових засад функціонування націо­нальних економік і піднесенню великих середземноморських міст, які стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу.

30. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.

Промисловий переворот – це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисл.переворот- це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності так і специфіка та особливості у кожній окремо взятій країні.

Було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації. Як наслідок процесів, пов'язаних з промисловим переворотом розвитком продуктивних сил нового типу, а відтак і розвитку нового типу виробничих відносин, в капіталістичному суспільстві, і в Англії зокрема, відбуваються зміни, пов'язані, по-перше, з централізацією капіталу, а відтак і з централізацією виробництва. Капітали, нагромаджені в первісний період їх формування потребували конструктивного виходу: капітали нагромаджувалися не заради нагромадження чи збереження, а з метою розширення їх кількості і масштабу, заради одержання нових капіталів.

Батьківщиною першого промисл.перевороту була Англія ( кінець 18-середдина 19ст.)

Важливим чинником пр..перев. стала буржуазно-демократична революція , яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального сусп.-ва. Цьому сприяв і аграрний переворот 16-18 ст., внаслідок цього прискореними темпами розвивалось високотоварне базоване на фермерській основі с\г. Поширилася сівозмінна система і травосіяння, широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використ.мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивыльненю великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили необхідної для розвитку фабричної заводської промисловості.

Зовнішньоекономічні передумови промисл.перев.в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець 18 ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торговлі використ.колоній вкладалися в промисловість. Надзвичайно сприятливим було географічне розташування та природно-економічні умови (водні комунікації, зручні гавані, великі поклади зал.руди та вугілля, наявність сировини для текстильної пром..)

Конспект:

Передумови:

1. значне нагромадження капіталу

2. англійська буржуазійна революція

3. іноземна конкуренція

4. формування нації, становлення національного ринку

5. пограбування колоній

6. постійний попит європи на англійські товари

7. політичний протекціонізм і меркантилізм

8. технічний прогрес, який почався у текстильній галузі

1733 – Джон Кей винайшов ткацький верстат «летучий човен»

1764 – Дж.Харгривсон – «прядка Дженні»

Остання третина 19 ст. – С.Кромптон створив «мюль-машину», яка виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу

1769 – Дж.Уатт – перша парова машина

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної пром.. Виникло машбуд, основи якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Наявність парової машини зробило можливе застосування її на залізничному і морському транспорті. Перший потяг запущено в 1829 Стеферсоном. Перша залізниця в світі Манчестер-Ліверпуль в 1830.

На середину 19 ст Англія перетворилась у «майстерню світу», виробляючи близько половини світової промислової продукції, зайняла виняткове становище у світовому госп. І міжнародній політиці.

Наслідки:

1. Англія з аграрної держави перетворилась на індустріальну

2. у промисловості домінуючою стало фабричне виробництво

3. зросла частка англії у світовому виробництві

4. знизилась питома вага с/г населення, урбанізація (Манчестер, Ліверпуль)

5. передові позиції посідала буржуазія

6. зростало використання жіночої та дитячої праці

7. зростала довжина робочого дня (16-18год/сутки) – результат – безробіття та імміграція. Виникли масові рухи робітників (Чартисти, Луддити)

З середини 19 ст Англія стає на шлях економ. зростання, воно тривало 30 років Пром переворот охопив види транспорту, Англія стала світовим перевізником. В с/г переважало велике землеволодіння, основну частку земель передавали фермерам, а вони залучали найманих робітників. С/г розвивалось на інтенсивній основі. З метою захисту Ангійського с/г були прийняті «хлібні закони», які обмежували імпорт хліба в Англію. Вона зайняла провідні позиції в міжнародних економічних зв’язках і наголосила про необмежену свободу торгівлі – фритредерство. Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозились в Англію і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Англії, як вільний збуток за кордон свої товарі так і дешеву сировину для своєї промисл.

31. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції. Розвиток форми господарства в Англії (середина ХУД - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.

У кінці XVI — початку XIX століть у країнах Західної Європи відбулися суттєві зміни в духовно-культурній, політичній, госпо­дарській та соціальній підсистемах суспільства. Серцевиною цих змін стало формування приватної власності й ринкового госпо­дарства в країнах Європейської цивілізації.

Матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації стала промислова революція. Вона виникла на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про­мисловості, застосування парової машини, впровадження виплав­ки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та ін­женерії з промисловим виробництвом тощо.

Класичне пояснення суті промислової революції дав К. Маркс. На його думку, це є перехід від ручного виробництва до машин­ного, коли мануфактура була замінена фабрикою. А з моменту налагодження процесу виробництва машин за допомогою машин розпочалася ера великої промисловості.

Суспільство перейшло від відносин особи­стої до економічної залежності, що знаменувало собою заміну особистої власності приватною.

Демократична та промислова революції змінили характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою. Головним у діяльності останньої як економічного центру стало формування умов господарської діяльності незалеж­них власників, забезпечення суспільних інтересів. А взаємодія між господарствами стала будуватись на засадах еквівалентності, де досягнення цілей кожного суб'єкта спирається на вільну конкуренцію.

Основними суб'єктами господарювання в умовах ринку ста­ють позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, приватній власності, відповідно до чого з'являлись різні форми таких господарств. Почали виникати приватні (фермерські господарства, фабрики) та колективні (ассоціації та акціонерні то­вариства) капіталістичні утворення. До основних форм колектив­них підприємств належали: просте товариство, партнери якого несли відповідальність за борги підприємства лише часткою внесеного капіталу; командитне товариство, в якому повні чле­ни партнерства несли необмежену відповідальність за результа­ти його діяльності, а інші ризикували тільки сумами, які вони внесли в капітал товариства; акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю всіх акціонерів. Командитна форма підприєм­ств була особливо популярна в Європі, акціонерна — в Англії та США.

Утворюється національний ринок, який характеризується но­вими формами зв'язку між виробництвом і споживанням: крім особистого споживання сім'ї (родини) виникає промислове (по­пит фабрик).

Розвиток форми господарства в Англії (середина ХУД - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.

Під час буржуазно-демократичної революції (1640—1659) та «Славного перевороту» (1688) в Англії була встановлена консти­туційна монархія під парламентським контролем. Таким чином, нова система політичної влади забезпечила доступ (через парла­мент, пізніше — і через кабінет міністрів) представникам велико­го капіталу до державного управління. Це дозволило зорієнтува­ти економіку країни на створення умов, необхідних для подаль­шого розвитку складових ринкового господарства.

Перші теоретичні узагальнення відносно мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн зробив А. Сміт у роботі «До­слідження про природу і причини багатства народів» (1776). В основі всієї системи його економічних поглядів лежить ідея, що багатство суспільства створюється працею в процесі вироб­ництва. Воно залежить, по-перше, від частки населення, яке зай­няте продуктивною працею, і, по-друге, від рівня продуктивно­сті праці. А. Сміт вважав поділ праці найважливішим фактором економічного прогресу і зробив його вихідним пунктом свого до­слідження. На прикладі мануфактури, яка виробляла голки, він по­казав що величезний зріст продуктивності праці внаслідок її поді­лу зумовлений:

1) зростанням майстерності та збільшенням вправ­ності робітника;

2) збереженням часу, який витрачається в процесі переходу від одного виду праці до іншого; 3) технічним удоскона­ленням виробництва, «винайденням усіх машин, які полегшують і скорочують працю». Саме мануфактури створили перед­умови для перемоги машинної техніки, адже чим простіша вироб­нича операція, тим легше замінити людину машиною.

Фабрика прийшла на зміну мануфактурі, як новий тип вироб­ництва, заснований на використанні системи робочих машин і парового двигуна. К. Маркс наводить, на його думку правильне, визначення фабрики, яке дав англійський економіст Е. Юр (1778—1857). «Фабрика, - - читаємо у першому томі «Капіта­лу», — це величезний автомат, складений із численних механіч­них і свідомих органів, що діють узгоджено і без перерви для ви­робництва одного і того ж предмету, так що усі ці органи підпорядковані одній рушійній силі, яка сама приводить себе в рух». Тут висвітлюється основна ідея К. Маркса: фаб­рика, цей «величезний автомат», включає і людей — робітників у новому технологічному, виробничому й соціальному статусі. Во­ни є об'єктом, а автомат — суб'єктом, і він панує над робітниками.

Фабрика підвищила продуктивність праці, прискорила темпи економічного зростання та істотно збільшила, порівняно з ману­фактурою, випуск товарної продукції. Вона позначила перемогу ринкового великотоварного виробництва, і не випадково основ­ним показником звершень промислового перевороту в тій чи ін­шій країні є переважання фабричних виробів у загальній кілько­сті продукції, що виробляється в країні

32. 3агальна характеристика економічних теорій епохи вільної конкуренції та їх значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації (класична економічна теорія, історична школа, марксизм).

Класична. Розвиток капіталістичних відносин (17 – поч. 18ст.) спричинив занепад меркантилізму (насамперед у Англії). Інтереси буржуазії переміщуються зі сфери обігу у сферу виробництва. На 1-й план виходить промисловий капітал. Вчення меркантилістів вже не було в змозі вирішити проблеми буржуазії, яка потребувала обгрунтування головних засад капіталістичного виробництва, розробки таких категорій як зар/пл, прибуток, рента.

За загальноприйнятою оцінкою, класична політична еконо­мія була започаткована у кінці XVII — на початку XVIII cт. В. Петті в Англії та П. Буагільбером у Франції. Її представники зробили спробу наукового аналізу сучасних їм виробничих відносин, використовуючи метод наукової абстракції. Класична школа проголосила принцип економічної свободи, максимального обмеження впливу держави на економіне життя.

Як зазначалося, основоположником в Англії був В.Петі. Він є першим автором трудової теорії вартості.

-Розрізняв внутрішню вартість і ринкову

-Вважав, що утворення багатства відбувається у сфері матеріального виробництва завдяки праці

-Торгівлю не вважав джерелом створення національного багатства

-Приплив дорогоцінних металів вважав причиною підвищення цін, стверджував, що надлишок грошей призводить до підвищення цін, а нестача – до скорочення обсягів робіт і низького рівня податкових платежів.

-Створив економічну статистику і запропонував метод обчислення національного прибутку

-Дав пояснення понять «рента», «диференційна земельна рента», «позичковий процент»

Фундатором класичної економ думки у Франції став П.Буагільбер

-Обгрунтував трудову теорію вартості

-Величину істинної вартості визначав витратами праці

-Сфера виробництва – джерело багатств, сфера обміну – умова для розвитку економіки

-Необхідним є розвиток як промисловості, так і с/г, але перевага с/г

-До поняття багатства вкладав не дише гроші, а інші речі та блага

-Гроші заважають обміну товарів за істинною вартістю

Історична.

Попередником історичного напрямку був Ф.Ліст

Представниками старої історичної школи є Рошер і Кніс:

1)Виступали проти космополітичної політекономії Рікардо

2)Економіка окремих країн розвивається за власними законами, спираючись на почуття патріотизму, яке є більш щедрим, ніж егоїстичний індивідуалізм

3)Захищали приватну власність; поділ суспільства на робітників і керівництво; тільки еволюційний шлях розвитку вважали законним

4)Рошер підтримав теорію 3 факторів виробництва Сея

5)Вартість товару зводиться до його корисності

Нова історична школа (Шмоллер, Британо)

1)Виступили проти марксизму

2)Заперечували роль наукових абстракцій

3)Вважали, що господарське життя визначається природними, технічними та моральними факторами

4)Пропонували класовий мир, основою якого вважали профспілковий рух

5)Представники соціальної школи створили школу, в основі якої лежить етико-правових підхід до економічних явищ

6)Вихід з протиріч капіталізму вбачали в державному монополістичному регулюванні

7)Підтримували теорію цінності, причиною якої є корисність

8)На цінність впливає праця та інші фактори виробництва

Марксизм. Виник у 40-х рр. XIX ст. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучас­никами і свідками утвердження капіталістичних відносин.

1)Виходячи з абстракцій, показує роль додаткової вартості як визначального чинника розвитку капіталізму, основи його відтворення, його рушійної сили, стимулу впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

2) Досліджує механізм відновлення економічної рівноваги

3)Теорії формування цін та прибутку за умов вільної конкуренції, земельної ренти, позичкового процента викладені в третьому томі “Капіталу”

4)Визнаним вкладом в економічну науку є теорія реалізації Маркса, яку було також сформульовано з позицій трудової теорії вартості

5)Схеми реалізації суспільного продукту, в яких відображено рух усіх частин вартості створеного продукту, є значним внеском у дослідження проблеми пропорційності, тобто рівноваги суспільного виробництва.

6)»Соціалістична економіка»-кінцева мета побудови справедливого суспільства, у центрі якого – держава

7)Єдиним джерелом вартості, отже й доходу, є праця

8) "Соціальна справедливість" розподілу доходів – доходи поставлені в залежність від "суспільно-необхідних витрат праці" на виробництво товарів.

9)Учасники виробництва в новому суспільстві не можуть претендувати на отримання "повного неурізаного продукту праці".